21 лютого 2017, вівторок

30 місяців з дня анексії. Що змінилося в Криму

коментувати
Як російська окупація відбилася на основних сферах діяльності на півострові

30 місяців окупації Кримського півострова Російською Федерацією. Сьогодні без будь-яких сумнівів можна стверджувати, що Росія не зацікавлена в тому, щоб зберігати та розвивати ті галузі, які були основоположними для Криму багато десятків років. На межі знищення. як і раніше, знаходиться основна частина агросектору півострова. Курортна галузь значно змінилася: тепер 93% туристів, що приїжджають в Крим – громадяни РФ. Що стосується туристичного потоку, то він досяг рекордного мінімуму – 1,5 млн чоловік за рік. Розвивається лише військовий комплекс, тому всі припущення про те, що Крим перетворюється на військову базу країни-окупанта, знаходять підтвердження.

При цьому не без смутку доводиться відзначати, що українська сторона мізерно мало зробила за 30 місяців не тільки для повернення півострова до складу країни хоча б у далекій перспективі, але і для кримчан, які вимушено залишили АРК. Підтримка отримання та відновлення документів, працевлаштування, легалізації на материковій частині України в основному здійснюється волонтерами та громадськими діячами. Тим паче, державою вжито заходів, які тільки віддалили півострів від материка, зокрема, мова йде про блокади: транспортну, водну, продовольчу та енергетичну; безсистемне і спонтанне застосування цих дуже ефективних інструментів не принесло бажаних результатів.

Бізнес

Від анексії постраждала більшість видів бізнесу, наприклад, всі, хто мав відношення до агро - або туристичної індустрії. На доходах населення позначилися не тільки перекриття Північно-кримського каналу (яке фактично вбило зрошуване землеробство) і туристичний потік,який скоротився, але й жорстке законодавство. Непосильні штрафи за найменші порушення особливо зачепили малий бізнес. Жорсткі заходи детінізації остаточно позбавили кримський бізнес ілюзій.

За 30 місяців з'явилися тисячі оголошень про продаж комерційної нерухомості та діючих бізнесів в Криму. Покупці не поспішають. Російський системний, великий бізнес так і не зайшов на півострів з обіцяними «величезними інвестиціями, такими як в Сочі».

Перервано фактично всі економічні зв'язки кримчан з Україною. Торгово-економічні зв'язки було розірвано, в основному, як наслідок блокади Криму. Зазначу, що блокада не завдала серйозної шкоди економіці РФ, при цьому прискорила інтеграцію Криму в ринки Росії та посприяла повному розриву видимих зв'язків півострова з материковою Україною.

Півострів на сьогоднішній день майже потонув у суцільному гомоні російської пропаганди

Фінанси

Крим повністю інтегрований в рублеву зону. Гривня і долар зустрічаються все рідше, скоротилася і традиційно велика для України кількість «обмінників». Санкції не дозволяють повноцінно функціонувати в Криму жодній міжнародній платіжній системі або міжнародній фінансовій установі. На півострові не можна розплатитися картами Visa і MasterCard. Деякі внутрішні російські банки, яким немає чого втрачати, знайшли лазівки, що дозволяють знімати з карток міжнародних систем гроші в банкоматах. Однак такі банкомати є далеко не у всіх містах. В основному в Криму працюють банки, створені спеціально для анексованого півострову. Російський Генбанк і кримський РНКБ стали фактично монополістами на півострові, при цьому обидва банки не мають зовнішніх зв'язків, позаяк потрапили під міжнародні санкції. На півострові практично відсутня система комерційного кредитування, вірніше, «система» заявлена, але кредити за фактом не видаються. Окремо варто відзначити проблему кредитів/депозитів кримчан в банках України. Цю проблему так і не вирішено, і через це постійно виникають нові і нові скандали. Обіцянки російської влади надати дотації і субвенції для розвитку окремих галузей економіки виконуються не більш, ніж на третину.

Зарплати та пенсії

Середня зарплата в Криму складає близько 250-300 доларів. При цьому ціни на 30-40% вищі, ніж на материковій частині України. Більш райдужно ситуацію бачать чиновники, силовики та бюджетники, зарплати яких стали відчутно вищими. Офіційно середня зарплата лікарів становить 35 тисяч рублів (12 000 гривень), а вчителів – 25 500 (9700 гривень). Правда, при опитуваннях кримчани цих професій даний «середній» показник часто не підтверджують і вважають його завищеним. Пенсія стала вищою, ніж до анексії. Мінімальний розмір пенсії – трохи більше 7000 рублів (2700 гривень). Середня пенсія по Криму – майже 12 тисяч (4500 гривень). При цьому піти на пенсію за вислугою років стало складніше через різницю в законодавстві. Наприклад, в Україні декретна відпустка входить в стаж, а в Росії – ні. Рівень життя значно знизився, в основному за рахунок підвищення цін і зниження доходів малого/середнього бізнесу.

Транспорт і логістика

Як показують соціологічні дослідження, порушення транспортних зв'язків з материковою Україною стало одним з найбільш відчутних ударів для кримчан.

Між Кримом і материковою Україною немає залізничного та авіасполучення, а автомобільне сполучення сильно ускладнене через встановлення контрольно-пропускних пунктів, а також митного контролю на кримському боці. Автобусне сполучення є тільки з регіонами РФ.

Цього літа з'являлися численні повідомлення про збільшення туристичного потоку до Криму з боку України, однак ми досі не можемо говорити про цифри, що перевищують позначку в 100-150 тисяч туристів, що на тлі 2013 року, наприклад, виглядає краплею в морі. Адже до Криму приїжджало до п'яти мільйонів українців, притому більш 80% - з допомогою залізничного транспорту. Незважаючи на те, що кримська «влада» регулярно звітує про модернізацію міжнародного аеропорту «Сімферополь», його пропускна здатність збільшилася не настільки, щоб авіасполучення могло замінити залізничний транспорт. Знову ж таки, аеропорт працює, як і раніше,на монопоток з Росії – не відновлено сполучення з жодною з країн. Поромна переправа, завантаження якої стало, звичайно, відчутно більшим, як і раніше не може значно розширити вузьке транспортне горло Кримського півострова – її можливості дуже обмежені, і спрямовані вони переважно на продзабезпечення Криму.

Продзабезпечення

Українські товари і продукти в Криму повністю замінені на російські. При цьому в Криму часто з'являються «контрабандні» продукти, таємно завезені з материкової частини України. Мова йде, в першу чергу, про продукти тривалого зберігання – молочку та м'ясні продукти небезпечно перевозити, хоча вони і користуються величезним попитом в Криму. Кримчани, які звикли споживати свіжі молочні продукти з терміном зберігання тиждень, тепер отримують тільки молочку тривалого зберігання, наповнену антибіотиками, яку завозять з російських регіонів.

Варто відзначити, що до анексії на територію Криму з материкової України завозилося до 200-300 тисяч тонн продовольства. Наразі Крим не отримує підтримки України в цьому аспекті, в першу чергу «завдяки» продовольчій блокаді.

Варто відзначити також і те, що Крим частково і сам себе забезпечував продуктами, наприклад, молочкою. Однак російська влада не підтримує місцеве виробництво, а, навпаки, робить все, щоб воно його зупинити – так було закрите найбільше підприємство «Криммолоко». Крім цього, практично вся переробка кримського врожаю проходила на потужностях, розташованих на материку – зараз це стало неможливим.

Сільське господарство

Аграрний сектор анексованого півострову і раніше не адаптований до нових реалій, несе мільярдні збитки. Ключовими факторами тут стали перекриття Північно-Кримського каналу – головного джерела зрошення сільськогосподарських територій, і закриття кордонів, що призвело до неможливості збуту продукції. 200 тисяч га зрошуваних земель ось вже 2,5 року простоюють без поливу. Кримське землеробство, як і в 50-ті роки минулого століття, увійшло до категорії ризикового. У Криму пропонують вирішити питання зрошення шляхом буріння свердловин, однак це може призвести до серйозних екологічних проблем. Непродумане буріння свердловин в Криму може призвести до дефіциту водопостачання. Після викачування підземних вод порожнечі може зайняти морська вода.

Це відомо російським екологам, і тому, хоч інформація про буріння свердловин і з'являється час від часу, проект не реалізується.

Через відсутність води тотально постраждали галузі рисівництва і тваринництва. Повністю втрачено 30 тис. га рисових чеків, а вирощування сої, яка стала для Криму вже традиційною культурою, сьогодні скорочено на 70%. Через відсутність кормової бази (вона вирощується тільки на зрошуваних землях) практично повністю знищене тваринництво. Нищівного удару по свинарству завдав вірус африканської чуми свиней, який на десятиліття знищив свинарство в декількох районах Криму. Варто відзначити, що в Росії не вміють боротися з вірусом АЧС (він досі не викорінений в декількох регіонах РФ). Тепер ця біда є і в Криму.

Зв'язок та технології

У Криму досі не налагоджено мобільний зв'язок. Регулярно створюються нові «кримські оператори зв'язку, які працюють на одних і тих самих вишках і за допомогою технічного роумінгу, наданого МТС Росія. Поява цих операторів створює відчуття відсутності монополії, але ніяк не впливає на якість наданих послуг.

Не функціонує величезна кількість сервісів. Якісь із них не працюють взагалі, а якісь- надають Криму лише малу частину наявних можливостей.

Ось лише приблизний список сервісів, якими неможливо легально користуватися в Криму, або їхні функції обмежені частково: Google, Amazon, Apple, oDesk, Elance, PayPal, GoDaddy, HP, Dell, Wix, Blizzard, Valve, Origin, Riot Games, MasterCard, Visa, Facebook. Сюди можна сміливо записати і всі продукти, які ці фірми випускають, наприклад, Virustotal, Panaramio та інші.

Внаслідок обмежень у IT-сфері, а також відмови іноземних роботодавців співпрацювати з фахівцями, які проживають на території півострова, програмісти високого рівня виїхали з півострова у перші місяці окупації. Інші намагалися знайти можливості працювати в нових умовах, проте їхні спроби ні до чого не призвели, і зараз можна констатувати, що в цій сфері в Криму стався серйозний «відтік мізків».

Політика та інституціональна сфера

Досі немає жодних офіційних комунікацій між нелегітимною владою півострова і державою Україна, хоча закон про тимчасово окуповану територію Криму все ж передбачає наділення українських чиновників компетенцією для проведення такого роду переговорів. Можна нескінченно кричати «переговорів з терористами не ведемо», але це не зрушить ситуацію з мертвої точки.

За 30 місяців анексії на материку створено чимало інститутів, офіційно займаються кримським питанням, проте реальну роботу більшості з них нам так і не судилося побачити.

В Україні було створено Держслужбу з питань Автономної республіки Крим, міста Севастополя та тимчасово переміщених осіб, проте свою роботу цей орган так і не почав. Також діє Представництво президента України в АР Крим, яке територіально знаходиться в Херсоні. В серпні 2015 року затверджено посаду уповноваженого КМУ з питань АР Крим і Севастополя. У переліку компетенцій уповноваженого основне місце займає представництво і захист інтересів кримсько-татарського народу. Також було відновлено Головне управління МВС в АР Крим, яка функціонує в Одесі. Крім прокуратури АР Крим, найбільш дієвої і ефективної інституції з кримського питання, сьогодні всі перераховані вище органи не мають ні плану дій, ні бюджету, ні відповідного штату.

Цьогоріч з'явився ще один орган, який займається кримським питанням - Міністерство з питань окупованих територій, наразі в ньому працює лише чотири людини. Питаннями Криму займається один чиновник. Що він реально зробив для кримчан – невідомо, зате відомо, що за час роботи міністерства він жодного разу не виїхав в район умовного кордону з Кримом, щоб зустрітися з кримчанами або промоніторити ситуацію.

Підкреслю, низка питань, які піднімаються кримської громадськістю і необхідність вирішення яких очевидна, досі не вирішені. Наприклад, проблеми з відновленням втрачених документів, їхнім продовженням, видачею свідоцтв про народження і смерть, паспортів так і залишилися проблемами окремо взятої людини. Не створено єдиний орган управління, який займався б усіма цими питаннями. Адже це стало дійсно нерозв'язною проблемою для українців, які живуть у Криму.

Інформаційне поле

Крим стає все більш віддаленим від материкової України багато в чому завдяки потужній пропагандистській машині Росії. Півострів на сьогоднішній день вже фактично потонув у суцільному гомоні російської пропаганди, протидіяти якій Україна так і не навчилася. Заради справедливості, варто відзначити, що протидіяти їй або хоча б впроваджувати в інформаційне поле Криму голос України не так просто. Російські силові структури та органи влади ведуть безперервну роботу щодо блокування на території країни українських інформаційних ресурсів. Існує багато методів обходу блокування, проте в Криму ними користуються лише деякі, в основному ті, чия позиція з самого початку була проукраїнською.

Прикро також, що Кримом, як медіа-приводом теж займаються в основному самі кримчани – в Україні функціонує низка кримських ЗМІ, де працюють переселенці. На центральних телеканалах і в державних друкованих ЗМІ Криму приділяється дуже мало уваги.

Cанкції

Світове співтовариство відреагувало на анексію Криму превентивними заходами. Санкції проти РФ було введено країнами ЄС, США, Австралією, Канадою і ще близько десятьма державами. При цьому Україна ввела санкції лише щодо кількох російських "діячів".

Зрадники

Незважаючи на зрадницьке перебіжництво на бік окупанта тисяч чиновників, працівників спецслужб, силовиків, що присягали на вірність Україні, кримінальні справи відкрито лише у відношенні прокурорів, депутатів ВРКР, кількох співробітників СБУ, а також директорів аграрних держпідприємств. За минулі 30 місяців затримано лише дві людини.

Потрібно сказати, що перебіжчики-зрадники в найкоротші терміни самими ж російськими властями були або понижені у посадах, або взагалі усунені. Разом з тим, у суспільстві є запит на чітке розмежування активних сепаратистів-зрадників і населення Криму.

Розчарування діями російської влади в Криму об'єктивно наростає як сніжний ком. І це за розумного підходу можна було б акумулювати і використовувати як ідеологічну платформу для повернення півострова. Але поки що цей ментальний ресурс затребуваний і йде, як вода в пісок. Разом з тим, українськими кримчанами така байдужість вже сприймається як даність і певна позиція.

Політв'язні

Хочеться винести роботу зі звільнення кримських політв'язнів в окремий пункт, оскільки це, мабуть, єдина область, в якій можна констатувати зрушення. Нарешті на волі кримчанин, фігурант «Справи Сєнцова» Геннадій Афанасьєв, який наразі веде активну громадську діяльність та підтримує тему Криму та кримських політв'язнів у медійному полі. Однак у російських в'язницях і СІЗО досі перебувають десятки кримчан, роботу по звільненню яких загальмовано, в тому числі, через загострення конфлікту між Росією та Україною.

Ще раз нагадаємо імена кримських політв'язнів: Олег Сєнцов, Олександр Кольченко, Олексій Чирній, Ахтем Чийгоз, Рустем Ваїтов, Руслан Зейтуллаев, Нурі Примов, Ферат Сайфуллаєв, Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи, Муеддін Алівапов, Рефат Алімов, Арсен Джепаров, Емір-Усеін Куку, Інвер Бекіров, Муслім Алієв, Вадим Сірук.

P.S. Через 30 місяців після окупації Криму Росією, дуже сумно констатувати названі факти про реальний стан справ. Ми бачимо, що відсутня державна Стратегія повернення Криму. З кожним днем надій на її створення все менше. Адже це питання має розглядатися та вирішуватися на державному рівні. За півтора року тема Криму зійшла з перших новинних шпальт, затерлася, заговорилася. Повернути її в топ-новину змогла лише кримськотатарська громадська акція за продовольчу блокаду Криму і заяви Путіна про нібито українських терористів на півночі Криму.

Питання повернення Криму набуло національного відтінку з акцентом на захист прав і свобод кримськотатарського народу. Такий ракурс позитивно сприймається в материковій Україні. У Криму ж більше 2 млн жителів інших національностей, і це дає Росії можливість використовувати даний акцент для створення якоїсь страшилки про неминучість створення Кримськотатарської автономії. А ця тема в Криму завжди сприймалася по-особливому гостро. Така легенда з легкістю підхоплюється і тиражується мас-медіа, викликаючи бажаний для РФ ефект в кримському соціумі.

За 30 місяців тема віддалення Криму від України наростає в геометричній прогресії і, на жаль, на даному етапі підігрівається усіма сторонами конфлікту.

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.