20 серпня 2017, неділя

ГПУ проти НАБУ. Війна тільки починається

коментувати
ГПУ проти НАБУ. Війна тільки починається
Незалежний орган — Національне антикорупційне бюро — став кісткою в ненаситній горлянці владної верхівки, мотивованої власним збагаченням

Минулого тижня в НАБУ з обшуком завітали колеги з Генпрокуратури на чолі з одіозним слідчим Дмитром Сусом. Він один з керівників підрозділу ГПУ, який в народі називають "департаментом Кононенка—Грановського" — за прізвищами кураторів з оточення президента.

Спроба втручання прокурорських у роботу НАБУ — це не ексцес виконавця, а цілеспрямоване бажання групи товаришів у владі знищити Антикорупційне бюро.

Ще кілька місяців тому зміна генпрокурора Віктора Шокіна на Юрія Луценка сприймалася багатьма як досягнення. Західні дипломати побачили в цьому ознаку позбавлення від чиновників-ретроградів, а громадські активісти намалювали ще одну зірку на фюзеляжі, що підтверджує, що тиск на владу може давати результат.

Весь цей час Луценко озвучував приємну західним дипломатам і громадським активістам риторику: кадрові чистки, реформи, переслідування оточення Януковича. Однак спробою поставити НАБУ в стійло нинішній генпрокурор, він же екс-керівник президентської фракції, красномовно викриває сам себе. В Україні йде повзучий переворот щодо позбавлення від НАБУ як незалежного антикорупційного органу.

Затримання "ручного судді" Чауса показує готовність бюро йти до кінця

З депутатського досвіду знаю, що ідея створення НАБУ не викликала особливого захоплення у влади, оскільки позбавляла ручну Генпрокуратуру монополії на переслідування корупціонерів, точніше — монополії на право "вирішити питання за домовленістю". Самим фактом народження НАБУ варто дякувати чиновникам із США, країн ЄС і МВФ, які кожен раз пов'язували надання грошей або безвізового режиму з НАБУ.

Тому ідея ослаблення бюро вже не один місяць охоплює сценаристів з Банкової. Їхнє завдання-мінімум — не дати НАБУ інституційно відбутися, блокувати будь-які спроби отримати право на самостійне прослуховування або антикорупційні суди. Максимум — виставити НАБУ банкрутом. Аналогічні процеси ведуться, наприклад, в Румунії, де незалежний антикорупційний директор влаштував масові посадки злодіїв, а натомість регулярно наражається на спроби корупціонерів з парламенту урізати його повноваження.

Одне з перших кримінальних розслідувань НАБУ стосувалося депутата Олександра Онищенка, який був переконаний у власній безкарності після того, як у 2014 році отримав депутатський мандат. Сталося це внаслідок змови з керівництвом країни: проти нього в сільському окрузі Київської області не висунули конкурентів ані від Блоку Порошенка, ані від Народного фронту, а партія Тимошенко поставила безробітного кандидата.

Зрештою Онищенко як представник панівного класу до останнього не вірив у серйозність намірів НАБУ і намагався домовитися. Розслідування НАБУ було зірване через Юрія Луценка, який протягом 20 днів не підписував підозру проти депутата. Цього вистачило, щоб Онищенка не оголосили в міжнародний розшук і він зміг виїхати в Лондон, отримавши там статус для постійного проживання.

По суті, пауза, яку генпрокурор подарував Онищенку для виїзду в Британію, рівносильна дарованій волі. Ви не знайдете в новітній історії України прикладів, коли Лондон видавав Києву оголошених у розшук. Радше навпаки, і підтвердити це може новий фаворит Луценка — головний військовий прокурор Анатолій Матіос. Так, один з фігурантів розслідуваної справи щодо торгівлі зброєю Сергій Бондарчук спокійно живе у Британії, хоча і перебуває у розшуку Інтерполу.

Однак Онищенко — це зовсім не найбільша риба в тенетах, розставлених НАБУ. Перше провадження стосується афер на державному Запоріжжяобленерго, де останні роки орудувало угруповання братів Крючкових — новоявлених "курченків", дах яким забезпечували брати-олігархи Суркіси і права рука президента Ігор Кононенко. Крім того, в руках НАБУ перебуває одразу три справи на соратника Яценюка і Порошенка, Миколу Мартиненка, а також розслідування за схемами на Одеському припортовому заводі, під час якого затриманий заступник Нафтогазу Сергій Перелома. І це не зважаючи на менш масштабні справи: наприклад, ті, в яких фігурують депутати від Народного фронту Пашинський або Логвинський.

Події тижня, коли НАБУ затримало "ручного суддю" Чауса, куратором якого називають все того ж Грановського, показує готовність бюро йти до кінця, незважаючи на прізвища та ступінь лояльності до президента. Тому війна за НАБУ тільки починається. І за цих умов суспільство має бути готове захищати бюро не тільки в соціальних мережах, але і на вуличних протестах. Іншого шансу подолати корупцію у нас просто не буде.

Колонка опублікована в журналі "Новое Время" від 12 серпня 2016 року. Републікування повної версії заборонене

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.