11 грудня 2016, неділя

Тільки бізнес. Берлін між Москвою та Києвом

коментувати
Ні Україна, ні Росія не зможуть вийти із ситуації без Німеччини, основного гаранта так званих «Мінських мирних угод»

Колишній американський дипломат Джон Гербст, відкриваючи в Берліні панельну дискусію щодо питання дотримання прав людини в Криму, кинув камінь у бік Вашингтона. І не тому, що хотів потішити організаторів заходу – німців. Просто він описував нові реалії, що склалися в світі.

«Берлін – критично важлива столиця Заходу щодо формування справедливого вирішення української кризи», - сказав він.

В цей час уздовж дороги по центральному парку Тіргартен, що впирається в урядовий квартал Берліна, утворився затор. Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаніягу якраз прямував на зустріч з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. На наступний день в місті чекали держсекретаря США Джона Керрі і його колегу з ЄС Фредеріку Могеріні.

Всі хочуть поговорити з німцями – про Сирію, Іран, Росію, Україну та інші гарячи точки світу. Берлін фактично став столицею західного світу, не доклавши до цього особливих зусиль. Володимир Путін готовий почати війну, щоб довести світові свою важливість, але саме Меркель - з усією її непретензійністю - стала тим самим незамінним лідером, яким так жадає бути російський президент. Незацікавленість адміністрації Обами в Європі змусила німецького канцлера стати арбітром за замовчуванням в питаннях війни та миру на континенті.

Всі хочуть поговорити з німцями – про Сирію, Іран, Росію, Україну

Російсько-український конфлікт дійшов до Берліна в жовтні, проте, не у військовій формі, а в костюмах та краватках. Україна зробила ставку на розкішну інвестиційну конференцію з метою залучення в країну німецького бізнесу і зміцнення хворої економіки. Росія, яка відрізняється гоніннями неурядових організацій, провела форум громадянського суспільства. Символізм ситуації вражаючий: Україна потребує коштів, а Росія хоче повернути собі нормальний вигляд після того, як Німеччина заморозила з нею стосунки у світлі анексії Криму.

Ні Україна, ні Росія не можуть вийти із ситуації без Німеччини, основного гаранта так званих «Мінських мирних угод», які передбачають поступову деескалацію конфлікту в сепаратистських регіонах Донецька та Луганська.

Путін намагається переконати Меркель у тому, що настав час знімати з Росії накладені у відповідь на вторгнення в Україну санкції. Тим часом український уряд намагається переконати її діяти з точністю до навпаки.

Меркель, яка була однозначна у своєму засудженні односторонньої зміни меж Росією, проштовхнула санкції, незважаючи на тісні ділові зв'язки Німеччини з РФ. Незважаючи на кризу біженців, що загрожує підірвати її уряд, і ескалацію насильства в Сирії, вона надає підтримку осадженому українському прем'єр-міністру Арсенію Яценюку, рейтинги якого досягли нижньої межі на тлі розчарування темпами реформ і звинувачень у корупції на високому рівні.

Термін виконання Мінських угод наступає 31 грудня, а рішення про продовження санкцій буде прийматися в січні. Багато українців підозрюють, що Путін якийсь час буде дотримуватися умови мінських домовленостей, щоб зосередитися на військових зусиллях Росії в Сирії і посіяти розбрат серед європейців щодо необхідності продовження санкцій.

Меркель стикається з дедалі більшим тиском, що вимагає послабити її позицію з огляду на збереження хиткого перемир'я в Східній Україні. Впливове німецьке бізнес-лобі з Комітету по східноєвропейським економічним відносинам відстоює ідею скасування санкцій проти Росії, мотивуючи, мовляв, це має стати способом сприяння виконання Мінських угод, а не нагородою за дотримання їх умов. Така точка зору широко поширена серед соціал-демократів у коаліційному уряді Меркель.

Путін робить ставку на те, що, врешті-решт, бізнес, зокрема, енергетичний - переважить обурення з приводу його злочинів в Україні. Німеччина імпортує більше третини свого газу з Росії, і Кремль наполягає на подальшому розширенні Північного потоку – трубопроводу в обхід України. Український уряд стурбований перспективою втратити близько $2 млрд., які він отримує за транзит російського газу. Меркель наполягає на тому, що проект не може бути реалізований за рахунок України.

Канцлер Німеччини робить все можливе, щоб запевнити Україну в тому, що Німеччина не відмовиться від своєї підтримки. Нещодавно вона відкрила український день інвесторів, зустрілася з Яценюком і благословила основу двосторонньої торгово-промислової палати для стимулювання німецьких інвестицій в Україну. Також вона запевнила, що санкції не будуть зняті до того часу, поки Мінські угоди не будуть реалізовані повною мірою. І ще раз заявила про підтримку Німеччиною угоди про вільну торгівлю між ЄС і Україною, яка набирає чинності у перший день нового року.

Коли Меркель хвалила тернистий шлях українців реформування країни, делегація з Москви намагалася надати імпульс щорічному форуму «Петербурзький діалог», який німецька сторона бойкотувала в минулому році через військове втручання Росії в Україну. Враховуючи, що регулярні зустрічі між урядами двох країн були припинені, російська сторона готова використати будь-який привід для початку нормалізації відносин. Втрата Німеччини як партнера була одним з найбільших ненавмисних наслідків української кризи для Росії, що шокувало Кремль.

Звичайно, в економічному плані Росія все ще більш значуща для Німеччини, ніж Україна. Згідно з даними Федерального статистичного управління, Росія за підсумками минулого року стала 12-м найбільшим торговим партнером Німеччини з оборотом до 68 млрд євро. Тим часом, Україна у списку торговельних партнерів ФРН посіла 48 місце з оборотом у 5 млрд.

Кремль використовує залежність Європи від сибірського газу як спосіб змістити акцент з української теми на бізнес. Менш ніж через тиждень після Петербурзького діалогу, Путін приймав віце-канцлера Меркель, соціал-демократа Зігмара Габріеля, щоб обговорити розширення газопроводу Північний потік.

У нинішньому політичному кліматі важко віриться, що цей проект буде йти за планом. При цьому, які б додаткові кроки не робилися до 2019 року, вирішуватися ці питання будуть в Берліні – не в Москві.

Спочатку опубліковано на Reuters

"Новое Время" володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Люсьєна Кіма на Reuters. Републікування повної версії тексту заборонено

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.