21 серпня 2017, понеділок

Безвізовий затискач

коментувати
Київ випадає з графіка введення безвізового режиму

Київ випадає з графіка введення безвізового режиму

Про провали в Києві говорять відразу в трьох ключових столицях Європи — Берліні, Лондоні й Брюсселі

"Послу Євросоюзу Яну Томбінському потрібно менше бухати з активістом Віталієм Шабуніним". Цю грубу ремарку кілька тижнів тому я і ще десятки інших депутатів почули від старшого колеги по парламенту під час обговорення неприємної ситуації: ЄС відмовився зарахувати Києву виконання зобов'язань щодо безвізового режиму.

Закон про електронне декларування, що став каменем спотикання, так і не виправили. Україну вивели з безвізового пакета з Грузією. І сміливість старшого товариша випарувалася. Тепер він закликає якнайшвидше прийняти поправки, щоб виправити становище. Але поїзд вже пішов, відчепивши український вагон.

"Ви любите грати з правилами, а не за правилами". Цю фразу щодо України не раз повторював Хав'єр Солана, який відповідав за зовнішню політику ЄС. Правоту іспанця підтвердив поточний тиждень, коли з Брюсселя прийшли тривожні новини. Українське керівництво замість того, щоб прийняти вимоги європейського клубу, розігрує партію в наперстки. Страх перед тотальною прозорістю паралізував волю президента і прем'єр-міністра.

Рішення відокремити Україну від Грузії означає не просто відстрочку. Київ випадає з графіка введення безвізового режиму, складеного для двох держав, що знаходяться на одному щаблі інтеграції. Все це ставить під загрозу зняття бар'єрів, оскільки тепер країна може потрапити в один пакет з Туреччиною, що загальмує процес скасування віз на багато місяців, якщо не роки.

"Ви любите грати з правилами, а не за правилами"

Захід втомився від українських колотнеч. В кінці лютого мені довелося чути одні й ті ж слова в трьох ключових столицях Європи — Берліні, Лондоні й Брюсселі.

За словами одного з близьких соратників Ангели Меркель, все, що відбувається в Києві ускладнює пошук аргументів для друзів України на Заході, яких і так небагато. Крім маніпуляцій з безвізовими законами, у нас розпалася коаліція, процвітає корупція, а імплементація Мінських угод відкладена на невизначений час.

Німців можна зрозуміти: взявши на себе роль миротворця, Меркель поставила на кон свою репутацію, яка вже страждає через кризу з біженцями. Всередині рідної партії тліє змова проти канцлера, а партнери з Баварії закликають зняти санкції з Росії. Поразка в Україні боляче вдарить по Меркель. Якщо в результаті турбулентності вона позбудеться посади, її наступник стане підтримувати Україну набагато менше. Тому мій співрозмовник з відомства німецького канцлера не приховує їхній інтерес: “Ми допомогли Юлії Тимошенко вийти з в'язниці і забезпечили їй лікування в клініці Шаріте. Тепер настав момент, коли їй час відплатити добром на добро й не розгойдувати човен в українському парламенті".

Паралельно європейці не бачать результатів боротьби з корупцією. “Ви повинні показати, що серйозно ставитеся до реформ. Візьміть і поставте перед судом хоча б одного недоторканного",— сказав під час нашої зустрічі міністр у справах Європи Девід Лідінгтон.

При цьому європейці виходять зі своїх уявлень, що таке стабільність. Вони бояться, що відставка Яценюка спровокує внутрішню кризу. Хоча зміна прем'єра, навпаки, могла б стати рішенням. Але замість того, щоб дати вихід народному гніву, в киплячому чайнику сильніше притискають кришку.

У сформованій ситуації найкраща послуга, яку можуть надати європейські друзі,— це захищати не конкретні прізвища українських політиків, а цінності. Не Яценюка, а Національне антикорупційне бюро. Не Пивоварського, а ліквідацію інституту "смотрящих". Не Тимошенко, а незалежність генпрокурора.

До того ж нинішній уряд все одно приречений. У нього немає підтримки ні парламенту, ні суспільства, ні іноземних інвесторів. Рятівником коаліції готовий стати Ляшко, відкритий для пропозицій: за 265 млн грн, виділених його однопартійцю, Радикальна партія проголосувала за бюджет на поточний рік. Ще однією, чи не останньою опорою прем'єра є олігархи: Ахметов, Коломойський і Льовочкін з Фірташем. За їх підтримку Яценюку доведеться розплачуватися тим, що є під рукою,— державними потоками і монополіями.

Тому навіть якщо уряд тимчасово встоїть, ми вже зараз повинні готуватися до плану Б — розпуску парламенту. Але підійти до цього варто з новим законом про вибори без мажоритарки та продажу голосів по 200 грн, із забороною повальної телереклами і позбавленням недоторканності депутатів нового парламенту. Це те, що всі обіцяли на минулих виборах, те, що записано в коаліційній угоді, але так і не виконано. І пробити цю стіну політичного концтабору можна тільки за підтримки європейських друзів України.

Колонка опублікована в журналі Новое Время від 3 березня 2016 року. Републікування повної версії тексту заборонене.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.