20 серпня 2017, неділя

Гіві, Моторола. Москва замітає сліди?

коментувати
Гіві, Моторола. Москва замітає сліди?
Головне питання полягає у тому, кому вигідно усунення військових злочинців, які чимало знають про неоголошену війну Росії проти України. Точно не Україні

Керівництво ДНР очікувано покладає відповідальність за смерть лідера бойовиків на Донбасі Михайла Товстих, відомого під прізвиськом «Гіві», на українських диверсантів. Українські військові заперечують свою причетність до цієї події, що теж очікувано, але набагато правдивіше. Проблема не тільки в тому, як доставити в центр окупованого Донецька вогнемет Джміль, з якого ймовірно був убитий Гіві, що був під надійною охороною. Головне питання полягає у тому, кому вигідно усунення військових злочинців, які чимало знають про неоголошену війну Росії проти України. Точно не Україні.

36-річний командир батальйону «Сомалі» Гіві і російський найманець Арсеній Павлов (Моторола) сумно відомі з часів битви за Донецький аеропорт. Зокрема, мова йде про їх причетність до тортур українських полонених. (Жорстоке поводження Гіві з захопленими «кіборгами» відображене на цьому відео).

Серед багатьох військових злочинів, за які варто було б відповісти Гіві та Моторолі, хочеться відмітити, насамперед, тортури полонених кіборгів і вбивство одного з них, Ігоря Брановицького.

За словами Юрія Сови, одного з українських солдатів,що вижили, Ігор Брановицький був у складі 12 осіб, які залишилися в аеропорту аби доглядати за чотирма пораненими товаришами. У них закінчилися боєприпаси. І, опинившись в оточенні 21 січня, вони звернулися до бойовиків з проханням доставити поранених у лікарні.

Вогнемет, з якого в приміщенні власного батальйону був убитий Гіві, просто так не дістати

Ті в свою чергу вирішили похвалитися «трофеями», опублікувавши відео, на якому полонені живі, ознаки побоїв не спостерігаються. Брановицького легко впізнати по синьому светру, інші одягнені у камуфляжну форму.

Пізніше, Брановицького та двох інших полонених Гіві, швидше за все, катував з двома чеченцями і однією жінкою.

Спочатку їх ув'язнили у підвалі, де з ними спілкувався Олександр Захарченко, лідер так званої «Донецької народної республіки», після чого передав полонених Моторолі. Найгірше бойовики ставилися саме до Брановицького. Після катувань він просто лежав на підлозі. Потім Моторола його застрелив.

Є безліч інших злочинів Гіві і Мотороли, які підтверджують свідки. Відповідно, Україні було б вигідніше захопити їх у полон, щоб ті постали перед судом. Крім того, у них можна було б вивідати критично важливу інформацію.

Політолог Петро Олещук називає Гіві і Моторолу «технічними персонажами, створеними і розкрученими для використання в пропагандистських цілях». Вони повинні були уособлювати простих представників так званого «русского мира», які воюють проти «українських фашистів за покликом серця». Моторола, по суті, був найманцем, хоча російські політики і контрольовані урядом ЗМІ після його смерті ставляться до нього як до героя. Гіві ж відрізнявся тим, що був українцем, до того ж з самого Донбасу.

Справа не тільки у тому, що українським спецслужбам було б краще взяти їх у полон, ніж вбити. Важливо також розуміти, що Моторола дуже турбувався про свою безпеку, але все одно загинув від вибуху бомби у власному під'їзді. Вогнемет, з якого в приміщенні власного батальйону був убитий Гіві, просто так не дістати, не кажучи вже про те, щоб вистрілити з нього і залишитися непоміченим. З цих же причин важко уявити, щоб за вбивством Товстих стояли якісь місцеві партизани.

Важко також повірити, що Моторола і Гіві вбиті в результаті внутрішньої боротьби за владу, і не тільки тому, що лідери так званих ДНР і ЛНР є креатурами Кремля. Адже були й інші смерті. Зокрема, ще один лідер бойовиків Євген Жилін був убитий у Москві. Нещодавно також стало відомо про смерть першого офіційного лідера ЛНР Валерія Болотова. Його дружина вважає, що Болотова отруїли під час зустрічі з двома невідомими чоловіками.

Луганський журналіст Юрій Асєєв, експерт Харківської правозахисної групи, впевнений, що вбивство одного з перших лідерів бойовиків Олексія Мостового та його помічниці (колишньої дружини Асєєва) організовано російською ФСБ.

Виходячи з вкрай суперечливого інтерв'ю німецького посла Ернста Райхеля, можна зробити висновок, що готується «дорожня карта» реалізації Мінських угод, в якій головний акцент буде зроблений на амністію бойовиків і місцеві вибори. Закон про амністію є надзвичайно спірним питанням в Україні. По суті, амністія звільнить від відповідальності людей, які скоювали військові злочини.

Згідно з результатами масштабного дослідження, проведеного коаліцією правозахисних груп Справедливості заради миру на Донбасі, понад 87% українських солдатів і 50% цивільних, які потрапляли в полон проросійських бойовиків на Донбасі, були піддані тортурам або жорстокому поводженню. У 40% випадків ключові ролі в «допитах» грали найманці з Російської Федерації, а також люди, які називають себе російськими військовослужбовцями. Ті, хто уникнув тортур, розповідають, що бачили або чули, як катували інших. 33% солдатів і 16% цивільних особисто були свідками загибелі полонених в результаті тортур.

Один з авторів дослідження Олег Мартиненко каже, що понад 40% російських військовослужбовців і найманців причетні до тортур ув'язнених, що само по собі є достатньою підставою для подачі позову на Росію за участь у війні та інші злочини. Інакше кажучи, Москва захоче багато чого приховати.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Галі Койнаш. Републікування повної версії тексту заборонене

Оригінал

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.