7 грудня 2016, середа

Чому Україна тільки виграє, захистивши ЛГБТ-права у Конституції

коментувати
«Активні» гомофоби уже становлять меншість, а не більшість в українському суспільстві

Петиція на підтримку конституційної заборони дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності (СОГІ) провалилась, набравши трохи більше, ніж чотири тисячі голосів. Зрада це, чи перемога залежить від того, з якої точки зору подивитись на результат. З однієї сторони, він дуже далекий від потрібних 25 тис., з іншої – він у чотири рази більший, ніж результат петиції з протилежною вимогою.

Таке співвідношення голосів ще раз підтверджує, що «активні» гомофоби уже становлять меншість, а не більшість в українському суспільстві.

Протистояння навколо прав ЛГБТ – це не протистояння меншини з більшістю, це змагання між двома меншостями, одна з яких (ЛГБТ-рух) не претендує на гегемонію, а інша («антигендерний рух») – бореться за монополію на «голос більшості».

18 грудня Конституційна комісія планує обговорити повернення СОГІ до антидискримінаційної статті Конституції. Це буде перше в Україні обговорення на рівні науковців, експертів, конституціоналістів, політиків. Для такої дискусії будуть потрібні серйозні, раціональні аргументи. Страшилки і маніпуляції тут вже не спрацюють. Чи є такі аргументи у опонентів ЛГБТ-руху – побачимо зовсім скоро.

Те, що ми чули від опонентів раніше, ґрунтувалось на трьох a priori хибних твердженнях:

Заперечення і критика рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я, відповідно до якого сексуальна орієнтація сама по собі не розглядається як розлад.

Католицькій церкві знадобилось три століття, аби визнати, що Земля, все ж таки, обертається навколо Сонця, а не навпаки. Православна церква досі заперечує теорію еволюції. Мати свій, відмінний від наукового, погляд на людську сексуальність – беззаперечне право релігійних організацій. Однак ці переконання самі по собі не можна вважати аргументом в юридичній, світській дискусії. До того ж, чимало церков у світі вже змінили своє ставлення до гомосексуальності, а деякі навіть пропонують шлюби для одностатевих пар.

 Україна – християнська держава, а отже, не повинна легалізувати гріх.

Відповідно до Конституції Україна є світською державою, і жодна з релігій не може бути визнана обов’язковою. Законодавство світських країн не може ґрунтуватись на релігійних уявленнях про «гріх». Жоден із так званих «семи смертних гріхів» не засуджується зараз українським законодавством – ні гординя, ні жадоба,  ні заздрість, ані обжерливість, ані гнів, ані лінь, ані навіть хтивість. Нікому, очевидно, навіть не спаде на думку вимагати законодавчо заборонити ці гріхи, хоча кілька століть тому це було реальністю.

Україна має шанс продемонструвати лідерство в сфері прав людини

«Легалізація» СОГІ матиме своїм наслідком «дискримінацію незгодних» і переслідування опонентів за їхні погляди.

Це один із найпоширеніших міфів, поширюваних «антигендерним» рухом. Славнозвісна антидискримінаційна стаття, додана нещодавно до Трудового кодексу, одночасно забороняє також і дискримінацію за релігійною ознакою. В жодній демократичній правовій державі не існує покарання за альтернативні погляди на людську сексуальність. Неприпустимість покарання за погляди, наміри, думки і переконання – один з основних принципів для правової держави. Випадки, на які посилаються опоненти ЛГБТ-руху є випадками покарання не за погляди, а за конкретні правопорушення, вчинені на ґрунті цих переконань. Кім Девіс була ув’язнена на кілька днів не за її релігійні погляди, а за відмову виконувати свої посадові обов’язки та неповагу до рішення суду.

Врешті, вона повернулась до роботи за умови, що її ім’я не стоятиме на свідоцтвах про шлюб. Це рішення дозволило знайти баланс між свободою релігії та обов’язком дотримуватись законодавства. Так само і українські закони мають передбачати певні винятки для релігійних організацій, як от можливість відмовити в працевлаштуванні чи в якомусь обряді на підставі статі, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, якщо це суперечить правилам певної  релігії.

Чому ж нова українська Конституція має передбачати захист від дискримінації за всіма ознаками, в тому числі – за ознаками СОГІ?

1. Україна має шанс продемонструвати лідерство в сфері прав людини, прийнявши одну з перших Конституцій, яка гарантує рівність для ЛГБТ. На сьогодні таких країн одиниці, серед них – Еквадор, Південна Африка, Португалія. Водночас, Росія, Уганда, Узбекистан, Іран та ще понад 70 країн переслідують ЛГБТ – від заборони так званої «пропаганди» до смертної кари.

2.Така позиція стала б додатковим позитивним сигналом для багатьох союзників України. Підтримка ЛГБТ є важливим елементом зовнішньої політики США, Великої Британії, Нідерландів, Швеції та інших країн Заходу. Це підтвердило б здатність України виконувати свої міжнародні зобов’язання в сфері прав людини, відновило б її репутацію як надійного партнера після скандалу з поправкою до Трудового кодексу.

3. Ухвалення прогресивної Конституції стало б новиною номер один для західних країн. Україна могла б використати це як шанс для зміцнення свого позитивного іміджу. Наша країна могла б розраховувати не лише на західні уряди, але й  на ширшу суспільну підтримку в тих країнах. Ця підтримка, зокрема, дуже  важлива в світлі запланованого на квітень голландського референдуму  щодо ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

4. Однак, безумовно, така Конституція потрібна насамперед українцям, а не європейцям чи американцям. Це дуже хороший шанс для лідерів держави проявити дійсно лідерську позицію та пояснити нації, що ж насправді означають цінності поваги до людської гідності та прав людини.

5. Визнання прав людини для ЛГБТ необхідне, якщо Україна прагне відірватись від «русского мира» і дистанціюватись від пострадянських консервативних і авторитарних «цінностей», які він пропонує. Час нарешті зробити вибір і не повертатись до цієї дискусії.

6. Це також шанс раз і назавжди припинити штучний, нав’язаний кремлівськими пропагандистами конфлікт у суспільстві. Таке рішення унеможливить подальше використання даної теми  для збурення громадської думки. Включення відповідних положень до Конституції поставить крапку в протистоянні за умови, що ці положення будуть широко обговорені, а також фахово і без істерик пояснені українцям.

7. Спокійна дискусія відкриє, нарешті, можливість поговорити про справжні проблеми шлюбу і сім'ї. Очевидно, що боротьба українських геїв, лесбійок, бісексуальних і трансгендерних людей за свої права не має жодного стосунку до реальної кризи цих важливих суспільних інститутів. Безумовно, значно легше звинувачувати в усіх бідах «гомолобі», масонів, марксистів, ніж визнати реальні причини демографічної і «сімейної» кризи в Україні та шукати шляхи їх вирішення.

Більше поглядів тут

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Зорян Кісь   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Зорян Кісь
Зорян Кісь

Координатор Freedom House в Україні, правозахисник, активіст за права ЛГБТ

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.