23 жовтня 2017, понеділок

Сім тез про колонку Пінчука

коментувати
Автор побудував аргументацію на принципово хибному постулаті, що Росія готова гарантувати стабільність України в обмін на поступки з боку України

Віктор Михайлович Пінчук написав колонку у Wall Street Journal. Я сухо, буквально сім тез:

1. Колонка – це не Realpolitik. Це лише гра в Realpolitik. Це західне турне проекту "Трудящі вимагають примирення з Росією".

2. Колонка прекрасна. Прекрасна своєю витонченою відвертістю, маніпулятивністю і провокативністю. Все зроблено за канонами сучасного мистецтва. Щоб автора капіталізувати, а людей змусити рефлексувати.

3. Автор побудував аргументацію на принципово хибному постулаті, що Росія готова гарантувати стабільність України в обмін на поступки з боку України. Це неправда. Тому що Росії не потрібні ані стабільна Україна, ані болючі компроміси України. Їй потрібна лише повна безумовна поразка України. Переконаний, автор, як людина дуже розумна і досвідчена, це розуміє. Але свідомо пише інше.

4. Автор зводить в абсолютне виправдання будь-чого аргумент про "тисячі життів, які треба врятувати". За логікою автора неминуче дійдеш висновку, що найкращий спосіб врятувати тисячі життів - це невідкладно знищити своїми руками державу Україну.

Автору байдужа моя і ваша думка про його колонку

5. Автор абсолютно правильно пише, що з Росією потрібно домовлятися, але елегантно не визначає червоні лінії можливих домовленостей. Тому і Крим можна прибрати з дороги, і від інтеграції в ЄС відмовитися, і вибори на Донбасі провести прямо зараз, і взагалі можна все, що хочуть почути від автора на Захід і Схід від Києва, тому що див п. 4. Автор відкидає думку, що прибрати Крим з дороги, яка веде до домовленості стосовно Донбасу - це втратити і Крим, і Донбас, і, зрештою, Україну.

"Територіальна цілісність України не є предметом переговорів і компромісів" - це могло б бути лише одне речення в колонці автора. Але його там немає.

6. Якби теоретично сценарій автора міг бути реалізований, то він повернув би Україну в листопад 2013 року. Але це була б Україна юридично без Криму, фактично без Донбасу і реально без шансу на людське майбутнє.

Автор не допускає думки, що у нас немає вороття. Ми можемо рухатися лише вперед. Вперто, з помилками, але вперед, поступово заміняючи істеричний патріотизм здоровим патріотичним глуздом.

7. Автору байдужа моя і ваша думка про його колонку. По-перше, тому що вона написана для інших аудиторій – в основному для команди нового президента Трампа і трохи для команди старого президента Путіна. Дивіться, пише автор, я в темі, я в тренді, зі мною можна говорити. По-друге, тому що автор колонки знає, що щоб він не написав, а світлі голови все одно стануть до нього в чергу, щоб відвідати його незмінно солідний захід в Давосі, виступити на наступному незмінно крутому YES та прийти на відкриття наступної виставки в незмінно чудовий PinchukArtCentre.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.