21 жовтня 2017, субота

У новій Україні все ще залишається місце старому

коментувати
Більш ніж через два роки після Євромайдану Україна продовжує боротися з тими ж недугами, що охоплювали країну і за часів попередніх президентів
Підтримуваний Росією сепаратизм на Сході України і незаконна анексія Криму значно ускладнили побудову нової правової держави і одужання після авторитарного режиму президента-втікача Януковича. Держави, де повага до прав і гідності людини є загальноприйнятою цінністю, і де немає місця корупції.

І все ж, політична криза, яка терзає Україну сьогодні, спричиняючи низький рівень державних послуг, щоденні порушення прав людини і повсюдне хабарництво –значною мірою коріниться не в подіях останніх двох років, а в старих добрих проблемах, що роздирали країну з часів незалежності.

Щоб зрозуміти корінь проблеми, варто запитати не про те, що змінилося в Україні, а, скоріше, про те, що залишилося незмінним, незважаючи на кілька виборів, нових лідерів, революцію і жорстокий конфлікт – і чому.

Брак підзвітності

Останній звіт Freedom House "Свобода у світі" про політичні права і громадянські свободи в Україні, опублікований сьогодні, дозволяє побачити зсередини, наскільки демократичний розвиток і повага до прав людини страждають від низького рівня урядування, соціальної та політичної дискримінації широких верств суспільства, і незмінно порочного кола корупції серед політичної і бізнес еліти.

Звіт характеризує Україну як частково вільну країну і висвітлює недоліки виборчої системи (продемонстровані додатковими парламентськими виборами 2015 року в Чернігові і позбавленням вимушених переселенців виборчого права); мінімальний прогрес в боротьбі з корупцією (в тому числі, брак кримінальних переслідувань); а також і порушення свободи вираження думок і зборів (наприклад, перешкоджання діяльності журналістів і агресія проти мирних протестувальників).

Однак, за ці управлінські провали майже ніхто не відповідає, що ставить українців перед питанням, чи не даремно вони терплять війну, щоденні приниження, і пережили вже дві революції з 2004 року
.
Коли уряд або окремі люди вдаються до насильства проти звичайних громадян, майже нічого не робиться для того, щоб притягнути порушників до відповідальності. Розслідування найрезонансніших судових справ з 2014 року – побиття і розстрілів на Майдані Незалежності в Києві, а також смертоносна пожежа під час зіткнень в Одесі – досі не завершені, а відповідальні за ці злочини залишаються на свободі. Навіть коли праві екстремісти оголошують про свої наміри напасти на мирну демонстрацію, таку як київський Марш рівності на підтримку прав ЛГБТІ, і дотримуються своєї обіцянки, вони не стикаються з законними наслідками цього.

2015 рік був також затьмарений тривожним наступом на свободу ЗМІ. Новинний фотограф Сергій Ніколаєв загинув під час зйомок місця бою на сході в лютому, а Олесь Бузина, журналіст з відкрито проросійськими поглядами, був убитий в квітні в Києві. Ці випадки необхідно розслідувати, якщо влада хоче продемонструвати свою відданість боротьбі за свободу преси і побудові демократичного і плюралістичного суспільства.

У той час, як на сході підтримувані Росією сепаратисти заради наживи грабують місцевий бізнес і змушують жителів виконувати допоміжну роботу, малий і середній бізнес на решті території України продовжує страждати від рук корумпованих бюрократів, податкових інспекторів і рейдерських захоплень. Корупція з дня у день згубно впливає на простих людей і якість державних послуг, і багато українців зі зрозумілих причин розчаровані болісно повільним ходом реформ.

Корумповані політики

Олігархи продовжують контролювати політичні партії, які часто є не більше, ніж інструментом для лобіювання інтересів їхніх покровителів, та і в цілому не мають ні цілісних ідеології, ні платформи для реалізації своєї політики. Ігор Коломойський та інші промислові магнати експлуатують недопрацьовані і слабо реалізовувані закони про фінансування виборчих кампаній для ведення брудних кампаній і зміцнення своїх позицій в Україні. Потрапивши до парламенту, політичні сили використовують свій вплив для впливу на прибуткові держкомпанії.

На тлі економічного спаду і зростання бідності, деякі партії опустилися до того, що роздають "гречку" (продуктові набори), а іноді і гроші, щоб залучити виборців. Додатковий тур парламентських виборів в Чернігові в липні минулого року, прозваний "апофеозом гречки", був ознаменований грубим підкупом голосів в ході боротьби за владу між Коломойським і силами, що представляють президента Петра Порошенка. Кандидат від Порошенка здобув перемогу. Вкотре відповідальність за підкуп голосів, передвиборні маніпуляції і незаконну рекламу в ЗМІ так і не настала.

У багатьох випадках у 2015 році українці не мали можливості проголосувати. Виборче законодавство не дозволило внутрішньо переміщеним особам віддати свої голоси за межами рідних територіальних одиниць. Це призвело до безпрецедентного порушення їхніх політичних прав.

Фактори, що вплинули на низький рейтинг України в звіті "Свобода у світі", навіть у порівнянні з рейтингами 2011-2013 років, є основними перешкодами на шляху інтеграції України до Європи. Вони порушують справедливі запитання в країнах Європи, чи дійсно Україна – частина європейської сім'ї.

Тиск знизу

Який би прогрес не був досягнутий в Україні за минулі два роки, це сталося, значною мірою, завдяки українському народові. Громадянське суспільство України мобілізоване, як ніколи раніше. Воно відіграє значно більшу роль у визначенні того, в якому напрямку буде розвиватися країна, багато в чому визначаючи її курс.

Громадянське суспільство відіграло ключову роль в створенні Національного антикорупційного бюро, крім інших важливих структурних реформ. Громадські дебати з приводу нової Конституції і законодавчих змін дали українцям нові можливості для того, щоб обговорювати і ділитися своїм баченням майбутнього. Незалежні ЗМІ розвиваються, нові ініціативи зміцнюють свої позиції, проливаючи світло на важливі соціальні, політичні та економічні питання. Сам уряд під тиском громадськості ініціював деякі важливі реформи, такі як запуск нової патрульної поліції, що дало поштовх до трансформації відносин між населенням і правоохоронними органами.

Якщо Україна збирається примножувати ці досягнення і розвиватися як соціально інклюзивна країна, де панує демократія, її лідерам варто ставитися серйозно до свого обов'язку зміцнювати верховенство права, повагу до прав людини та політичну відкритість. І найважливіше - ті, хто тягнуть Україну в минуле, повинні відповідати за свої дії. Дріб'язкові політичні чвари, старі управлінські схеми і корумпована плутократія повинні бути нарешті відкинуті в минуле.

Зорян Кісь, координатор проектів в Україні, Freedom House, Київ

Метью Шааф, старший програмний фахівець, Freedom House, Вашингтон

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Зорян Кісь   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Зорян Кісь
Зорян Кісь

Координатор Freedom House в Україні, правозахисник, активіст за права ЛГБТ

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.