19 серпня 2017, субота

Стрім з пекла, або Як навчитися говорити про смерть

коментувати
Твердження, що вороги – теж люди, викликає особливий опір у дискусіях. Але чому?

Півмільйона переглядів і тисячі перепостів випуску новин 5 каналу, де Віталій Гайдукевич більше хвилини жартує про смерть найманця Гіві. «Відбулася офіційна зустріч лідера бойовиків Михайла Товстих (Гіві) з Арсеном Павловим (Моторола). Початок був вибуховим. О 6:12 ранку. Сама зустріч відбулася у досить теплій атмосфері, кабінет вигорів дотла»,починає ведучий. Потім повідомляє про підтвердження самими бойовиками «передислокації Гіві в пекло». І про те, що бойовик слідом за Моторолою «остаточно приєднався до режиму тиші та дотримання Мінських домовленостей».

Укрінформ називає випуск «тролінгом вищої проби». 24 канал починає свою жартівливу програму Вести.UA словами: «Вогнемет «Джміль», як сорока на хвості, приніс дуже цікаву звістку». Далі ведучий з посмішкою бадьоро продовжує: «Почнемо з хороших новин – ще один лідер донецьких бойовиків згорів на роботі. Мова не про хабарництво – згорів по-справжньому». ТСН обмежується заголовком: «Слідом за «Моторолою» в пекло відправився Гіві».

Дуже важко наважитись висловитись проти жартівливого обігравання смерті, ворогів у випусках новин, і не виглядати при цьому захисником російських найманців, вбивць, терористів. Але існує аргументоване пояснення, чому метафоричне обігрування смерті, ворогів у форматі новин неприпустиме?

Після першої «війни в прямому ефірі» (Ірак, 2003 рік) вчені почали задавати питання, які досі не звучали так голосно в контексті медіа та війни: як ЗМІ висвітлюють війни; як ЗМІ маніпулюють смертями і власними аудиторіями; чи здатні медіа впливати на хід війни, драматизуючи або «знешкоджуючи» її? Ні на одне з цих питань немає вичерпної відповіді. І якщо вона коли-небудь буде, то лише в минулому часі – занадто швидко змінюються ЗМІ, надто динамічно трансформується їх взаємодія з аудиторією.

Щоб війна продавалася, її потрібно дегуманізувати

Поки що можна аналізувати лише вивчені явища, і намагатися зрозуміти, до чого вони ведуть. Якщо говорити простими словами, є два полюси роботи ЗМІ, обидва з яких несуть загрозу для аудиторій: на одному полюсі – втома від співчуття (compassion fatigue), на іншому – війна без смертей – коли медіа, володіючи все більшими можливостями для демонстрації реальної війни, парадоксально «очищають» від неприємних зображень і образів.

Втома від співчуття (compassion fatigue) – назва синдрому, який раніше застосовувався до фахівців, які щодня працюють з травмою: психотерапевтів, лікарів, поліцейських та інших. Віднедавна цим терміном стали описувати притуплення почуттів з приводу трагічних подій в аудиторії ЗМІ. Спочатку аудиторію жахає трагедія війни, але коли спіраль робить ще один оборот, коли в калейдоскопі подій знову і знову війна, руйнування, смерть і поранення, глядачеві стає все важче відчувати цей біль. Настає синдром втоми від співчуття.

«ЗМІ несуть особливу відповідальність перед громадськістю, і коли вони відрікаються від цієї відповідальності, аудиторія потрапляє у стан втоми від співчуття», – пише дослідник цього феномена Сьюзан Меллер.

На протилежному втоми від співчуття полюсі – дезінфікована війна. Війна, де немає смерті, де втрати серед цивільних – тільки цифри, а фотографії відображають сміливих, здорових бійців і блискучу техніку. Або ще краще – симульовані графічні картинки з дислокацією військ або ходом баталій.

«Сучасні медіатехнології дозволяють показувати військові дії докладніше, ніж коли-небудь раніше, вигадані зображення війни стають все більш реальними і кривавими, а документальні чомусь стають все більш стриманими і дезінфікованими», – пише один з дослідників освітлення британськими та американськими ЗМІ війни в Іраку Джуліан Петлі.

Такий погляд підтверджують і інші дослідники роботи медіа в Іраку. Так, у 2008 році було проаналізовано понад 2500 зображень іракської війни в американських ЗМІ – лише 10% з них показували смерть або поранення. Схожа претензія до західних ЗМІ – про стандартизовану, дезінфіковану картинку конфлікту – часто виникає в української аудиторії.

Як часто говорять, «war sells». Війна продає. Щоб війна добре «продавалася», вона повинна бути цікавою, але не дуже травматичною. Не повинно бути видно занадто багато смертей цивільних, не варто показувати «нудні», побутові деталі збройного конфлікту. Особисто я зістрибнула зі спіралі втоми від співчуття, коли сестра показала мені свої нотатки про фронтове Водяне – там жінка посеред руїн своєї квартири розповідала про вікна Rehau, про які вона мріяла і які встановила перед війною. Але краще продаються епічні баталії, а не щоденні подробиці життя в конфлікті. За особами ворогів краще не показувати людей. Щоб війна продавалася, її потрібно дегуманізувати.

Твердження, що вороги – теж люди, викликає особливий опір у дискусіях. Навіщо говорити про найманців, що роками вбивають українців, як про людей? У випадку зі смертю Гіві особливо помітна помилковість цієї логіки. У процитованих на початку сюжетах ватажки бойовиків Моторола і Гіві виглядають кумедними персонажами комп'ютерної гри. Немічні, незграбні і такі, що відправилися в пекло. У той час як Гіві особисто брав участь у тортурах полонених, чому є відеодокази. Це теж частина його особистості. Особистості, а не персонажа анекдоту про «запеченого Гіві» – саме так називався сюжет на 24 каналі.

І якщо «медіа дійсно володіють силою впливу на політичне реагування на конфлікт» (Вергілій Хокінс, 2011), не доречно регуманізувати збройне протистояння, і принаймні у випусках новин намагатися показати війну як вона є, не скочуючись у твір анекдотів про забавних палаючих ворогів і легенди про наших непереможних сталевих хлопців?

Подібний епос має право на життя де завгодно, але не у випусках новин. Не в інформаційних повідомленнях про війну. Це не «тролінг вищої проби». Ця проба не вища. Це тролінг самих себе.

VoxUkraine спеціально для Нового Времени

Більше поглядів тут
Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Евгения Кузнецова   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.