20 серпня 2017, неділя

Укрзалізниця, провідниця та начальниця потягу

коментувати
Мої висновки щодо УЗ. За рік не вдалося зламати хребет старим ментальним підходам, коли просто треба догодити начальству, а не вирішувати різні проблеми системно

Вчора після засідання уряду, на якому щойно ухвалили рішення про звільнення керівника УЗ (ці дві історії жодним чином не пов'язані, як хтось подумав) швидко переодягаюся у джинси, футболку, кросівки, беру дорожню сумку та їду на вокзал, бо треба встигнути на потяг до Карпат і таки повернутися в ту відпустку, з якої на кілька днів вимушено випала. Біля центрального входу вокзалу мене чекають троє дітей (двоє своїх і одна – подруги) і подруга. 

Ескалатор в цей момент не працює. Тому, розрахувавши сили на дві гітари, три валізи, дві торби та три рюкзаки, в кілька ходок, залишаючи дітей по черзі біля речей, дотарабанюємо сходами вгору і вниз, як бойові слони, все це добро у спеку +28 до вагона. Сіли в потяг. Задихані, захекані, розпашілі.

Сидимо в першому і частково другому купе, відходимо, піт тече. Ще поїзд не рушив, тут йде по коридору провідниця і голосно питає, чи є у вагоні Іванна Климпуш. 

Кажу: Є, а нащо? 
- Вас викликають в штаб! Пройдіть у штаб! 
- Який штаб? Я нікуди не піду, а якщо штабу треба, то хай іде до мене. Так своєму штабу і скажіть.
- А чого вас шукають? Ви що, якась терористка? 
- Ну, видно, страх наганяю.

Реформа транспортної інфраструктури – одна з тих, яку треба рухати, пришвидшувати

Починає кудись дзвонити. Пояснює, що я не одна, а нас багато, що тут викуплено ціле купе.

Поїзд рушив. Біля нашого добровільно переповненого купе з'являється провідниця у супроводі ще однієї пані. Ну, думаю, штаб прийшов! Таки прийшов, бо це начальниця поїзда. Просить з нею поговорити. Далі був такий діалог.

- Слухаю вас.
- А можна я з вами наодинці поговорю? 
Виходимо в провідницьке купе поряд. 
- Ви вибачте, будь ласка, за те, що мої працівники не так мене зрозуміли і щось вже не так сказали. У нас є в спальному вагоні два місця, але, на жаль, лише два, і я би хотіла вам запропонувати туди перебратися.
- Я нікуди перебиратися не буду, я купила ті квитки, які вважала за потрібне і мені прикро, що ви таке пропонуєте. 
- Але ж у цьому вагоні немає кондиціонера! 
- Нічого страшного. Зате тут вікна відкриваються. 
- Ну як же, мені ж начальство сказало зробити все, щоб у вас все було добре! 
- У мене все буде добре! А от начальству своєму скажіть, що я в совєцькому союзі жити не хочу, я намагаюся добитися змін в цій країні не для того, щоб мені особисто було добре, а для того, щоб людям було добре! Так і передайте своєму начальству, що вони нічого не зрозуміли і висновків ніяких не зробили. 

- О так, я зрозуміла! Ви за зміни в країні, я вас підтримую! Точно у вас все буде тут добре? Бо ж начальство мені строго сказало, щоб все було добре! 

- Йдіть працюйте, у нас з дітьми все буде чудово.

Потяг більшу частину шляху ішов за розкладом хвилина в хвилину, а потім чомусь затримався, тому на станцію нашого призначення, прибув з 30-хвилинним запізненням. 
І отут – grand finale. У потязі 12 вагонів, а перон розрахований на 5-6 - ще за Австро-Угорщини побудований (як, до речі, і колії, і тунелі). Відповідно, незважаючи на те, що з вагонів в цьому місці виходить близько третини пасажирів (все ж туристичний напрямок), їм необхідно це зробити протягом трьох хвилин стоянки та скакати з підніжки не на перон, а прямо на насип – тобто готовність до турпоходів перевіряється прямо по прибуттю. Ну і пригадуєте ж кількість гітар, торб і дітей тільки в нашому товаристві? Ми таки добралися до Карпат.

Епілог.

На особистому прикладі бачу, що не вдалося, хоча й просто не могло за рік вдатися (та і навряд чи ставив таке завдання собі керівник УЗ) зламати хребет старим ментальним підходам, коли просто треба догодити начальству, а не вирішувати різні проблеми системно. Головне, щоб начальству було комфортно.
Мені щиро шкода і розгублену начальницю поїзда і провідницю, які реально тяжко і якісно працюючи в далеко не найкращих умовах, несподівано опинилися між молотом у вигляді своїх грізних начальників і наковальнею у вигляді абсолютно дивної незрозумілої віце-прем’єра. До речі, обов’язково відслідкую, щоб у цих пані не було якихось проблем на роботі після вчорашньої історії.

Багато висновків щодо Укрзалізниці. Справа не в конкретних прізвищах, не в Балчуні, Омеляні чи ще комусь. УЗ в цілому лишається заповідником совка, - попри зміни керівництва, попри зміну вектору розвитку країни, попри фрагментарні зміни на самій УЗ, такі як запуск експресів чи онлайн-продажу квитків. І таких заповідників, на жаль, в нас ще дуже багато, і вони саме в найважливіших для життя українців сферах. Реформа транспортної інфраструктури – одна з тих, яку треба рухати, пришвидшувати, гуртом, системно, при цьому забути про образи, конкуренцію та власні інтереси і особистий PR. Особисто готова зробити для цього все, що від мене залежить.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Іванна Клімпуш-Цинцадзе   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Іванна Клімпуш-Цинцадзе
Іванна Клімпуш-Цинцадзе

Віце-прем’єр-міністр із питань європейської і євроатлантичної інтеграції

Інші погляди автора
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.