16 серпня 2017, середа

Старі схеми і "государеве око"

коментувати
Завзятість, з якою Порошенко намагається отримати наступного Шокіна, говорить про щирість обіцянок покінчити з корупцією
Фото: прес-служба президента

Завзятість, з якою Порошенко намагається отримати наступного Шокіна, говорить про щирість обіцянок покінчити з корупцією

Занурюючи владу в безодню кумівства, "смотрящих" і ручних прокурорів, президент Порошенко тягне в прірву не тільки себе, але і країну

Одного разу лідер колумбійських бойовиків Кастаньо Хіль зізнався в інтерв'ю, що у третини депутатів парламенту Колумбії є зв'язки з кримінальними структурами. Скільки таких в Україні, яка розташовується на 50 позицій нижче в рейтингу Transparency International, невідомо — олігархи не поспішають звітувати про нелегальні витрати, спрямовані в політику. Тільки одного разу Ігор Коломойський зізнався, що на дві виборчі кампанії 2006-2007 років витратив $40 млн. Не така вже й велика втрата, враховуючи обсяг коштів, викачаних пізніше олігархом з держкомпаній.

Гроші — це материнське молоко політики. Вся топ-корупція побудована на відносинах, коли інвестиції на виборах приводять до влади клани, які використовують згодом політику для самозбагачення.

Ключовою фігурою для справжньої боротьби з українською корупцією був і залишається генеральний прокурор. У його руках необхідні важелі — навіть зараз, після урізання функцій прокуратури. Але завзятість, з якою президент Петро Порошенко намагається отримати наступного Віктора Шокіна, краще безлічі слів переконує в щирості обіцянок покінчити з цим злом.

Минулого тижня Рада не змогла навіть внести до порядку денного закон про нові вимоги для роботи на посаді генпрокурора. Спроба запустити всередину прогнилої системи стороннього керівника тут же викликала протест нинішньої верхівки Генпрокуратури, поставленої Шокіним. Хоча сама ідея змінювати закон під одну людину, щоб пост зміг зайняти Юрій Луценко, теж виглядає дико для нормальної європейської країни.

Боротьба з корупцією повинна стати новою національною ідеєю

Намагаючись використовувати генпрокурора у власних цілях, президент загнав себе в пастку: він довіряє тільки лояльній людині на цій посаді, і навіть Луценко викликає сумніви через власні амбіції. При цьому 60% населення вважають саме президента головним відповідальним за викорінення корупції.

Але замість посадок ми бачимо феєрверк схем і калейдоскоп "смотрящих". Історія останніх днів, що потрапила на радари навіть посольства США: заблокований конкурс з обрання голови компанії Центренерго, що об'єднує державні ТЕС. Коли у фінал вийшли кілька чужих Банковій фаворитів, за півтори години до початку було зірвано засідання номінаційного комітету. Джерела стверджують, що провернув операцію Ігор Кононенко, який уникнув покарання після викриттів Абромавичуса, і продовжує залишатися "государевим оком" Порошенка в енергетиці, роздаючи наближеним депутатам напрямки для заробітку.

Спроба зберегти схеми веде президента Порошенка в прірву. Антикорупція стала трендом не тільки в Україні, враховуючи, що інтернет і соціальні мережі, зробили світ значно прозорішим і відкритішим. Зараз у всіх на слуху Румунія, Бразилія, Індонезія — країни, де йде реальний наступ на казнокрадів.

Керівник румунського антикорупційного відомства Лаура Ковеші стала національним героєм, розпочавши масові посадки чиновників. Хоча там теж довго розгойдувалися: антикорупційний директорат був створений як умова вступу Румунії до Євросоюзу, але не діяв. Тільки після обрання нового президента, який надав гарантії невтручання, перші справи пішли до суду, і тепер антикорупціонерів вже не зупинити. Як наслідок, прем'єр-міністр Адріан Нестасе, який саботував роботу відомства, теж сів у тюрму за корупцію.

Зараз арешти хабарників поставлені в Румунії на потік: мер Бухареста, брат президента, депутати та члени уряду. Реакція не змусила себе довго чекати — у парламенті Румунії марять спробами урізати повноваження антикорупціонерів, які йдуть вперед, не зважаючи на прізвища.

Якщо все це відбувається в одній з найбільш неблагополучних країн постсовка, чому справжня боротьба з корупцією не ведеться в Україні? Відповідь проста — відсутність політичної волі у керівництва країни.

Занурюючи Україну в безодню кумівства, "смотрящих" і ручних прокурорів, президент Порошенко суперечить законам історії. У сучасному світі неможливо бути одночасно прозорою і корумпованою країною. Україна після Майдану стала безпрецедентно відкритою: кожен може зайти в реєстри власності, землі, автомобілів. За брехню в деклараціях про доходи запроваджується кримінальне покарання. Програми розслідувань виходять на всіх телеканалах, а соціальні мережі породили тисячі антикорупційних волонтерів.

Сформувався запит суспільства на очищення політики, і це неминуче призведе до поразки тіньовиків. Боротьба з корупцією повинна стати новою національною ідеєю України, яка, на відміну від теми мови та зовнішньополітичної інтеграції, здатна об'єднати країну. І якщо президент і парламент не зможуть очолити антикорупційну чистку, відповідь на цей виклик історії дадуть вже інші політики.

Матеріал опубліковано в журналі «Новое Время» за 27 квітня 2016 року. Републікування повної версії тексту заборонене.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.