11 грудня 2016, неділя

Україна відійшла на другий план Кремля

коментувати
У кінці вересня Путін приїде в Нью-Йорк з першою за 10 років промовою до Генасамблеї ООН. Його виступ – один з найбільш очікуваних

Володимир Путін повертається. Просидівши більше року у вигнанні через агресію в Україні, російський президент знову вийшов на головну сцену світової політики, призначивши себе незамінним арбітром у сирійській громадянській війні.

Для Путіна перший квартал 2014-го почався з ейфорії від проведення найдорожчих в історії зимових Олімпійських ігор і стрімкої анексії Криму. Але незабаром справи пішли не так добре. Захід запровадив персональні санкції щодо наближених до нього бізнесменів і чиновників, викреслив Москву з великої вісімки, а сам Путін став парією. Тодішній прем'єр Австралії Тоні Ебботт погрожував «повалити» Путіна на листопадовому саміті G20 у Брісбені в стилі австралійського футболу. Главі Кремля довелося передчасно залишити саміт з ураженим его.

Трохи менше місяця тому Путіну довелося здалеку спостерігати за тим, як канцлер Німеччини Ангела Меркель приймала в Берліні українського президента Петра Порошенка і президента Франції Франсуа Олланда в День незалежності України. Меркель недоладно пояснила, що метою зустрічі було зміцнення так званого «нормандського формату» - неформальної групи лідерів чотирьох держав, куди входить і Путін.

Це було тоді. Але з початку вересня у Східній Україні, нарешті, настала тиша. Перестановки в керівництві Донецької сепаратистської республіки скидалися на позбавлення від безкомпромісних ідеологів. У той же час Путін висунув ідею глобальної коаліції по боротьбі з поширенням Ісламської держави в Сирії і підтвердив, що Росія надавала військову підтримку режиму Башара Асада. Обговорення російських повітряних ударів «передчасне», зазначив Путін, маючи на увазі, що в потрібний час він використає і цю тактику.

Головоломка щодо того, варто говорити з Путіним чи ні, не дає спокою і європейським лідерам

Сирія у всіх на думці. На Близькому Сході підриваються цілі країни. Сполучені Штати та їхні регіональні союзники розчаровані тим, наскільки довго Ісламська держава протистоїть їхній повітряній кампанії. Європейський Союз бореться з напливом сирійських біженців. У цей момент на горизонті виникає Путін – єдиний світовий лідер, який може говорити з Асадом, і в якого є засоби для того, щоб змінити рахунок між очолюваною США коаліцією та Ісламською державою.

В кінці вересня Путін приїде в Нью-Йорк з першою за 10 років промовою до Генасамблеї ООН. Його виступ один з найбільш очікуваних. Для Путіна це шанс нагадати світу, зокрема, Сполученим Штатам, що Росія залишається великою державою, і інші держави можуть ігнорувати або ізолювати її лише на свій страх і ризик.

Путіна часто порівнюють з шахістом, який все продумує на 10 ходів наперед. Але якщо й існує якийсь вид спорту, що характеризує політику Путіна, то це його улюблене дзюдо. В цьому спорті вчать змушувати сильних суперників втрачати рівновагу. Тактична хитрість перевершує стратегічне бачення. Путін часто виставляє західних колег боязкими й незграбними, оскільки реагує на події більш рішуче, не переймаючись негативною реакцією ЗМІ чи електорату.

Ще одне кліше про Путіна полягає в тому, що він - загадковий колишній шпигун. Хоча він любить час від часу робити гарні сюрпризи, однак у цілому Путін залишається, напевно, одним з найбільш публічних російських лідерів. Державні медіа вірнопіддано передають кожне висловлювання президента. Прес-служба Кремля постійно оновлює його двомовний сайт, створюючи видимість великої активності. Мотиви Путіна рідко бувають прихованими тривалий період часу.

Щоб виступити на сесії Генасамблеї ООН після настільки напруженого року, Путіну не потрібно, щоб решта світу концентрувалася на його пригодах в Україні. Зрештою, 100 країн-членів ООН підтримали резолюцію, що визнає анексію Криму недійсною, і лише 11 проголосували проти. Набагато вигідніше приїхати в Нью-Йорк з іншою пропозицією, а саме зберегти Сирію від захоплення Ісламської держави.

«Росія пропонує сформувати широку коаліцію для боротьби з екстремізмом. Вона повинна об'єднати всіх, хто готовий здійснювати або вже здійснює реальний внесок у боротьбу проти терору, як збройні сили Іраку і Сирії», - сказав Путін у четвер. «Ми підтримуємо сирійський уряд проти терористичної агресії. Ми надаємо їм, і будемо надавати в майбутньому, необхідну військову і технічну підтримку, до чого закликаємо й інші держави», - додав російський президент.

Те, що Захід і багато арабських держав вважають співпрацю з Асадом неприпустимою, питання другорядне. Путін позиціонує себе, як державного діяча з альтернативою американській політиці, яка не діє. Таким чином, Росія є не частиною проблеми, а частиною її рішення, каже Путін. Не всі йому повірять, однак увага знову буде прикута до його персони.

Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу планує відвідати Росію в понеділок, щоб обговорити збільшення російських сил у Сирії. З початку вересня держсекретар США Джон Керрі провів вже три телефонні розмови зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим. Білий дім, тим часом, не знає, чи варто Обамі, який доклав максимум зусиль, щоб ігнорувати Путіна, - удостоїти російського президента зустріччю в кулуарах сесії Генасамблеї ООН.

Головоломка щодо того, варто говорити з Путіним чи ні, не дає спокою і європейським лідерам. Причому ще з моменту анексії Криму. У кінці серпня Меркель не вважала за потрібне запросити його до Берліна на зустріч з Олландом і Порошенком. Проте вже через два тижні Кремль оголосив, що Путін зустрінеться з трьома лідерами 2 жовтня в Парижі.

Квапливе виконання режиму припинення вогню на початку вересня показує, наскільки сильно Кремль контролює проросійських сепаратистів у Східній Україні. Головний німецький дипломат заявив, що саміт у Парижі став можливий завдяки позитивним зрушенням і бажанням продовжити мінський процес з мирного врегулювання конфлікту.

У даний час для Кремля Україна відійшла на другий план. Те, що німецький МЗС вирішив інтерпретувати як прогрес, швидше за все, є просто відстрочкою. Після ажіотажу навколо виступу Путіна в Нью-Йорку зустріч у Парижі стане його колом пошани, як переможця.

Переклад НВ

Текст публікується з дозволу автора

Вперше опубліковано на Reuters

Більше думок читайте тут

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.