16 грудня 2017, субота

Четвертий термін Меркель

коментувати
Четвертий термін Меркель
Багато хто вважають, що тільки канцлеру Німеччини до снаги переломити головну небезпечну тенденцію, що спостерігається по всій Європі — зростання впливу нових ультраправих

Минулої неділі Ангела Меркель офіційно оголосила про рішення в майбутньому році знову балотуватися на посаду канцлера Німеччини.

Рік тому, у грудні 2015 року, журнал «Тайм» присвоїв Меркель культовий титул Меркель «персони року», надрукувавши на обкладинці її портрет з дуже точним підписом: «Канцлер вільного світу».

Дійсно, саме Ангела Меркель взяла на свої жіночі плечі тягар лідерства всього Заходу, тягнути який явно не хотілося президенту США Бараку Обамі, на якого зовнішня політика наводила нудьгу. Та якщо й захотілося б раптом – все одно, мабуть, не до снаги було. Колишньому господареві Білого дому вочевидь бракувало і політичної волі, і бійцівських якостей.

Інша справа – Меркель.

Саме вона взяла на себе головну відповідальність за порятунок Греції від фінансового краху, що загрожувало розвалом всієї єврозони – точніше, змусила Грецію прийняти цю допомогу на жорстких німецьких умовах.

Саме Меркель 2014 року очолила опір Заходу новому путінському курсу, коли він анексував Крим, розв'язав гібридну війну на Донбасі та вочевидь мав намір розпалити її на весь схід і південь України.

Саме Меркель щоразу домагалася продовження санкцій ЄС проти Кремля, коли деякі європейські союзники Німеччини, з різних причин тишком-нишком позирали в бік Москви, та починали тихо нарікати.

Коли на Європу звалилася імміграційна криза, Меркель прийняла важке гуманітарне рішення: Німеччина проводитиме політику відкритих дверей для біженців з Близького Сходу і Північної Африки.

У всьому цьому проявилися виняткові лідерські риси Меркель. Адже справжній лідер – це той політик, який здатний повести за собою своїх виборців, своїх союзників туди, куди вони спочатку не дуже вже й хочуть йти.

Вона продовжувала відстоювати свій курс навіть після жорстоких терактів у Парижі, Брюсселі, Ніцці – навіть після того, рівень схвалення її політики знизився, а її партія — ХДС — зазнала низки нищівних поразок на місцевих виборах.

Зрозуміло, Меркель маневрує, коригує цей курс, але загалом вперто ставить на свободу. На милосердя. На відкритість. На те, щоб не споруджувати стіни.

Німецький канцлер вперто ставить на свободу. На милосердя. На те, щоб не споруджувати стіни

І це, думаю, не випадково. Вона єдина з лідерів G7, яка на своїй шкурі відчула, що таке жити за Берлінською стіною. Жити в тоталітарній державі. Адже більше половини життя Меркель пройшли за залізною завісою, в колишній Німецькій Демократичній Республіці, де не було ані демократії, ані республіки.

У березні 2001 року в Берліні я єдиний раз бачив Меркель зблизька і трохи спілкувався з нею. Я був у складі делегації керівників російських ЗМІ, ми тоді зустрічалися з усіма провідними німецькими політиками, включно з тодішнім канцлером Шредером. Організатори нашої поїздки з німецького МЗС ввічливо попередили нас, що зустріч з новим головою головної опозиційної партії ХДС Ангелою Меркель може розчарувати нас.
Мовляв, вона фігура, найпевніше, тимчасова, перехідна, яка обійматиме свій пост, поки християнські демократи не знайдуть справжнього лідера. І правда, враження фрау Меркель справила, відверто кажучи, непереконливе: непримітна зовнішність, ніякої харизми, поводилася скуто, була небагатослівною.

Ніхто не міг припустити, що в найближчі кілька років вона, тонко маневруючи, перехитрить, переграє всіх своїх конкурентів і до 2005 року стане визнаним лідером ХДС і природним кандидатом партії на виборах канцлера ФРН через що деякі політичні коментатори присвоїли їй прізвисько «Меркельавеллі».

Далі її політична кар'єра склалася як чарівна казка про гидке каченя, що перетворилося на прекрасного лебедя. Адже ким вона була? Типова «синя панчоха», колишній учений-хімік, яка захистила докторську дисертацію зі складною назвою – щось про квантові методи при розрахунку швидкості хімічних реакцій...

«Оссі» — уродженка «совкового» сходу країни, на який багато західних німців дивилися зверхньо. Незграбна, негарна, сором'язлива дочка лютеранського пастора з-поза "залізної завіси", яка розпочала політичну кар'єру в статусі розлученої протестантки в ХДС, партії, чимала половина виборців якої є ревними католиками.

І раптом — чудове перетворення. З'являється і харизма, і стиль, і впевненість у собі, і політична воля, і навіть своєрідний шарм, притаманний тим літнім жінкам, яким дано те, що англійці називають «умінням красиво старіти».

Ангела Меркель, поза всяким сумнівом – пряма спадкоємиця західних політиків, які найбільше зробили в ХХ столітті для захисту свободи і демократії в світі – Вінстона Черчілля, Рональда Рейгана, Маргарет Тетчер. Недарма хтось назвав її «тевтонською залізною леді».

Утім, це, на мою думку, звучить частково несправедливо – прикметник «тевтонський» давно вже абсолютно не пасує новій Німеччині. Починаючи з того, наскільки вільною, демократичною, терпимою, співчутливою, щедрою стала ця країна, і закінчуючи тим, в який легкий, витончений, швидкий, елегантний футбол грають чемпіони світу — збірна Німеччини.

Якщо в 2017 році Меркель не передумає, піде на вибори і переможе, то це означатиме, що вона зможе беззмінно перебувати на посаді демократично обраного канцлера Німеччини 16 років.

Невже четвертий термін Меркель? Так, згідно з опитуваннями, сьогодні більше половини німців хочуть, щоб так воно і сталося. Втім, нещодавній приклад США показує, наскільки оманливими можуть бути дані соціологів.

Можливо, точно так само, як в Америці багатьом виборцям демократичної партії не сподобалася перспектива ще чотирьох років правління династії Клінтонів, у Німеччині теж багатьох прихильників ХДС зупинить думка про те, що їм доведеться ще чотири роки бачити у владі все ту ж Ангелу Меркель.

Однак багато хто вважають, що тільки їй до снаги переломити головну небезпечну тенденцію, що спостерігається не тільки в Німеччині, але і по всій Європі — зростання впливу нових ультраправих. Їхні лідери, з одного боку, відмовляються від найбільш одіозних гасел колишнього покоління вкрай правих націоналістів (відверто расистських, ксенофобських, антисемітських, антикомуністичних), зосереджуються винятково на розмовах про конфлікт цивілізаційних цінностей і загрозу тероризму, які несе з собою масова імміграція мусульман з країн Близького і Середнього Сходу. З іншого боку, вони перехоплюють, беруть собі на озброєння популістські, зрівнювальні, патерналістські гасла та обіцянки, відбираючи голоси у традиційних лівих, соціалістичних партій — багато в чому схожа тактика принесла успіх Трампу в Америці.

До речі, не тільки з Трампом – саме з цими «ультраправими соціалістами» в Європі поспішають налагоджувати зв'язки та контакти в Кремлі.

Подивимося, чи впорається з цими новими викликами часу фрау Меркель, чи зможе відстояти ліберальні, демократичні цінності? Якщо так, тоді і в цьому сенсі вона увійде в історію, підтвердивши своє лідерство для всієї Європи.

Текст опубліковано з дозволу автора.

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.