25 листопада 2017, субота

Анексоване землеробство

коментувати
Без дніпровської води та в умовах санкцій кримський агрокомплекс деградує. А у сфері агропромисловості зайнято понад 250 000 кримчан

Кримське землеробство можна розглядати як два основних блоки: зрошуване землеробство (рис, соя, овочі та інші вологолюбні культури, зокрема технічні) і традиційне для півдня України вирощування зернових (пшениця, ячмінь тощо).

За два з половиною роки ситуація зі зрошенням у незаконно анексованому Криму не змінилася – дніпровська вода не надходить на півострів. У зв'язку з цим очевидно, що вологолюбні культури в цьому році практично не сіялися. Російський мінсільгосп рекомендував кримським аграріям робити акцент на зернові, які, хоч і з ризиком, але дають прийнятну врожайність в умовах кримського клімату і без зрошення.

У довоєнній Україні саме Кримський півострів завжди збирав перші, ранні врожаї зернових. І це було явною перевагою кримських аграріїв, адже ринкові ціни в Україні на перший урожай традиційно вищі, ніж на наступні. Основна маса першого українського врожаю йшла на експорт або споживалася материковою Україною. Кримські зернові – це в основному фураж, і для потреб самого Криму було достатньо 20% від того, що вирощували на півострові.

У нинішньому році кримські аграрії зібрали трохи більше 1,4 млн тонн зерна, що в принципі, на рівні минулих років. В гірші за погодними умовами роки Крим збирав і 1,1 млн тонн, але доходило й до 2 млн тонн зернових.

Але якщо ще два з половиною роки тому кримським аграріям не варто було турбуватися про збут своєї продукції, оскільки за цілком прийнятними цінами зерно пшениці і ячменю скуповували великі українські зернотрейдери, то в нинішніх реаліях ситуація докорінно змінилася.

У Росії своє зерно дівати нікуди. Прогнози на нинішній рік щодо врожаю складають понад 118 мільйонів тонн. Кримський урожай порівняно з таким обсягом виглядає краплею в морі.

Зерно завжди було ходовим експортним товаром. Не стане винятком і цей рік, але не для кримських сільгоспвиробників.

Через міжнародні санкції великі російські зернотрейдери не беруть кримське зерно, нехай і гарної якості, не бажаючи проблем. А дрібні та спритові ділки пропонують за пшеницю і ячмінь дуже смішну ціну, пояснюючи це складністю логістики. Але діватися нікуди – щоб зерно просто не зіпсувалося, його доводиться збувати за півціни. Загальний обсяг організованого зберігання зернових в Криму складає не більше 70 тисяч тонн, тому залишити зерно "до кращих часів" не вийде. Зернові інтервенції, які проводить мінсільгосп Росії, було вирішено почати з Криму.

На торгах у перший день було зареєстровано дев'ять учасників, у яких було закуплено все запропоноване зерно в обсязі 12,285 тисяч тонн на суму 113,095 млн руб. У других торгах брало участь 14 підприємств, було закуплено 8,37 тисяч тонн на суму 83,149 млн рублів.

Максимальна ціна, зафіксована на пшеницю 4-го класу, склала 10,4 тисяч рублів за тонну, на пшеницю 5-го класу – 8,8 тис. руб, на ячмінь по 8 тис. руб за тонну. Це на 20-25 доларів за тонну нижче у порівнянні з цінами в Україні в той період.

Сказати, що аграрії Криму незадоволені такою ситуацією, значить не сказати нічого. До речі, ціна на зерно в тих таки Краснодарському краї і Ростовській області в середньому на 7-12% вища, ніж у Криму.

«Люди з материка користуються тим, що Крим, по суті, острів, і диктують нам свої ціни, а нам куди зерно подіти? Треба ж продавати, нехай собі у збиток. Що буде в наступному році, навіть припустити складно», – розповідають кримські аграрії.

Без дніпровської води та в умовах санкцій кримський агрокомплекс деградує. А у сфері агропромисловості зайнято понад 250 000 кримчан.

Північно-Кримський канал – складна іригаційна споруда. Його головне управління знаходиться в Херсонській області, а по всій його довжині розміщені насосні станції, каскади, відвідні канали. Управляти всім цим без повного контакту з кримським рескомводгоспом просто неможливо. Заява Путіна, що "питання Криму закрито" і відмова від діалогу щодо Криму у всіх сферах, зокрема й у сфері водозабезпечення, не залишають жодних можливостей для організації роботи каналу.

Міністр сільського господарства Росії Ткачов запевнив жителів захопленого Криму: "Ми протягом двох-трьох років знайдемо кошти. Якщо приведемо "велику воду" в Крим, то близько 200 тисяч земель залучимо в обіг: покращиться інтенсивність і окупність наших проектів. Але не чекайте, поки ми це зробимо, починайте дії. З'явиться вода і той, хто вже вклався, отримає більше благо".

Звідки прийде якась "велика вода" і де візьмуться "кошти" через 2-3 роки, міністр не уточнив, проте підбадьорив кримчан, додавши, що "у всій Росії проблем вистачає, жити важко всім, не тільки кримчанам".

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.