10 грудня 2016, субота

Людський вектор. Населення України продовжить старіти

коментувати
І концентруватися у великих містах. Перш за все — у столиці з її розвиненим ринком праці

Зміна характеру демографічного розвитку практично всіх європейських країн у другій половині ХХ століття позначилася і на Україні. Мова про зниження народжуваності до рівня, нездатного забезпечити навіть просте відтворення населення, і про значне його старіння.

А також про зменшення дитячої смертності та смертності від інфекційних захворювань, появу масштабної трудової міграції та значне зростання міграційного обміну населенням загалом.

Але якщо в економічно розвинених країнах зниження народжуваності супроводжується зниженням смертності та збільшенням середньої тривалості життя, а міграційні процеси забезпечують збільшення загальної чисельності населення і хоча б частково компенсують зміни вікової структури населення, то в Україні склалася принципово інша ситуація. За півстоліття так і не вдалося досягти зростання тривалості життя, а трудова міграція продовжує вимивати з країни активних і діяльних людей, більшість з яких прагне назавжди залишитися у тих (головним чином західноєвропейських) країнах, де вдалося знайти роботу. А сальдо міграцій — хоча і позитивне, але недостатнє для компенсації перевищення смертності над народжуваністю. Та й події в Криму та Донбасі не додають оптимізму.

42,8 млн осіб — така ймовірна чисельність населення України до 2030 року

Виходячи з цього, можна констатувати не надто радісні демографічні перспективи: нас напевно чекає подальша депопуляція, населення старітиме та продовжить концентруватися у великих містах, що характерно для бідних країн. Перш за все — у столиці з її розвиненим ринком праці. Найімовірніше, загальна чисельність населення України до 2030 року становитиме 42,8 млн осіб, а якщо Крим повернути не вдасться — 40,4 млн.

Але навряд чи кількісні параметри відіграватимуть вирішальну роль, на перший план вийдуть якісні характеристики населення: стан здоров'я, рівень освіти, креативність, творчість, здатність сприймати нові знання і розв'язувати нові завдання, мобільність, відповідальність, толерантність. Зміняться і вимоги до робочої сили: тепер доведеться вчитися не тільки на початку трудової діяльності, а постійно.

Якщо Україна нарешті доб'ється перелому в образі життя широких верств суспільства (йдеться про зниження зайнятості у небезпечних та шкідливих умовах, поліпшення якості довкілля та доступності медицини), знизиться смертність, особливо чоловіків працездатного віку. Всі передумови для цього є вже сьогодні. А це означає, що все більше людей доживатимуть до глибокої старості.

Згідно з прогнозом Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Національної академії наук України, до 2030 року 13% жителів перейдуть 70‑річний рубіж, а на 100 осіб активного віку (20-64 роки) припадатиме 34 особи віком 65+ (серед жінок це співвідношення досягне 43). Зараз процес демографічного старіння трактується переважно негативно, враховуючи проблеми пенсійного забезпечення та системи соціальної допомоги. Але це об'єктивний процес розвитку цивілізації, досягнення чи не головної мрії людства — тотального довголіття, і саме так його і потрібно оцінювати.

Подальша глобалізація, розширення найрізноманітніших зв'язків між країнами і континентами, формування численних промислових, наукових, аграрних, театральних та інших центрів сприятимуть підвищенню значимості й транснаціональних структур. Люди все частіше протягом життя стануть міняти не тільки село чи місто, але і країну проживання. Очікується етнічне і навіть расове змішання. Багато українців, у тому числі й освічених, з великим творчим потенціалом, попрямують на пошуки роботи до інших країн, повертаючись в Україну ззовні. І що швидше і краще буде розвиватися наша економіка, то привабливішою стане Україна для мігрантів. Чимало з них добре адаптуються до життя в нашій країні, але чимало хто створюватиме проблеми для місцевих громад і для держави в цілому. На жаль, уникнути цього не вдасться, отже, варто виробляти політичні рішення заздалегідь.

Узагалі, міграційні процеси відіграють вирішальну роль у розподілі населення на території країни. Якщо різниця в умовах життя міських і сільських мешканців збережеться, населення продовжить концентруватися у великих містах, першою чергою в Києві, де легше отримати доступ до переваг сучасного життя. Відтак тут з'явиться більше житла і машин, зросте потреба у воді, електроенергії, утилізації відходів. І одночасно все більше сіл перетвориться на примари.

Світовий досвід доводить, що випереджальний розвиток мегаполісів не приносить щастя ні мешканцям, ні країні в цілому. Тому варто змінювати ситуацію вже зараз. Спочатку — взятися за дороги. До речі, розв'язання цього питання спростить і проблему зайнятості (як відомо, кожне робоче місце в будівництві вимагає 6-7 робочих місць у суміжних галузях). Це означає, що в найближчому майбутньому сільські жителі зможуть отримати доступ до якісної освіти та медичної допомоги, а ринки праці, замкнуті сьогодні в межах одного або максимум двох-трьох населених пунктів, стануть доступні мешканцям принаймні стокілометрового ареалу.

У перспективі люди, як це відбувається сьогодні в Європі та Північній Америці, зможуть досить комфортно жити в селах і невеликих містечках. У виграші залишаться всі: і населення, і території, позбавлені занепаду, і великі міста, і країна загалом.

Колонку опубліковано в журналі Новое Время від 3 червня 2016 року в межах проекту "Україна і світ 2030". Републікування повної версії тексту заборонено

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.