8 грудня 2016, четвер

Хто має рацію: Порошенко чи New York Times

коментувати
Американське видання виявилося милосерднішим до Порошенка, ніж українці

На нещодавній прес-конференції у Вашингтоні президент Петро Порошенко назвав редакторську колонку New York Times під заголовком «Непохитна корупція України» «частиною гібридної війни проти країни». Тон і зміст статті сильно розходилися з радісною оцінкою поточних справ, даною власне президентом. То хто ж із них правий?

В Україні дійсно було реалізовано багато реформ, однак деякі ледь почалися. Зокрема ті, що мали оновити прокуратуру, саботовані генеральним прокурором Віктором Шокіним, чия запізніла відставка послужила приводом для написання статті в The New York Times.

Між тим, редакція американського видання була милосердніша в поясненні поведінки президента, ніж українці, чимало з яких вважають, що головним критерієм Порошенка в оцінці потенційного кандидата на пост генпрокурора є особиста відданість. За всіх президентських адміністрацій незалежної України прокуратура використовувалася для встановлення політичного контролю і помсти опонентам. Немає підстав вважати, що Порошенко планує змінити цю ситуацію. Передбачається, що ГПУ може очолити або нинішній в. о. генпрокурора Юрій Севрук, або заступник генпрокурора Юрій Столярчук. Обидва належать до оточення Шокіна.

Прокуратура завжди використовувалася українською владою для контролю і помсти опонентам

Реформатори позитивно сприйняли звільнення Шокіна парламентом, хоча це і вимагає чимало часу. Водночас за кілька годин до відставки Шокін встиг звільнити єдину в відомстві людину, яка бореться з корупцією, – Давида Сакварелідзе (Порошенко стверджує, що не санкціонував звільнення Сакварелідзе, однак і не обіцяв повернути його на посаду). Крім того, відомство Шокіна нещодавно порушило кілька кримінальних проваджень проти ще одного реформатора, заступника генпрокурора Віталія Каська, який пішов у відставку 15 лютого через розчарування в процесі реформування відомства. Касько зазначив, що реформувати прокуратуру зсередини неможливо. Тим часом ГПУ ініціювала ще одне дивне розслідування. Цього разу об'єктом став Центр протидії корупції, який публічно критикував Шокіна і його оточення.

Владу можна похвалити за довгоочікуваний запуск роботи Національного антикорупційного бюро (НАБУ), до якого увійшли добре дібрані кадри. На цьому шляху були перешкоди з боку Генпрокуратури. Шокін не хотів, щоб прокурори перебували під юрисдикцією НАБУ та Антикорупційної прокуратури. 23 березня член правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін звинуватив Шокіна у видачі інструкцій, що забороняють прокурорам передавати справи до НАБУ і Антикорупційної прокуратури. Генпрокуратура спростувала ці звинувачення, однак у березні голова НАБУ Артем Ситник повідомив, що відомство Шокіна не надало потрібних справ.

Після створення Управління спеціальних розслідувань при ГПУ справа злочинів проти активістів Євромайдану, нарешті, зрушила з мертвої точки. Однак його голова Сергій Горбатюк наразився на перешкоди з боку Генпрокуратури.

Порошенко відзначив кілька відкритих справ проти міністрів, губернаторів і депутатів, але водночас частину проваджень було закрито. Початок розслідування не означає, що справа дійде до суду.

Буде несправедливим заперечувати досягнення команди Порошенка, зроблені всупереч величезним перешкодам. Режим Януковича залишив країну з вихолощеними судовими та правоохоронними органами. Процес відновлення не швидкий. Але це має бути додатковим мотивом для рішучих заходів і нетерпимості щодо тих, хто перешкоджає реформам. За два роки тільки троє суддів з 22-х, які вважаються причетними до переслідування активістів Євромайдану, втратили свої посади. Крім того, журналісти проекту Схеми розкрили, що вісім суддів, щодо яких у НАБУ є побоювання про їхню причетність до корупції, пройшли переатестацію і залишаться на своїх постах довічно.

Політична влада в Україні завжди мала значний вплив на суди, прокурорів і поліцію. Це потрібно змінити.

Небажання влади відмовлятися від контролю над судовою системою спонукало парламент ухвалити законопроект, який спостерігачі за українською виборчою системою назвали «партійною диктатурою». Закон дозволяє політичним партіям успішно зневажати волю виборців і прибирати кандидатів зі списків після того, як за них проголосували громадяни. До того ж фракція Порошенка позбавила мандатів Єгора Фірсова та Миколу Томенка, посилаючись на досить спірну конституційну норму, яка була розкритикована Радою Європи. Це викликає серйозні побоювання, адже Фірсов покинув фракцію через імовірну корупцію свого колеги Ігоря Кононенка, якого Айварас Абромавичус назвав головною причиною своєї відставки.

The New York Times лише відлунюють поширені настрої в Києві. Якщо Порошенко сподівається підвищити довіру до себе, він повинен подбати, щоб новий генпрокурор служив виключно народові та закону.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Галі Койнаш. Републікування повної версії тексту заборонене.

Вперше опубліковано на Atlantic Council

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.