23 березня 2017, четвер

Уроки боротьби з корупцією від Індонезії

коментувати
В рамках судової реформи Україна має створити Вищий антикорупційний суд – спеціалізований суд першої інстанції, який займатиметься розглядом виключно корупційних справ

Якщо ми зможемо повноцінно запустити такі суди, і топ-корупціонери країни сядуть за грати, це стане важливим сигналом для міжнародної спільноти, українського політикуму та народу. Сигналом того, що правила гри почали змінюватись. Крім того, це буде підтвердженням спроможності системи антикорупційних органів, яка створена за останні декілька років, карати злочинців.

Індонезія – одна з країн, яка довела ефективність роботи згаданих інстанцій. Ці суди носять назву Tipikor.Перший такий суд було створено у 2002 році, паралельно із Комісією по боротьбі з корупцією (Corruption Eradication Commission – KPK), аналогом нашого НАБУ, тільки з розширеними повноваженнями.

Спочатку суд Tipikor знаходився лише у Джакарті, столиці Індонезії, та формально носив статус окружного, але його юрисдикція поширювалась на всю країну. В ньому розглядались виключно справи «великої корупції» (сума збитків понад 88 тисяч доларів), якими займались тільки КРК. Середня кількість таких справ становила  приблизно до 50 на рік. Іншими корупційними кейсами займалась Генеральна прокуратура Індонезії. Вони розглядались у звичайних загальних судах, тому до 2010 року існував правовий дуалізм.

Результативність спільної роботи КРК та суду Tipikor в період 2002-2009 років була високою, що дозволило здобути широку популярність і високу суспільну підтримку. Понад 250 справ закінчились стовідсотковим обвинувальним вироком та тюремним ув’язненням.

Індонезія – одна з країн, яка довела ефективність роботи антикорупційних органів

Що стосувалось результативності роботи загальних судів, в яких розглядались направлені Генеральною прокуратурою корупційні справи, вона була вдвічі меншою - близько 50%. А винесені вердикти були набагато м’якшими, ніж призначені судом Tipikor.

Успіх спеціалізованого суду пояснюється високою якістю процесуальної підготовки справ зі сторони КРК та спеціальною процедурою формування складу суддівської колегії, яка займалась розглядом справ.

Колегія складалась із п’яти суддів: двох окружних (працюють на постійній основі) та трьох ad hoc суддів (призначаються для участі в розгляді справи на непостійній основі). Перших на посаду призначав голова Верховного суду, а ad hoc суддів призначав та звільняв своїм указом президент Індонезії за поданням голови Верховного суду строком на п’ять років.

Такий розподіл суддівської колегії дозволяв контролювати роботу постійних суддів під час розгляду справ, блокувати більшістю голосів неправомірні рішення та показувати стовідсоткову якість.

Вимоги до кандидатур антикорупційних суддів доволі високі. Наприклад, постійний суддя повинен мати стаж професійної діяльності не менше десяти років; відповідний досвід у розгляді корупційних справ; не мати жодних дисциплінарних стягнень. Що стосується ad hoc суддів, то вони повинні мати не менше 15 років стажу у сфері права та бездоганну репутацію.

Згідно із законом 2002 року, справи у антикорупційному суді Tipikor мали розглядатись не довше 90 днів, апеляція - впродовж 60, касація – 90 днів. Це ставило суддів у часові рамки, дозволяло уникати накопичення невирішених справ та показувати максимальну результативність. Рішення антикорупційного суду Tipikor, які підлягали оскарженню, направлялась на розгляд колегії Вищого Апеляційного Суду, яка складалась знову ж таки із п’яти суддів: двох суддів, які мають відношення до справи, та трьох ad hoc суддів, які обирались для розгляду справи.

Касаційна колегія складається з п’яти чоловік: два судді Верховного суду та три ad hoc. Вимоги до цих суддів дуже високі: вік – від 50 років, понад 20 років професійного стажу, відсутність дисциплінарних стягнень, високі моральні та етичні якості.

У 2006 році Конституційний суд Індонезії ухвалив рішення, що дуальна правова система є неконституційною. У 2009 році був прийнятий новий закон, який розширив географію та юрисдикцію судів Tipikor: впродовж двох років були утворені регіональні антикорупційні суди у всіх 34 провінціях. Відтоді справи про корупційні правопорушення розглядаються у регіональних антикорупційних судах як судах першої інстанції, а апеляційні скарги на ухвалені ними рішення  - у Вищому антикорупційному апеляційному суді.

Окружний антикорупційний суд Джакарти зберіг за собою спеціальний статус із розгляду справ, вчинених громадянами Індонезії за кордоном. Новий закон також відмінив норму щодо сталої кількості суддів – два постійних та трьох ad hoc. Тепер кількість суддів для розгляду справи встановлюється головою відповідного суду, який на власний розсуд вирішує, скільки ad hoc суддів необхідно долучати до розгляду. Кожна колегія, як і раніше, має складатись із непарної кількості суддів (для запобігання рівномірного розподілу голосів). Після розширення юрисдикції на усі корупційні справи були змінені строки їх розгляду: 120 днів - у судах першої інстанції, 60 днів - для апеляції та 120 днів - для касації.

Реформа 2010 року значно вплинула на ефективність роботи нової системи антикорупційних судів Індонезії, які завалені різноманітними справами, і уже не демонструють стовідсоткової ефективності, як раніше. На ефективність роботи судів вплинув набагато нижчий рівень підготовки справ Генеральною прокуратурою у порівнянні з КРК. Неефективним елементом роботи став також порядок розгляду справ регіональними судами, згідно з яким першою розглядається та справа, по якій першими зберуться усі учасники судового процесу. Ще одна проблема – це необхідна кількість відповідних ad hoc суддів та суміжність їхньої діяльності, адже вони паралельно приділяють увагу розгляду інших господарських справ у загальних судах. Це значно впливає на якість винесених рішень.

Також після реформування суду у громадськості виникло багато питань до репутації великої кількості новопризначених ad hoc суддів. Якщо раніше було нескладно відібрати невелику кількість високо мотивованих ad hoc суддів для окружного суду в Джакарті, то після розширення юрисдикції це стало проблематичним. Особливого розголосу набули справи проти декількох ad hoc суддів, звинувачених у хабарництві. Основними причинами потрапляння нечесних громадян до системи антикорупційних судів стали менший контроль зі сторони Верховного суду та медіа за процесом відбору, а також менша грошова винагорода аd hoc суддів в порівнянні із колегами, які призначаються на постійній основі.

Варто відмітити, що спеціальний статус індонезійського суду має менш визначальне значення у його роботі, ніж моральні та етичні якості відібраних постійних суддів. Ще на самому початку формування Tipikor всі судді проходили спеціальну підготовку і отримували сертифікат, щоб розглядати антикорупційні справи. Аd hoc  судді відбирались кваліфікаційною комісією, яка складалась із представників Верховного суду та громадськості. Вони також мали пройти необхідну процедуру підготовки. Але після реформи державної служби 2010 року та розширення юрисдикції відбір кваліфікованих та мотивованих кандидатів став набагато проблематичнішим.

В умовах створення антикорупційного суду в Україні індонезійський досвід вартий уваги.

По-першеукраїнський антикорупційний суд має розглядати справи виключно підслідності НАБУ, що дозволить зосередитись виключно на великій корупції і не розпорошувати зусилля на дрібні кейси, як це трапилося в Індонезії після реформи 2010 року.

По-друге, передбачити формування спеціальної  колегії із залученням ad hoc суддів до розгляду кожної справи. Загальна кількість суддів має бути чітко регламентованою і непарною, щоб уникнути рівного розподілу рішень. Що стосується кількості ad hoc суддів у кожній колегії, то бажано, щоб вони були в більшості.

По-третє, це високий рівень оплати праці всім суддям, які залучені до роботи в антикорупційний суд як на постійній основі, так і ad hoc, щоб уникати будь-якої суміжної діяльності. Обов’язкові гарантії безпеки для них та їхніх родин.

По-четверте, доцільно перший антикорупційний суд сформувати в Києві, що дозволить сконцентрувати увагу суспільства на його діяльності.

По-п’яте і найголовнішенезалежна та об’єктивна процедура відбору вмотивованих кандидатів на посади суддів до антикорупційного суду під пильним контролем громадськості і бажано міжнародних партнерів. Всі судді повинні мати високі моральні та етичні якості, а процес відбору має створювати певний ліфт для ідейних адвокатів та науковців в області права

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.