5 грудня 2016, понеділок

Навіщо я їздив у Донецьк

коментувати
Цього разу я нічого не знімав і не записував

Ніколи не сумнівався в тому, що між Києвом і Донецьком необхідний постійний діалог, тому і вирушив до окупованого міста. Хотілося зрозуміти, наскільки цей діалог можливий. Довести це іншим методом, крім як ініціювавши розмову, неможливо. Не можна чекати поки, складуться обставини.

Я був у Донецьку навесні минулого року, коли влада фактично вже не була українською. Місто кипіло продеенерівськими і проросійськими мітингами. Мені як громадянину і журналісту, було важливо зрозуміти, чому відбувається подібне, чого хочуть люди, хто бере участь у цих протестах.

Коли в Києві гримів Майдан, я ходив на антимайданівські протести. Тоді теж не всі розуміли мою позицію. Однак я вважаю, що ми повинні хоча б намагатися зрозуміти, що думають люди по той бік барикад.

Свою недавню поїздку в Донецьк я розглядаю лише як першу ланку в довгому ланцюжку необхідних дій. Цього разу я нічого не знімав і не записував. Я поїхав виключно для того, щоб взяти участь у телемості, організованому 17 телеканалом.

Того діалогу, який ведеться в рамках мінського процесу, недостатньо

Того діалогу, який ведеться в рамках мінського процесу, недостатньо. Ми часто запитуємо: «А з ким же ми там ведемо переговори?». Захарченко або Пушилін не можуть представляти всіх людей, які живуть на цій території. Так само, як і Кучма з Медведчуком не можуть представляти всю Україну.

Поняття «народної демократії», можливо, не повністю відповідає цьому контексту, проте мова йде про щось подібне. Діалог не тільки можливий, але й необхідний. Свого часу Леонід Кравчук казав, що він готовий сісти за стіл переговорів навіть з дияволом, якщо знає, що виграє у нього. Я ж вважаю, що потрібно сідати за стіл переговорів з дияволом навіть у тому випадку, якщо гарантій виграшу немає.

Слова і дії не минають безслідно. Якщо не почує і не перейметься диявол, то почують ті, хто слідкує за цими переговорами. Якщо ми говоримо про реінтеграцію цих земель до складу України, то не варто зволікати. Ідеальних умов усе одно ніколи не буде.

Більше того, я виступаю за те, щоб наше керівництво публічно і без посередників вело переговори з представниками невизнаних республік. Так ми покажемо, що не боїмося говорити про те, що в нас болить; що наші пропозиції чесні, відкриті і показові. Таким чином, ми зможемо перевірити свої погляди і пропозиції громадською увагою людей, які там живуть. Адже нам приховувати нічого.

Більше думок читайте тут.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.