23 серпня 2017, середа

Чиє фото Путін ховає під подушкою

коментувати
І навіщо російський президент підклав неймовірних розмірів свиню начебто симпатичному йому Трампу

Чому, навіщо Путін раптом вирішив так різко загострити відносини з Америкою? Боюся, виразно відповісти на це запитання зможуть небагато хто.

Я особисто давно вже кажу, що за поясненнями фортелів, які періодично викидає путінський режим, краще звертатися не до політологів, а до психоаналітиків.

Багато спостерігачів давно запідозрили, що Путін страждає комплексом неповноцінності: мене не поважають, я лідер великої держави, а зі мною не рахуються, мене не слухають, мене чорт зна якими словами обзивають, гидоти про мене пишуть, Росію хочуть обкласти з усіх боків, завоювати, захопити, підпорядкувати, принизити, зруйнувати наші скрєпи і так далі.

Ще відомо, що Путін з порога незлюбив Обаму – чому це сталося, з цим питанням, будь ласка, звертайтеся, знову-таки, до психоаналітиків. Може, тому, що Обама став надто серйозно ставитися до тодішнього свого формального візаві, місцеблюстителя президентського крісла в Кремлі — не зрозумів, дурник, що президент-то несправжній, що справжній господар землі російської – як і раніше Путін. А може, просто не сподобався Барак Хусейнович Володимиру Володимировичу. Адже буває не тільки любов, але й нелюбов з першого погляду.

Але ж, особистої неприязні явно недостатньо, щоб висувати Америці ультиматум на зразок того, що був висунутий Путіним у минулий понеділок: і закон Магнітського прошу скасувати, і закон про підтримку свободи України, і санкції зніміть, і збиток від цих санкцій компенсуйте, та ще поверніть нам втрати від введення вимушених контрсанкций, і війська НАТО приберіть з Латвії, Литви, Естонії, і так далі, – хіба що вимога віддати назад Аляску не прозвучала.

Ніхто в Америці навіть не думав серйозно розбирати путінський ультиматум. А от відповісти – відповіли

Викотити такий букет претензій, на мій погляд, може тільки людина, яка втратила здатність орієнтуватися в світовому просторі і  межах своїх сил і можливостей. Погрози відтворити російські військові бази за кордоном або збивати американські літаки в небі над Сирією говорять про те ж саме.

Все це було б смішно, якби не було так сумно.

Ніхто в Америці навіть не думав серйозно розбирати путінський ультиматум. А от відповісти – відповіли. Як кажуть, асиметрично.

Хоча новина про це загубилася за гучним шумом, який піднявся в той же день у США навколо скандальної плівки з фривольними висловлюваннями Трампа, але, тим не менш, в п'ятницю у Вашингтоні відбулася ще одна надзвичайно важлива подія. Міністерство внутрішньої безпеки США офіційно оголосило, що російська влада керувала хакерськими атаками на електронні поштові скриньки американських громадян та інститутів, включаючи політичні організації. Робилося це, за заявою міністерства, з метою втручання у виборчий процес у США. Звинувачення безпрецедентне, нічого хорошого не обіцяє – як мінімум, для репутації російської влади і особисто президента Путіна.

Американські політики і політологи вперше серйозно заговорили про те, що путінський режим створює безпрецедентну загрозу безпеці США, і з цим нарешті треба щось робити.

Можливо, Путін блефує. Може, він просто намагається шантажувати Захід. Можливо, Путін взагалі насправді звертається не на Захід, а до власного електорату, щоб в черговий раз зміцнити його наївну віру в те, що все зло, всі проблеми Росії йдуть від вреднючих піндосів, і тільки він, Путін, готовий у будь-який момент дати Америці рішучу відсіч.

Але найнебезпечніше тут полягає в тому, що в один прекрасний момент американці можуть, нарешті, Путіну повірити. Як повірили колись Саддаму Хуссейну, який надував щоки, бряжчав зброєю, намагався окупувати і анексувати сусідні країни, погрожував Заходу, всіляко робив вигляд, що у нього є зброя масового знищення. І догрався.

Мені і в голову не приходить, що США і їх союзники почнуть війну проти Путіна, як колись проти Саддама. Але у них є багатий арсенал альтернативних заходів впливу. Зокрема – всілякі по-справжньому жорсткі санкції, яких Захід ще навіть не намагався застосовувати, незважаючи на несподівані скарги Путіна (досі ж всі розмови були про те, що нам, мовляв, санкції не страшні, навпаки, вони сприяють піднесенню вітчизняної промисловості, зростанню імпортозаміщення і все таке інше).

І ще. Чи помітили ви, що високопоставлені західні політики все частіше характеризують дії Путіна в Сирії як «військові злочини»?

Одна справа, коли – при всій повазі – таке пише який-небудь опозиційний блогер на кшталт Андрія Піонтковського, а інша справа, коли міністр закордонних справ Франції обіцяє, що його країна буде просити Міжнародний кримінальний суд почати розслідування військових злочинів, скоєних сирійськими і російськими військами на сході Алеппо.

Одна справа, коли Слава Рабинович пише у Фейсбуці чергову дзвінку замітку з хештегом #дляГааги, інша справа, коли слова «російська агресія», «цілеспрямоване знищення Алеппо» і «військові злочини, які мають бути розслідувані і винні притягнуті до відповідальності» звучать з вуст кандидата в президенти США на передвиборних дебатах.

До речі, низкою антиамериканських заяв і демаршів, так само як і діями в Сирії, Путін підклав неймовірних розмірів свиню начебто так симпатичному йому Трампу.

Адже минулої ночі під час другого раунду президентських передвиборних дебатів Гілларі розіграла цю карту по повній програмі – її меседж був гранично ясний: дорогі виборці, подивіться, що робить Путін в Сирії, подивіться, як він намагається вплинути на результати виборів у США – і ось цією людиною так захоплюється мій опонент! Ви готові проголосувати за кандидата, перемоги якого так хоче лідер іноземної держави? Тільки уявіть собі, до чого це може довести Америку.

Може бути тільки одне раціональне пояснення того, навіщо Путін так підставляє Трампа: він таємно хоче перемоги Гілларі.

Пам'ятаєте (а якщо не пам'ятаєте, відкрийте в інтернеті і перечитайте) чудове оповідання Юрія Нагібіна «Єдиний і неповторний» з його книги «Любов вождів» про те, як Сталін тримав у приліжковій тумбочці фотографію Гітлера і, можна сказати, без цього знімка нормально жити не міг?

Можливо, і Путін точно так само ховає від усіх під подушкою фотографію Гілларі Клінтон?

Якщо так — тоді все сходиться.

Текст публікується з дозволу автора.

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.