10 грудня 2016, субота

Що розділяє німців сьогодні

коментувати
З боку Німеччина, як і раніше, здається оплотом миру і порядку. Але її бурхливе минуле в ХХ столітті показує, наскільки оманливою може бути зовнішність

Область між Бранденбурзькими воротами і Рейхстагом, де колись стояла Берлінська стіна, знову перекрита парканом. Німці готуються до відзначення 25-ї річниці возз'єднання країни. Встановлені сцени, звукові системи і колесо огляду. Так званий «Фестиваль єдності» дозволяє німцям на кілька днів забути про свої страхи, і відзначити успіхи батьківщини.

Я до сих пір пам'ятаю перший День німецької єдності в 1990-му. Будучи студентом по обміну в західнонімецькому Трірі, я вирушив на головну площу міста. Тих, хто веселився, було трохи більше, ніж на середньостатистичній шкільній вечірці. Почуття ейфорії теж не спостерігалося. Жителі виноробного регіону Мозель на кордоні з Люксембургом побоювалися труднощів возз'єднання: додаткові витрати, більше ротів, які потрібно годувати, і менше доходів.

Роком раніше вихід біженців, що рятуються від розпаду і репресій комуністичного режиму в Східній Німеччині, допоміг зруйнувати Берлінську стіну. Але падіння залізної завіси також означало приплив човників, торгашів, злодіїв, жебраків, які могли податися зі Східної Європи на захід. В новинах раз по раз  повідомляли про насування голоду в Радянському Союзі та збройний конфлікт в Югославії. Холодна війна ледь закінчилася, а багато західних німців уже сумували за нею.

Холодна війна ледь закінчилася, а багато західних німців уже сумували за нею

Іронія історії полягає в тому, що криза біженців одного разу об'єднала Німеччину, а зараз знову поділяє її. Економічний розрив між Західною і Східною Німеччиною досі існує, проте він менш виражений, ніж 10 або 15 років тому. Сьогодні поділ усе чіткіше проходить між тими німцями, які прийняли реальність глобалізації, і тими, хто заперечує її, занурюючись у націоналізм.

Минулий рік продемонстрував німцям, що їхнє знамените почуття порядку (Ordnung) – це, скоріше, зовнішній лиск, аніж товар тривалого користування. Так, якщо військова агресія Росії проти України або боргова криза Греції – відбуваються десь далеко, то катастрофа лайнера Germanwings і наростаючий скандал з екологічними махінаціями найбільшого автовиробника Volkswagen – відбулися в самій Німеччині. І кинули виклик тим істинам, які німці вважали очевидними. Несподівано з'ясувалося, що країна не така вже безпечна і зелена, якою намагалася здаватися.

Національна авіакомпанія Lufthansa, що керує бюджетними авіалініями Germanwings, довго залишалася символом німецької надійності. Той факт, що один з її пілотів зміг приховати свої суїцидальні нахили та спрямувати заповнений пасажирами лайнер в скелю, здавався немислимим. Становище Lufthansa погіршилося ще більше після того, як пілоти провели цілий ряд страйків після рішення компанії скоротити витрати заради конкуренції з бюджетними авіалініями.

Автогігант Volkswagen, що є фактично синонімом німецької індустріальної могутності, минулого місяця шокував всю країну. Виявилося, що компанія встановлювала спеціальне обладнання, що фабрикувало дані під час тестів на викиди для дизельних автомобілів. Так, заговорили не тільки про проблеми в корпоративному управлінні VW, але й про імідж країни в цілому. Згідно з недавнім опитуванням, 50% німців вважають, що цей скандал зашкодить бренду «Зроблено в Німеччині». Також може постраждати репутація країни як лідера в зелених технологіях.

Міграційна криза викликла найбільше занепокоєння щодо того, куди рухається Німеччини. Віце-канцлер Зігмар Габріель назвав її «найбільшим викликом для країни з моменту об'єднання». Дивно, коли уряд визнає, що не має точних цифр новоприбулих після того, як заявляє, що зробить виняток і прийме всіх сирійських біженців. Коли в країну щодня в'їжджали 10 тис. нових мігрантів, влада була просто не в змозі зареєструвати всіх.

Враховуючи той факт, що німці люблять апелювати до обґрунтованості, тим більш дивно, коли доленосні рішення для країни приймаються на емоціях. Поспішне об'єднання Східної і Західної Німеччини не можна пояснити з економічної точки зору. Возз'єднання було викликане прагненням тодішнього канцлера Гельмута Коля і його покоління усунути розбіжності, які принесла Друга світова війна.

Рішення канцлера Ангели Меркель впустити тисячі біженців, які опинилися в Угорщині, також було гуманним жестом, однак воно не має ні відповідних бюджетних асигнувань, ні правової бази. «Ми можемо це зробити» (wir schaffen das) стало мантрою Меркель до народу, здивованому його власною спонтанністю, до народу, який побоювався можливих наслідків. Це протиріччя знайшло своє відображення в недавньому опитуванні, згідно з яким 77% німців вважають, що політика Меркель щодо біженців була занадто безсистемною, і ще 73% погодилися, що для цього була моральна необхідність.

Меркель може собі дозволити піддатися емоціям тільки тому, що Німеччина демонструє екстраординарні економічні показники. Враховуючи, що податкові надходження у цьому році виявилися вище, ніж очікувалося, а на 2016 рік заплановано збалансований бюджет, у канцлера Німеччини є суттєві підстави, щоб бути впевненою, коли вона каже, що нова хвиля імміграції несе «більше можливостей, ніж ризиків».

Не всі в Німеччині з цим погодяться, особливо серед мешканців колишньої Східної Німеччини, де іноземців трохи, а рівень безробіття сягає 10%. Тут підтримка і добра воля щодо новоприбулих у дефіциті. В кінці минулого року, задовго до того, як вечірні новини заповнили розповіді про приплив біженців, так звана група PEGIDA почала організовувати в Дрездені марші на знак протесту проти «ісламізації» Європи за рахунок міграції. «Ми - люди!», - кричали прихильники руху PEGIDA, даючи націоналістичного забарвлення гаслам, які вперше скандували продемократичні протестувальники, котрі повалили східнонімецький режим 25 років тому.

Оскільки правила в об'єднаній ФРН писалися західними німцями, жителям посткомуністичної Східної Німеччини довелося важко адаптуватися до життя в об'єднаній країні. Поділ на «Wessi» і «Ossi» при описі чийогось походження відходить у минуле, оскільки нове покоління німців, які народилися і виросли в єдиній Німеччині, вже досягають свого повноліття. Те, що вихідці із східних регіонів сьогодні займають дві найвищі посади в країні – президентство Йоахіма Гаука і канцлерство Ангели Меркель – є хорошим доказом того, що об'єднання Німеччини досягло успіху.

Журналіст Фолькер Застров у своїй статті для Frankfurter Allgemeine стверджує, що спокійна, доброзичлива поведінка Меркель стала обличчям Німеччини у світі й сама по собі є чинником, який приваблює мігрантів. Застров закликав німців більше вірити в себе, менше втомлюватися і припинити розповідати, що Німеччина «втратить себе» через мігрантів.

Застров нагадує, що в збірній Німеччини, яка перемогла у чемпіонаті світу 1990 року, не було жодного мігранта. В збірній, яка завоювала цей титул в минулому році, їх було шестеро. «Німеччина 1990 року вже втратила себе. Її більше не існує, і багатьох речей, які стали для нас звичними, не існувало в минулому, - пише він. – Але Німеччина, як і раніше, є чемпіоном світу».

Застров поділяє оптимістичну позицію Меркель. Небезпека полягає в тому, що негативні погляди можуть здобути в Німеччині ширшу підтримку. З боку Німеччина, як і раніше, здається оплотом порядку і спокою. Але її бурхливе минуле в ХХ столітті показує, наскільки оманливою може бути зовнішність.

Переклад НВ

Вперше опубліковано на Reuters

Текст публікується з дозволу автора

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.