10 грудня 2016, субота

Кримськотатарський батальйон

коментувати
Якщо Крим повернеться в Україну раніше, ніж розвалиться путінська імперія – це мабуть буде заслугою саме кримських татар, які розуміють, за що борються

Мій добрий друг, син екс-мера одного курортного кримського містечка колись мені часто розповідав, як "нахабні кримські татари захоплюють землю". В університеті на лекції з міжнародного права ми розглядали офіційні сценарії гіпотетичних збройних конфліктів: наприклад, з Румунією за острів Зміїний, або якщо... "кримськотатарські сепаратисти захочуть загарбати собі Крим". Уявляєте? Коли я пішов робити журналістські розслідування на СТБ, нам дали тему "кримськотатарських підпільних екстремістів з "Хізб ут-Тахрір"... Нам із вами проросійська СБУ роками впарювала міф, що в Криму можна чекати загрози лише від кримських татар. А тим часом гострила ніж made in ФСБ.

Коли почалась анексія в перші дні березня 2014, може пам'ятаєте стріми й репортажі, як я пробирався на півострів: агресивний беркут в Армянську, відмінені поїзди в Херсоні, спроба разом із французькими журналістами зайти катером з Генічеська... Коли я таки потрапив у Крим, мені багато хто пропонував допомогти машиною, житлом. Це те, що я називаю #цегромадське (а народ називає: з миру по нитці – голому сорочка). Я ввічливо відмовлявся, але один не відставав: "Алло, Богдан? Это Меджит. Вы не представляете, какими путями я искал ваш телефон. Вы в Крыму, и я могу быть вам полезен".

Ми всі тут, а вони – там. Протистоять всім цим “пакетам Ярової”, всій цій гігантській системі, як можуть

Відмова не подіяла, і вже наступного ранку: "Алло, Богдан, я не отцеплюсь от вас. Мама разбудила и сказала: как ты можешь спать! Богданчику возможно грозит опасность, Богданчик один в Крыму". Виявляється, його мама дивилась усі нічні стріми під час Майдану, і тепер змусила сина переглянути кілька відео. Ну, йому, щоправда, найбільше сподобалось "Азароу! Ахметоу!" під баян. Але це справило достатнє враження, щоб зранку знову надзвонювати. А мені все одно треба було чимось добиратись у центр, і я погодився на допомогу.

Під конспіративну хату під'їхав дорогий красивий седан, за кермом сидів мій ровесник, кримський татарин Меджит (прізвища сказати досі не можу), який лише кивнув: сідай. На пропозицію заплатити за бензин він засміявся, потім пригостив обідом, потім повіз на зйомку в Бахчисарай. І весь мій тиждень в Криму він був моїм ангелом-охоронцем. Відклав усі свої службові справи, безкоштовно годував і обвозив по всьому півострову: оточення ватніками штабу ВМС України в Севастополі, зняття мера в Євпаторії, захоплення нашої військової частини в Бахчисараї, окупацію частини морпіхів у Феодосії. На четвертий день він довго вибачався, що не може повезти в Ялту на проукраїнський мітинг, а потім все-одно передав мене під опіку своєму товаришеві на "дев'ятці": "Богданчик, дорогой, ты только показывай все, как есть. Ты только говори правду"...

Коли ми їздили в Євпаторію, заїхали в гості до його приятеля. І той повів у кімнату до свого старого батька, прикутого до ліжка. Там я зняв один із найдраматичніших монологів, які мені доводилось чути.

Перед поїздом Меджит нарешті завіз мене додому, познайомив з усією своєю родиною, з мамою, яку я тепер називаю не інакше, ніж "моя кримська мама". Мене посадили за стіл, нагодували під зав'язку і провели до самого поїзда. На той час уже зелені чоловічки налюднили півострів, а так звана "самооборона" викрадала з вокзалу людей з українською символікою. Ці кримські татари, які ледь мене знали, ризикували всім: безпекою, фінансами, здоров'ям. І лише завдяки цим людям я зміг зняти й змонтувати десяток репортажів про те нахабне вторгнення росіян. Мій кримський брат Меджит і досі приїжджає в Київ, щоб подихати, як він каже, зовсім іншим повітрям. А я й досі ніби чую: "Ты только показывай все, как есть. Ты только говори правду". І показую. І говорю.

Коли часом хтось пише в фейсбуку щось іронічне типу "чому нема кримськотатарського батальйона в АТО?", я точно знаю, що це дурниці. Нам багатьом ще варто повчитись мужності й патріотизму в кримських татар. Кримськотатарський батальйон є! Тільки це не військове угрупування, це ті, хто ні не полишають ні найменшої нагоди протистояти окупації. Хто бореться, як Давид проти Голіафа. І якщо Крим повернеться в Україну раніше, ніж розвалиться путінська імперія – це мабуть буде заслугою саме кримських татар, які розуміють, за що борються.

Вчора був День кримськотатарського прапора. Привід хоч формальний, але достатній, щоб згадати про мудрість Мустафи Джемілєва, про голос Джамали, віртуозність Енвера Ізмайлова, наполегливість команди “Крим SOS”... І не забувати: ми всі тут, а вони – там. Протистоять всім цим “пакетам Ярової”, всій цій гігантській системі, як можуть. Скільки духу стачить. На своїй землі.

Акъмесджит повернеться! Крим – це Україна.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.