7 грудня 2016, середа

Безнадійна конструкція 2.0. Підсумки візиту Байдена

коментувати
У Вашингтоні все ще вважають, що прочистити засмічення в трубах Києва можна за допомогою їх модернізації. Це не так — тепер вже потрібна перекладка труб

Мені пощастило з робочим місцем у парламенті — я сиджу у другому ряду сесійної зали. Звичайно, це позбавляє мене радості спостерігати "тьорки" між депутатами, які відбуваються в задніх проходах. Проте з мого місця добре було видно виступ віце-президента США Джо Байдена — мабуть, найсильніше, що чули ці стіни за останні десятиліття.

Це був майстер-клас політика, для якого цінності є не порожнім звуком, а ораторська майстерність входить в обов'язковий набір якостей. Виступивши на трибуні Верховної ради під час свого п'ятого візиту в Київ, Байден продемонстрував повагу до українського народу, долею якого він опікувався під час багатогодинних переговорів взимку 2013 року.

Байден не міг навіть нормально вимовити прізвище тодішнього президента — я пам'ятаю, як у розпал революції гідності він називав його "Янкеловичем", — проте у вирішальні моменти саме Байден своїми дзвінками стримував владу від кровопролиття. Янукович же, влаштувавши бійню на Майдані, потрапив під каток санкцій, ініційованих США.

Тому виступ Байдена не був зверненням до Петра Порошенка, Арсенія Яценюкаа або депутатів, які вперше з дня присяги влаштували аншлаг у сесійній залі. Це було звернення до української нації, яку Байден закликав не здаватися у боротьбі за побудову нормальної демократичної країни. А головною проблемою України була названа корупція, для опису якої Байден не шкодував епітетів, називаючи раком на тілі держави і каналом підриву української незалежності з боку Росії.

Перше прізвище, яке викликає роздратування на межі сказу в американських колах — це генпрокурор Віктор Шокін

У своєму виступі Байден уникав прямих звинувачень з прізвищами, що багатьох розчарувало. Навряд чи віце-президент США став би публічно викривати корупціонерів, перебуваючи на трибуні українського парламенту. Це як мінімум недипломатично. Але можу стверджувати, що розмови американського політика за закритими дверима з Порошенком і Яценюком були вкрай неприємними.

Напередодні приїзду Байдена до Києва я побував як в офісі віце-президента США, так і в провідних аналітичних центрах Вашингтона. Отже, перше прізвище, яке викликає роздратування на межі сказу в американських колах — це генпрокурор Віктор Шокін. Він не просто символ ангажованої прокуратури. Своїми діями Шокін вбиває віру в справедливість, в ім'я якої США робили ставку на нову українську владу.

Деякий час тому Шокін намагався помиритися з американським послом, а як аргумент навів свою дочку, яка виїхала на постійне проживання до Америки. Однак цей факт не допоміг — після історії з діамантовими прокурорами Шокін втратив будь-яку довіру США. І зняття Шокіна з посади може стати вимогою для отримання подальшої підтримки з боку МВФ.

Крім призначення сучасного і незалежного прокурора, американців цікавить тотальна перебудова цього органу. Зрештою, Порошенко з Яценюком повинні бути самі зацікавлені в реформі прокуратури і судів, виходячи з досвіду Юлії Тимошенко, яка після втрати влади на власному досвіді відчула, наскільки важливо мати чесні органи правосуддя.

Крім того, під жорстким вогнем критики Вашингтона знаходяться найближчі соратники Порошенко і Яценюка — Ігор Кононенко і Микола Мартиненко, які контролюють потоки на державних підприємствах.

Щоб уникнути зайвих проблем, Яценюк напередодні приїзду Байдена зміг домогтися від Миколи Мартиненка обіцянки скласти депутатський мандат. Близький соратник був принесений в сакральну жертву в ім'я збереження добрих відносин Яценюка з американською адміністрацією. Кононенко теж дісталося під час закритих зустрічей Байдена. Крім залученості в корупційні скандали, про які добре знають у Вашингтоні, він проштовхує Податковий кодекс, редакція якого не задовольняє МВФ.

У той же час, критикуючи, США продовжують наполягати на єдності нинішньої коаліції в парламенті, побоюючись дострокових виборів і дестабілізації. Цим користується нинішній прем'єр Арсеній Яценюк, пообіцявши вивести Народний фронт з коаліції у разі відставки.

Головним лобістом Яценюка у Вашингтоні є Вікторія Нуланд, яка звикла мати з ним справу ще з часів опозиції Януковичу. Крім того, є ще один канал комунікації, про який відомо небагатьом: замовити слово за Яценюка у Вашингтоні може лобіст Ріната Ахметова Брюс Джексон, який вже багато років знайомий з чоловіком Вікторії Нуланд Робертом Кегеном. Вони в далекі 1990‑ті входили в керівництво неоконсервативного аналітичного центру Project for the New American Century.

Підсумком візиту Байдена стало половинчасте рішення — жодних дострокових виборів і єдність нинішньої коаліції, яка повинна супроводжуватися очищенням оточення перших осіб від одіозних особистостей.

Подібний приклад мав місце у 1999 році. Тоді президент Леонід Кучма здобув сумнівну перемогу на виборах президента, однак, щоб почати з чистого аркуша, спробував заручитися підтримкою США. Кучма відвідав Вашингтон, де йому настійно рекомендували позбутися одіозних особистостей у своєму оточенні кшталт Ігоря Бакая і Олександра Волкова, а також призначити прем'єр-міністром Віктора Ющенка.

Однак українська влада обдурила очікування США — Ющенко вставляли палиці в колеса, а олігархи тільки посилили свій вплив. У результаті американська концепція керованої стабільності впала після початку касетного скандалу. Сьогодні Джо Байден спробував знову зцементувати українську владу в ім'я реформ. Але без повного перезавантаження осіб ця конструкція приречена на колапс — терпіння українських громадян досягає межі.

Колонка опублікована в журналі "Новое Время" за 10 грудня 2015 року.
Републікування повної версії тексту заборонене.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.