4 грудня 2016, неділя

Безвізовий затискач

коментувати
Київ випадає з графіка введення безвізового режиму

Київ випадає з графіка введення безвізового режиму

Про провали в Києві говорять відразу в трьох ключових столицях Європи — Берліні, Лондоні й Брюсселі

"Послу Євросоюзу Яну Томбінському потрібно менше бухати з активістом Віталієм Шабуніним". Цю грубу ремарку кілька тижнів тому я і ще десятки інших депутатів почули від старшого колеги по парламенту під час обговорення неприємної ситуації: ЄС відмовився зарахувати Києву виконання зобов'язань щодо безвізового режиму.

Закон про електронне декларування, що став каменем спотикання, так і не виправили. Україну вивели з безвізового пакета з Грузією. І сміливість старшого товариша випарувалася. Тепер він закликає якнайшвидше прийняти поправки, щоб виправити становище. Але поїзд вже пішов, відчепивши український вагон.

"Ви любите грати з правилами, а не за правилами". Цю фразу щодо України не раз повторював Хав'єр Солана, який відповідав за зовнішню політику ЄС. Правоту іспанця підтвердив поточний тиждень, коли з Брюсселя прийшли тривожні новини. Українське керівництво замість того, щоб прийняти вимоги європейського клубу, розігрує партію в наперстки. Страх перед тотальною прозорістю паралізував волю президента і прем'єр-міністра.

Рішення відокремити Україну від Грузії означає не просто відстрочку. Київ випадає з графіка введення безвізового режиму, складеного для двох держав, що знаходяться на одному щаблі інтеграції. Все це ставить під загрозу зняття бар'єрів, оскільки тепер країна може потрапити в один пакет з Туреччиною, що загальмує процес скасування віз на багато місяців, якщо не роки.

"Ви любите грати з правилами, а не за правилами"

Захід втомився від українських колотнеч. В кінці лютого мені довелося чути одні й ті ж слова в трьох ключових столицях Європи — Берліні, Лондоні й Брюсселі.

За словами одного з близьких соратників Ангели Меркель, все, що відбувається в Києві ускладнює пошук аргументів для друзів України на Заході, яких і так небагато. Крім маніпуляцій з безвізовими законами, у нас розпалася коаліція, процвітає корупція, а імплементація Мінських угод відкладена на невизначений час.

Німців можна зрозуміти: взявши на себе роль миротворця, Меркель поставила на кон свою репутацію, яка вже страждає через кризу з біженцями. Всередині рідної партії тліє змова проти канцлера, а партнери з Баварії закликають зняти санкції з Росії. Поразка в Україні боляче вдарить по Меркель. Якщо в результаті турбулентності вона позбудеться посади, її наступник стане підтримувати Україну набагато менше. Тому мій співрозмовник з відомства німецького канцлера не приховує їхній інтерес: “Ми допомогли Юлії Тимошенко вийти з в'язниці і забезпечили їй лікування в клініці Шаріте. Тепер настав момент, коли їй час відплатити добром на добро й не розгойдувати човен в українському парламенті".

Паралельно європейці не бачать результатів боротьби з корупцією. “Ви повинні показати, що серйозно ставитеся до реформ. Візьміть і поставте перед судом хоча б одного недоторканного",— сказав під час нашої зустрічі міністр у справах Європи Девід Лідінгтон.

При цьому європейці виходять зі своїх уявлень, що таке стабільність. Вони бояться, що відставка Яценюка спровокує внутрішню кризу. Хоча зміна прем'єра, навпаки, могла б стати рішенням. Але замість того, щоб дати вихід народному гніву, в киплячому чайнику сильніше притискають кришку.

У сформованій ситуації найкраща послуга, яку можуть надати європейські друзі,— це захищати не конкретні прізвища українських політиків, а цінності. Не Яценюка, а Національне антикорупційне бюро. Не Пивоварського, а ліквідацію інституту "смотрящих". Не Тимошенко, а незалежність генпрокурора.

До того ж нинішній уряд все одно приречений. У нього немає підтримки ні парламенту, ні суспільства, ні іноземних інвесторів. Рятівником коаліції готовий стати Ляшко, відкритий для пропозицій: за 265 млн грн, виділених його однопартійцю, Радикальна партія проголосувала за бюджет на поточний рік. Ще однією, чи не останньою опорою прем'єра є олігархи: Ахметов, Коломойський і Льовочкін з Фірташем. За їх підтримку Яценюку доведеться розплачуватися тим, що є під рукою,— державними потоками і монополіями.

Тому навіть якщо уряд тимчасово встоїть, ми вже зараз повинні готуватися до плану Б — розпуску парламенту. Але підійти до цього варто з новим законом про вибори без мажоритарки та продажу голосів по 200 грн, із забороною повальної телереклами і позбавленням недоторканності депутатів нового парламенту. Це те, що всі обіцяли на минулих виборах, те, що записано в коаліційній угоді, але так і не виконано. І пробити цю стіну політичного концтабору можна тільки за підтримки європейських друзів України.

Колонка опублікована в журналі Новое Время від 3 березня 2016 року. Републікування повної версії тексту заборонене.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.