9 грудня 2016, п'ятниця

Інвестиція з максимальною прибутковістю

коментувати
На мій погляд, інвестиція в освіту – єдиний спосіб схилити чашу терезів на користь країни та її чесних громадян

Скільки не перебирай в розумі фінансові інструменти, доступні законослухняному українцю, а «дзвінкіше» від цього в кишені не стає. Фондовий ринок при смерті і навряд чи видужає. Нескінченно зростаюча вартість утримання житла робить інвестиції в нерухомість занадто витратними. Ставки по депозитах падають. Навіть сам американський долар слабшає під невблаганним натиском НБУ.

Що ж робити з грошима, колеги, куди інвестувати?

Два десятиліття тому, коли Україна перебувала у стані руїни зразка 90-х, багато прогресивно налаштованих громадян намагалися пояснити всі біди тим простим фактом, що в уряді знаходяться старі комуністи, які гальмують розвиток країни. Рішення бачилося простим і не вимагало особливих зусиль – лише почекати, поки вони вимруть, а вже після цього зажити по-новому.

Частково очікування виправдалися. Важкі неспортивні фігури старих ленінців з оброзгшими зморшкуватими обличчями, одягнені в однаково непримітні сірі костюми, поступово покинули керівні крісла кабінетів і президій. Деякі перекочували в ефір політичних шоу, де під прапорами різних партій і рухів охоче продовжували ділитися поглядами на демократію та принципи державного будівництва. Втомившись мовити, вони зробили ще один крок до фіналу - в затишок конча-заспівських садиб, звузивши аудиторію своїх слухачів до дітей, онуків і домашніх тварин. Здавалося, демократична мрія 90-х збувається, але не тут-то було...

На зміну загартованим у класовій боротьбі партійним функціонерам, які не особливо турбувалися про моральний аспект своїх діянь, але боялись партійного контролю, прийшло нове покоління. Підтягнуті, рум'яні, з ідеально розгладженими ботоксом зморшками, в коротеньких приталених піджачках і брюках-дудочках відомих брендів, вони чіпкими наманікюреними пальцями вихопили прапор з тремтячих рук постарілих марксистів-ленінців.

Як швидко з'ясувалося, нових прапороносців ще менше турбували питання моралі, а повна відсутність партійного та будь-якого іншого контролю відкривала фантастичні перспективи. Всі можливості були використані на повну! Якими жалюгідними здаються зараз символи влади і розкоші минулої епохи – норкові шапки, чорні волги і маленькі будиночки державних дач, напхані югославськими гарнітурами. Чого вони варті у порівнянні з розкішними палацами, приватними літаками і офшорними рахунками нового покоління? Який грандіозний прорив зуміли вчинити нові лідери! Шкода тільки, що країна і її громадяни залишилися стояти на місці, у далекому минулому.

Чого ж чекати далі, поки ці, нові, вимруть? Може не спрацювати. По-перше, довго чекати: ці набагато молодше, ніж попередні. По-друге, вони навчилися за собою добре стежити і їх можливості не обмежуються банальним 4-м управлінням МОЗ. До їх послуг найкращі клініки світу – підлікувати, почистити, освіжити в'ялість в області обличчя, шиї і декольте. По-третє, і це найнеприємніше: якщо нічого не робити, то на зміну цим прийдуть точно такі ж, якщо не гірше. Просто якесь безнадійне замкнуте коло! Як говорив Еклезіаст: «Рід проходить, і рід приходить..., що було, те й буде; і що робилося, те й буде робитися».

На мій погляд, єдиний шанс прорватися: це «вчитися, вчитися і ще раз вчитися», як казав, злегка картавлячи і хитро посміхаючись, великий вождь пролетаріату. Зрештою, не всі його ідеї були людиноненависницькими. Погляньте на нові, поки що, на жаль, нечисленні обличчя в українській політиці і цивільному суспільстві, що дійсно намагаються принести користь країні. Більшість з них отримали хорошу освіту: хтось відучився в західних університетах, хто пройшов школу західних компаній, комусь просто пощастило вирости в інтелігентній сім'ї. Це ті люди, яких навчили, що можна жити добре, не обираючи свій народ і не грабуючи країну. Освіта дозволяє побачити окриляючі приклади! Скільки коштують всі, разом узяті, українські олігархи, що, відомо яким шляхом, нажили статки? П'ятнадцять, двадцять, ну двадцять п'ять мільярдів доларів, та й то, якщо знайдеться покупець! Яка дрібниця в порівнянні, наприклад, з 350 мільярдами, ринковою вартістю чесно і прозоро створеного Facebook.

Без освіти ми, як країна, будемо ходити по колу вічність, і ніколи не знайдемо із нього вихід. Покоління одних казнокрадів просто будуть змінюватися поколіннями інших, як це вже сталося в коротенькій двадцятип'ятирічній історії незалежної України.

Так, може, поки нинішня жадібна влада ділить портфелі силових і «грошових» міністерств, цим реформаторам варто сконцентруватися на боротьбі за стратегічно важливе крісло – міністра освіти? Може, не варто марнувати мільйони доларів, одержувані у вигляді грантів, на різні висмоктані з пальця проекти, а витратити їх на створення якісної національної освіти? Зрозуміло, що на вчителях сильно не «попіаришся», але зате яка користь буде. Можливо, не варто звичайним людям викидати зароблені гроші на вітер, вкладаючи їх у ті жалюгідні фінансові інструменти, що дозволені владою, а краще інвестувати у навчання та виховання своїх спадкоємців? Адже прибутковість хороших дітей і онуків набагато вище, ніж у банківського депозиту.

Зрештою, від нас з вами залежить, хто прийде на зміну нинішнім діячам: злодії і шахраї або освічені люди з основами національної моралі. На мій погляд, інвестиція в освіту – єдиний спосіб схилити чашу терезів на користь країни та її чесних громадян.

Особисті фінанси з Іваном Компаном – по вівторках

Читайте інші тематичні колонки на НВ:

Сьогодні у світі з Іваном Яковиною – щодня

Момент в історії з Олександром Пасховером – по понеділках

Особисті фінанси з Іваном Компаном – по вівторках

Тиждень по-діловому з Сергієм Фурсою – по п'ятницях

Відкриття з Олексієм Бондарєвим – по п'ятницях

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.