1 травня 2017, понеділок

Путінські комбінації

коментувати
Путінські комбінації
Живе президент РФ короткими перебіжками від одного блискучого тактичного ходу до іншого. Чудовий приклад — все, що Росія робить в Сирії

Куди в Росії не плюнь — з усіх щілин лізе совок. Живучий був, тварюка. Але знаєте, чим, Радянський Союз відрізнявся-таки від сьогоднішньої Росії?

Радянську людину можна було вперіщити чимось важким по голові, розбудити серед ночі і запитати: що буде в 1980 році? І навіть будучи в стані важкого сп'яніння, радянська людина впевнено відповідала: до 1980 року в країні будуть побудовані основи комуністичного суспільства. Адже партія урочисто обіцяла ще на початку 60-х: нинішнє покоління радянських людей буде жити за комунізму.

Пам'ятаю, що в першому моєму шкільному підручнику історії була красива інфографіка, яка пояснювала, що на нас чекає в 1980 році: окремі квартири для кожної родини, безкоштовні послуги ЖКГ, безкоштовні ліки, безкоштовний громадський транспорт тощо.

Потім, правда, мета були дещо скоригована: з'ясувалося, що в 1980 році замість обіцяного комунізму відбудуться Олімпійські ігри в Москві. Але і це сприймалося, як чудова мета, як велике свято. Втім, свято виявилося злегка зіпсоване бойкотом з боку Заходу у відповідь на радянське вторгнення в Афганістан. Ну і нічого, пережили це — зате ще кілька років Москва доїдала запаси імпортних продуктів, щедро заготовлених до Олімпіади.

Але не тільки утопічними мріями про побудову комунізму або очікуванням Олімпіади жив радянський народ. Мріяли і мету таку ставили! — наздогнати і перегнати Америку, першими запустити людину в космос, обіграти в хокей канадських професіоналів, нарешті. Дещо з цього навіть вдалося зробити, дещо так і залишилося нездійсненною мрією.

Навіть на питання про те, чи буде війна, президент відповідає якось ухильно

А сьогодні у Росії які цілі? І що буде в країні і з країною через 20 років? Хто-небудь скаже? Колись, на самому початку свого президентства Путін щось говорив про те, що треба б наздогнати і перегнати Португалію за рівнем доходів на душу населення — але потім ці наполеонівські плани були забуті. Португалія досі далеко попереду.

Навіть на питання про те, чи буде війна, президент відповідає якось... ухильно.

І — якщо продовжити паралель з Олімпіадою-80 — немає стовідсоткової впевненості, що чемпіонат світу з футболу 2018 року відбудеться в Росії: тема поки не закрита. Можуть ще й відібрати. Або бойкотувати, як ту саму московську Олімпіаду. Особливо якщо режим викине якийсь черговий фортель — на кшталт анексії Криму або збитого малайського «Боїнга».

Те, що майбутнє Росії стало абсолютно непередбачуваним, цілком закономірно. Це результат «фірмового стилю» президента Росії, який він демонструє з того часу, як прийшов до влади в 1999 році.

Адже давно помітили, що Володимир Володимирович — чудовий тактик і ніякий стратег. Живе Путін короткими перебіжками від одного блискучого тактичного ходу — до іншого.

Чудовий приклад — все, що Росія робить в Сирії. Ось зараз, — вирішив Путін минулого літа, — ми вплутаємося в Сирію. Допоможемо Заходу воювати з ісламськими терористами на Близькому Сході, заодно допоможемо й Асаду, а Захід, сповнений вдячності, відчепиться від нас з приводу України, потихеньку зніме санкції.

«Плідна дебютна ідея» не спрацювала — Захід на путінські хитрощі не купився — і ось вже кремлівський великий комбінатор робить новий хід: ага — від наших бомбардувань біженці рвонули десятками тисяч в Європу, посилюючи і без того гостру міграційну кризу?

Ось ми зараз бомбардування і посилимо, щоб життя вам медом не здавалася. Особливо тій німкені, яка найбільше нам паскудить. Не хочете зняти санкції, визнати, що Крим наш, віддати нам решту Україну? Тоді, як кажуть, отримайте-розпишіться!

Захід, як показав минула тиждень, все зрозумів правильно.

«В останні дні ми були просто шоковані — нас узяв жах від того, які страждання десяткам тисяч людей принесли бомбардування, в першу чергу з боку Росії», — заявила в понеділок та сама шкідлива німкеня, канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Але найкраще сформулював все це старий Джордж Сорос, написавши, що в боротьбі проти ІДІЛ Путін — союзник ніякий, що у нього інша мета. Путін, за його словами, спочатку поліз в Сирію не для того, щоб посилити головну європейську проблему — проблему біженців. Але потім він, прекрасний тактик, намацав больову точку Заходу — події в Сирії і навколо неї, міграційна криза, війна на Близькому Сході змушують Євросоюз тріщати по швах. Чому б не натиснути цю больову точку, не підштовхнути ЄС до розвалу?

Залишається тільки подивитися, чи будуть і надалі усвідомлювати цю загрозу європейські політики та їхні американські союзники.

Судячи з недільного дзвінка Обами Путіну з вимогою, щоб Росія припинила завдавати повітряних ударів по силах помірної сирійської опозиції, у Вашингтоні це добре розуміють. Однак, судячи з того, що в повідомленні Кремля про ту ж саму телефонну розмову ані слова не сказано про цю, найбільш важливу, частину повідомлення Обами, Путін продовжує комбінувати.

Текст публікується з дозволу автора.

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.