7 грудня 2016, середа

Операція "Помста", або Новий хід Путіна

коментувати
Операція
Російський президент знову зробив свою країну незмінною світовою силою

Відмінною рисою зовнішньої політики Володимира Путіна є те, що після тривалого періоду старанного планування він хапається за сприятливі можливості, ще до того, як інший світ встигає зрозуміти, що він задумав. Необтяжений опозицією і незалежними медіа російський президент діє з такою рішучістю, що західні лідери виглядають на його тлі полохливими простаками.

Успішність путінських гамбітів - окрема тема. У вересні він відправився в Нью-Йорк на саміт ООН, щоб висунути пропозицію про широку міжнародну коаліцію проти Ісламської держави, використовуючи при цьому прямі аналогії з альянсом між Радянським Союзом та західними країнами в період Другої світової війни. Незважаючи на те, що Путін домігся особистої зустрічі з Обамою, його пропозиція скидалася на спробу вийти з ізоляції, в яку Кремль сам себе загнав, напавши на Україну. За два дні після того, як російський президент виголосив в ООН свою промову, військові літаки РФ почали бомбардувати Сирію.

Терористичні атаки в Парижі ввечері в п'ятницю, 13 листопада, відкрили перед Путіним шанс перезапустити його нью-йоркську ініціативу, а також поставити Росію в один ряд з країнами, які стали жертвами Ісламської держави.

Путін без проблем уявляє Росію союзником Заходу, якщо це йому потрібно

У вівторок, тобто, більш ніж через два тижні після катастрофи російського пасажирського літака над Єгиптом, Кремль підтвердив те, про що світ давно підозрював: цей лайнер зазнав аварії через вибух бомби. У той же день Путін відвідав футуристичний Національний центр управління обороною Росії і наказав своїм військово-морським силам співпрацювати з французькими силами в східному Середземномор'ї "як із союзниками". У середу Росія знову направила свій проект резолюції до Ради Безпеки ООН щодо узгодженої боротьби проти ІДІЛ - скорегувавши його таким чином, щоб відповісти на очікування французької сторони.

До паризьких атак Кремль не хотів визнавати, що російські туристи стали метою ІДІЛ. Навіть після того, як Путін призупинив авіасполучення з Єгиптом, він не хотів, щоб у росіян склалося враження, ніби мирні громадяни заплатили своїми життями за військову кампанію Росії в Сирії. Тепер же він може представляти Росію жертвою міжнародного тероризму, причому як своїм громадянам, так і решті світу.

Росія і раніше зіштовхувалася із загрозою ісламського екстремізму. Невдале чеченське повстання проти московської влади перетворилося на підпільну релігійну війну на півдні Росії. Ісламістські терористи регулярно завдають ударів у переважно мусульманському північнокавказькому регіоні РФ, були відповідальні за два обстріли російських літаків і захоплення школи в Беслані 2004 року. У Москві за останні роки вони нападали на театр, метро і аеропорт. Більше того, імовірно дві тисячі громадян Росії воюють на боці Ісламської держави.

Однією з показових причин для початку несподіваного втручання Росії в сирійський конфлікт було прагнення знищити терористів до того, як вони дісталися до Росії. Тим не менш, західні служби безпеки та сирійські опозиціонери з роздратуванням відзначили, що російські авіаудари націлені, в першу чергу, на різні повстанські угруповання, що воюють з режимом Башара аль-Асада, а не проти ІДІЛ. Спроби Путіна показати, що його цілі збігаються з цілями Заходу, стали виглядати як прикриття для порятунку Асада і ослаблення рішучості європейців продовжувати санкції, накладені на Росію внаслідок військового втручання в Україні.

Під протекцією французького президента Франсуа Олланда Путін знову представив ідею боротьби Росії проти Ісламської держави. Російські бомбардувальники і флагман Чорноморського флоту крейсер "Москва" були відправлені на виконання бойових завдань для створення великого пропагандистського ефекту: Росія, нарешті, бореться на боці хороших хлопців.

Незважаючи на всі свої хвастощі, Путін без проблем робить Росію союзником Заходу, якщо це йому потрібно. Чого він дійсно не може витримати, так це втрати статусу і зневаги. Кремль був роздратований, коли торік Обама назвав Росію "регіональною силою" і згадав її серед трьох глобальних загроз світові, поряд з вірусом Ебола і Ісламською державою. На різних міжнародних зустрічах американський президент показово нешанобливо відгукувався про Путіна.

Тепер, коли питання врегулювання сирійського конфлікту стає дедалі критичнішим, Обамі не залишається нічого іншого, як ставиться до Путіна серйозно. Востаннє їх бачили разом під час розмови в холі турецького готелю в ході саміту G20. Пентагон і ЦРУ почали діалог зі своїми російськими колегами. Так що Путіну вдається і кататися, і саночки не возити.

Віденські переговори з сирійського питання знову зробили Росію незамінною світовою силою. У ході саміту G20 Путін зробив примирливі заяви щодо погашення $ 3 млрд, які Україна заборгувала Росії. Все це частина чарівного дипломатичного наступу, націленого на ослаблення західних санкцій проти Росії. "Іншого шляху, крім поліпшення відносин між Росією та Європейським Союзом, а також Росією і Америкою, немає", - сказав нещодавно в Берліні заступник міністра закордонних справ РФ Олексій Мєшков.

Співпраця з Францією стало ключовим елементом зближення Росії із Заходом. Після поїздки до Вашингтона Олланд відправиться до Путіна. Французький президент, який разом з німецьким канцлером Ангелою Меркель є гарантом Мінського мирного процесу, вже подав сигнал про готовність послабити санкції. Олланд, якого після паризьких атак з'їдають горе і лють, буде вдячний за будь-яку підтримку, яку йому надають.

Ще до того, як ІДІЛ вдарив по Парижу, Франція та інші європейські країни в середземноморському регіоні, як правило, вважали, що головні загрози для їхньої безпеки ідуть із Півдня, а не зі Сходу. Якщо крихке перемир'я в Східній Україні зберігатиметься без істотних спалахів насильства, а Росія при цьому відіграє провідну роль в заспокоєнні сирійського конфлікту, домовитися про продовження санкції в Євросоюзі буде складно.

Паризькі теракти грають на руку Кремлю і всередині країни, розсіюючи сумніви серед росіян, які, можливо, почали сумніватися, чи варто їх країні воювати в Сирії. Використання Кремлем військової сили за межами безпосередній близькості до Росії є запізнілою помстою Путіна за те, що йому довелося пасивно дивитися, як одна за одною адміністрацій американських президентів переслідували лиходіїв по всьому Близькому Сходу.

Державний "Перший канал" в середу повідомив, що протягом минулих 24 годин Росія зробила 127 бойових вильотів, знищивши при цьому 206 об'єктів, у той час як західна коаліція на чолі зі Сполученими Штатами зробила лише 20 вильотів і вразила 14 цілей. "Поки європейські політики обговорюють свої плани, ВПС Росії продовжують очищати територію Сирії від терористичних об'єктів", - заявив диктор у випуску вечірніх новин.

Словесні звороти і сюжети російського телебачення відповідають один одному. Віднедавна російську кампанію проти ІДІЛ охрестили операцією "Відплата". Twitter російського Міністерства оборони нескінченно штампує повідомлення про нічні запуски ракет і літаків по цілях в Сирії.

У ході офіційної доповіді російських спецслужб про те, що вина за збитий над Єгиптом пасажирський літак А321 лежить на терористах Путін сказав: "Ми будемо шукати їх скрізь, де б вони не ховалися. Ми їх знайдемо в будь-якій точці планети і покараємо".

На мить він був схожий на Джорджа Буша, який обіцяє "викурити" винних у теракті 9/11. Навряд чи це був збіг.

Переклад НВ

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.