8 грудня 2016, четвер

Чорний серпень Росії

коментувати
Це був місяць репутаційних втрат і політичних невдач

Добігає кінця містичний для Росії, пофарбований у кольори преображенської блакиті місяць, який увійшов в історію і серпнем 14-го, і серпнем 68-го, і серпнем 91-го. Місяць, в якому починалися війни і військові авантюри, траплялися перевороти, теракти, катастрофи, фінансові крахи, стихійні лиха й інші неприємності, зокрема й подія, що сталася у серпні 1999 року – я маю на увазі призначення Володимира Путіна прем'єр-міністром і одночасно проголошення його наступником Єльцина на посаді президента.

На моє глибоке переконання, за своїми політичними наслідками ця подія стала однією з найнегативніших в історії ХХ століття, призвівши Росію до нинішньої економічної кризи, політичної та духовної стагнації.

Якщо в останні три дні серпня нічого жахливого не станеться, то катастрофічну традицію в 2016 році буде знову порушено – я кажу «знову», бо за останні чверть століття це траплялося. Щоправда, лише кілька разів.

Але при цьому не можна сказати, що для путінського режиму серпень минув спокійно. Аж ніяк.

Це був місяць репутаційних втрат і політичних невдач.

У цьому списку — олімпійські й параолімпійські допінгові скандали та приниження.

Неприємний епізод, коли Росію скандальним чином викинули з військово-повітряної бази в Ірані.

Зростання числа жертв серед цивільного населення Сирії – зокрема в результаті дій російської авіації, яка забезпечує підтримку з повітря урядовим військам, що розгорнули новий наступ на місто Алеппо.

Ніколи ще в новітній історії Америки російська тема не займала такого важливого місця в порядку денному президентської кампанії

У світі ставлять усе більше запитань з приводу безперервної підтримки Москвою режиму Асада, який використовує жорстокі методи ведення війни.

Спроба Москви звинуватити Київ в організації нібито терористичних актів у Криму і брязкання зброєю уздовж кордонів України призвели лише до того, що в міжнародній порядку денному знову в повний зріст постало питання про подальший жорсткий антиукраїнський курс Путіна.

Але найважливішим політичним підсумком серпня – і найнеприємнішим для Кремля – є, на мою думку, та обставина, що саме в серпні настільки милий Кремлю кандидат республіканської партії на пост президента США Дональд Трамп став відчайдушно програвати своєму конкуренту на майбутніх виборах – Гілларі Клінтон.

Здається, ніколи ще в Кремлі так відверто не бажали перемоги одного з кандидатів. Дійшло до того, що офіційні особи в США із майже 100-відсотковою упевненістю говорять про те, що за недавнім хакерським зломом комп'ютерної мережі Національного передвиборчого комітету Демократичної партії стоять російські спецслужби. І тут жодний Пєсков не зможе нікого в Америці переконати.

Ба більше: мабуть, ніколи ще в новітній історії Америки російська тема не займала такого важливого місця в порядку денному президентської передвиборчої кампанії та ніколи ще один з претендентів на пост президента не сприймався значною частиною громадськості майже як потенційний агент впливу Москви.

До цього призвели доброзичливі відгуки Трампа про Путіна і Путіна про Трампа, вищезгадана історія з комп'ютерної атакою, скандальні публікації в найбільших американських ЗМІ, які викривають зв'язки ключових фігур у передвиборчому оточенні Трампа з впливовими людьми в Москві, зокрема вихідцями зі спецслужб, а також у проросійській частині українського істеблішменту.

Зокрема, особливий «фурор» мала історія про те, що тепер вже колишній керівник передвиборчої кампанії Трампа Пол Манафорт був радником екс-президента України Януковича і, можливо, отримував гонорари готівкою з партійної «чорної каси».

«Після того» не завжди означає «внаслідок того», але в цьому разі навряд чи випадково, що Манафорт був звільнений Трампом після того, як у Києві були оприлюднені записи в «комірній книзі» партії Януковича, де зазначені мільйонні суми, які були нібито видані для оплати послуг американського політконсультанта.

Погана новина для президента Росії, який не особливо приховував, на чийому боці його симпатії, полягає навіть не в тому, що за всіма останніми опитуваннями Гілларі Клінтон лідирує загалом у країні, а деякі опитування дають їй перевагу в 7 і навіть 10 відсотків.

Як відомо, складна багатоступенева система виборів у США влаштована так, що підрахунок голосів ведеться в кожному штаті окремо, і переможцеві відходять голоси вибірників від того або іншого штату. Отже, вже сьогодні американські соціологи, аналізуючи передвиборчі розклади за штатами, констатують, що Гілларі може досить впевнено розраховувати на 272 голоси вибірників. Це на два голоси більше, ніж потрібно для перемоги (270).

Навіть якщо Трампу вдасться здобути всі 112 голосів вибірників у так званих штатах у ваганнях, де опитування показують мінімальний розрив між ним і Клінтон, їх все одно забракне для перемоги. А між тим у більшості цих самих штатів у ваганнях лідирує Гілларі.

Є великі сумніви, що Трампу вдасться переломити цю тенденцію.

Перші два тижні осені в Америці будуть ясним знаменням того, хто переможе в листопаді. У новітній історії США кандидат у президенти, який у середині вересня лідирував за підсумками опитувань, ще жодного разу не програв на виборах.

Тому якщо Гілларі Клінтон збереже свою нинішню перевагу до середини наступного місяця, потім тільки диво або форс-мажорні обставини завадять їй стати президентом США – як би це не було прикро для Володимира Путіна.

Текст публікується з дозволу автора.

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.