21 сiчня 2017, субота

Кремль почав гібридну війну проти Берліна

коментувати
Кремль почав гібридну війну проти Берліна
Німецька влада стала мішенню пропагандистської атаки і публічного троллінгу

Атака з Москви була здійснена у вигляді вечірнього випуску новин. Німецькій владі знадобилося кілька днів, щоб зрозуміти, що сталося, але шкоди вже було завдано. Російськомовна громада Німеччини – мігранти з країн колишнього Радянського Союзу – була обурена репортажем про 13-річну російську дівчинку Лізі, зґвалтовану в Берліні групою біженців з Близького Сходу, а також тим, що поліція нібито покриває злочин.

До недавнього часу гнів державної пропагандистської машини Росії обходив Німеччину стороною. Німців з їхнім прагненням бути сумлінними громадянами світу і надійними діловими партнерами в Кремлі вважали своїми союзниками, до яких потрібно ставитися з поблажливістю. Але ситуація різко змінилася 2014 року, коли Ангела Меркель очолила процес запровадження санкцій проти Росії, покликаних покарати Москву за війну проти України. Тепер, коли німецький канцлер стала вразливою через свою політику "відкритих дверей" щодо біженців, атакувати її значно легше. «Я ніколи не бачив такого тріумфу серед росіян, як під час кризи біженців у Німеччині», - сказав один дипломат у Берліні.

16 січня російський державний Перший канал показав у вечірніх новинах шокуючий репортаж з Берліна. «З'явилися свідчення того, що в Німеччині мігранти почали ґвалтувати неповнолітніх дітей», - сказала у вступі ведуча Катерина Андрєєва. Виявилося, що свідоцтвами, власне, є свідчення «тітки Марини» дівчинки Лізи, яка заявила, що по дорозі в школу її викрали і зґвалтували мігранти, утримуючи більше доби. Ще одним доказом того, що Німеччина занурюється в пекло, стало відео, на якому імовірно нещодавно прибулий у країну мігрант хвалиться тим, що зґвалтував «незайману» з п'ятьма іншими чоловіками (згодом німецька газета Bild повідомила, що це відео з'явилося на YouTube понад шість років тому).

Правда вже не має значення. З точки зору Кремля, місія виконана

Родичі Лізи повідомили Першому каналу, що поліція відмовляється шукати винних. Отримати коментар полісменів на вихідних не вдалося. Перелякані сусіди (здебільшого представники російської діаспори в Німеччині), продовжив Перший канал, зібралися на «спонтанний» протест у районі Марцан, що на сході Берліна. Одна з жінок зі сльозами на очах розповіла, наскільки вона налякана тим, що її 14-річна дитина по дорозі в школу змушена проходити повз притулок для біженців.

Історія дівчинки Лізи, яка з'явилася через два тижні після повідомлень про напади мігрантів на жінок у новорічну ніч у Кельні, мала приголомшливий ефект і поширилася соціальними мережами як лісова пожежа. Берлінська поліція, нарешті, офіційно прокоментувала ситуацію. Дівчинка справді вважалася зниклою, повідомила поліція, однак її не викрадали і не ґвалтували.

Але для тих, хто вважає, що німецька влада втратила контроль над країною, заява поліції звучала як покривання злочинців. Наступних вихідних російськомовні жителі Німеччини провели мітинги по всій країні. У Берліні біля Федеральної канцелярії за підтримки антиісламського руху PEGIDA зібралося близько 700 протестувальників. Учасники мітингу тримали в руках кулі, на яких виднілися смайли з заклеєними ротами, а також плакати з написом: «Наші діти в небезпеці».

Те, що мало стати справою сімейних консультантів і детективів, викликало дипломатичний скандал. Оскільки Ліза має як німецьке, так і російське громадянство, Кремль пішов у наступ. Наприкінці січня, згідно з повідомленням Der Spiegel, посольство Росії в Берліні направило «агресивну» ноту протесту МЗС Німеччини з вимогою провести повне розслідування. Згодом цього міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров згадав про «нашу дівчинку Лізу» під час щорічної прес-конференції в Москві. «Я дійсно сподіваюся, що проблеми міграції не призведуть до спроби обілити реальність з допомогою політкоректності з внутрішньополітичних причин, - сказав Лавров. - Це було б неправильно».

Німецька влада більше не могли ігнорувати той факт, що стала мішенню цієї пропагандистської атаки і публічного троллінгу з боку російського міністра закордонних справ. Спікер Меркель Штеффен Зайберт засудив «політизацію» справи. Навіть Франк-Вальтер Штайнмайер, міністр закордонних справ Німеччини, який ніколи не втомлюється від «діалогу» з Кремлем, втратив терпіння, сказавши, що використання 13-річної дівчинки з метою «політичної пропаганди» немає ніяких виправдань.

Тим часом, берлінська поліція з'ясувала, що ж насправді сталося з Лізою за час її 30-годинного зникнення. Свідчення Лізи про імовірне викрадення були суперечливі, а медичний огляд показав, що вона ні зґвалтована, ні побита. Врешті сліди привели поліцію до квартири 19-річного знайомого німця Лізи, у якого вона тимчасово сховалася від батьків через проблеми в школі. Справа виявилася заплутаною, оскільки слідчі з'ясували, що задовго до зникнення у дівчинки був сексуальний контакт з двома чоловіками. Обидва - турецького походження, але жоден з них не був біженцем. Державні прокурори почали розслідування про розбещення малолітньої.

Але правда вже не має значення. З точки зору Кремля, місію виконано. Згадавши справу Лізи публічно, Лавров використав поширений прийом Росії у її самопроголошеній «інформаційній війні» проти ворогів: чиновник згадує якусь інформацію в державних засобах масової інформації, що призводить до її легітимації та наступного поширення. Таким чином, неправдиві новини істотно відмиваються і входять у суспільну свідомість як факт.

Два роки тому людям на Заході було важко уявити, як російські державні ЗМІ за допомогою напівправди і відвертої брехні перетворюють проєвропейські протести в Києві на фашистську змову. Коли президент України Віктор Янукович втік до Росії, а до влади прийшов тимчасовий уряд, кремлівські новинні канали поширювали повідомлення про озброєні банди українських націоналістів, які тероризують російськомовне населення на південному сході України. Після декількох місяців навіювань про загрозу українського реваншизму велика частина російськомовного населення країни дійсно була налякана і підтримала втручання Росії, вчинене від їхнього імені. Глядачів вдома і за кордоном досхочу нагодували інформацією напередодні майбутнього конфлікту. Хоча новини були неправдивими, але страх – справжній.

Судячи з репортажів російської державної преси, істерія серед російськомовних жителів Німеччини щодо біженців була ідентична паніці російськомовних жителів України з приводу фашистських банд. Головна ідея моторошних повідомлень з Берліна зводиться до того, що з Меркель покінчено, Німеччина перебуває в стані занепаду, західні ліберальні демократії знищують себе безрозсудним мультикультуралізмом і недоречною толерантністю.

Іронія долі полягає в тому, що головними провісниками апокаліптичних сценаріїв у світлі європейської кризи біженців стали колишні мігранти. Після возз'єднання в 1990 році Німеччина відкрила кордони мігрантів з колишнього Радянського Союзу: за даними Федерального відомства з питань міграції та біженців, до країни в'їхали понад 2 млн етнічних німців і близько 215 тис. євреїв, Однак, інтеграція в німецьке суспільство не у всіх випадках пройшла успішно. Значна частина представників старшого покоління мігрантів, як і раніше, користуються російськими ЗМІ завдяки супутниковим каналам та Інтернету.

З точки зору телеглядачів Росії, становище російськомовних у Німеччині, які стали жертвами біженців та ігнорованих поліцією, вписується в ширший наратив про їхніх «співвітчизників» у сусідніх країнах, що зазнають дискримінації та насильства. Півмільйона «російських німців» готові повернутися в Росію через потік біженців, повідомило минулого тижня державне інформаційне агентство РІА Новини, посилаючись на лідера невідомої партії російських іммігрантів в Німеччині.

Підкидання хмизу в вогонь серед російськомовних у Німеччині є не самоціллю, а засобом експлуатації розколів всередині німецького суспільства, що виникли на ґрунті кризи біженців. Президент РФ Володимир Путін, який служив агентом КДБ в радянській окупаційній Східній Німеччині і вільно володіє німецькою мовою, вважає, що Берлін і Москва можуть створити стратегічну вісь, засновану на російських природних ресурсах і німецьких технологіях. Меркель, з її наполегливими вимогами до Росії докладати більше зусиль для встановлення миру в Україні, не дозволить цьому статися.

У березні 2014 року Путін звернувся за підтримкою безпосередньо до німців, проводячи паралелі між приєднанням Криму і возз'єднанням Німеччини. Перемога над німецькою громадською думкою стала пріоритетом, того ж року державний медіахолдинг «Росія» (Russia Today) відкрив німецький канал RT Deutsch. Кремль експлуатує зростання недовіри німців до ЗМІ, що виражається у протестах крайнього правого руху PEGIDA. Опитування, проведене у жовтні, виявило, що 44% німців згодні з PEGIDA в тому, що засоби масової інформації спотворюють новини на догоду елітам.

Пропаганда – не єдиний елемент так званої «гібридної війни» Росії проти України. Задовго до того, як Кремль направив своїх «маленьких зелених чоловічків» (російські війська без розпізнавальних знаків) у Крим, він використовував такі інструменти як газова труба, підкуп політиків та підтримка маргінальних партій з радикальними програмами. Аналогічні засоби російське керівництво використовувало в Німеччині та інших європейських країнах.

Радикали лівих та правих поглядів з ентузіазмом ставляться до підтримки з боку Москви.

Члена міської ради Лейпцига Олексія Данквардта вигнали із зібрання Лівої партії минулого місяця після того, як він написав у Facebook про те, що хотів би, щоб Меркель повалили на «німецькому Майдані» і змусили «тікати напівголою від розлюченого натовпу». Данквардт, який представляє тепер інтереси дівчинки Лізи та її сім'ї як адвокат, став частим коментатором на державному російському телебаченні.

У листопаді 2014 року на зустрічі з Олександром Гауландом, одним із засновників ультраправої Альтернативи для Німеччини, російські дипломати запропонували новоутвореній партії євроскептиків «стратегічне консультування». У березні минулого року Удо Фойгт, лідер Націонал-демократичної партії Німеччини, відвідав з'їзд європейських правоекстремістських партій у Санкт-Петербурзі.

Коли Кремль звинувачують у веденні гібридної війни проти Європи, його стандартна відповідь полягає в тому, що таким чином вони лише захищаються від схожих прийомів західних країн. В ході виступу перед російською Академією військових наук у січні 2013 року начальник Генштабу збройних сил РФ Валерій Герасимов скаржився, що знання росіян у веденні асиметричних воєн «поверхневі». НАТО і Сполучені Штати особливо, зазначив Герасимов, продемонстрували майстерність у ході невоєнних кампаній Арабської весни і прозахідної Помаранчевої революції 2004 року в Україні.

Подібна скромність лицемірна. Дезінформація і підривна діяльність на війні так само старі, як катапульта і кавалерія. Перевагою Кремля в інформаційну епоху є те, що всі основні засоби масової інформації Росії перебувають під його контролем. Це дозволяє Кремлю втовкмачувати аудиторії один і той самий уніфікований меседж. Кремль твердить, що перебуває в стані «інформаційної війни» із Заходом. Це означає, що серед численних європейських та американських ЗМІ - як суспільних, так і приватних - існує змова з метою поширення брехні про Росію.

Насправді західні дипломати гадки не мають, як протистояти впливу кремлівської пропаганди на російськомовне населення країн ЄС. У березні Євросоюз запустив ініціативу під назвою East Strat Com Task Force, покликану «відповісти на безперервні дезінформаційні кампанії Росії». Але, незважаючи на серйозну назву, у цій бюрократичній одиниці немає бюджету, в її штаті числиться лише 10 працівників, а на Twitter ледве набралося 4 тис. передплатників.

Рік тому внутрішня розвідка Німеччини попереджала, що Росія розширює свою шпигунську діяльність в Європі з метою дестабілізації сусідів та впливу на політиків. Сліди здійсненої минулої весни кібератаки на головний сервер німецького парламенту ведуть до російської військової розвідки, повідомив Der Spiegel з посиланням на високопоставленого чиновника в сфері безпеки. За повідомленнями, подібні атаки були здійснені проти інших членів НАТО та німецьких збройових компаній.

У розпорядженні Кремля цілий легіон корисних ідіотів. Горст Зеегофер, голова баварської сестринської партії Меркель, Християнсько-соціального союзу, місяцями повчав німецького канцлера, вимагаючи від неї посилення політики щодо біженців. 3 лютого Зеегофер зустрівся з Путіним недалеко від Москви, висловивши надію на те, що санкції проти Росії скоро будуть зняті.

Згодом Зеегофер сказав журналістам, що заява Путіна про невтручання в політику Німеччини щодо біженців була "благородною". Тим часом, канал «Росія» сурмив про «переполох», який викликав візит Зеегофера в Берліні.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Люсьєна Кіма. Републікування повної версії тексту заборонене.

Спочатку опубліковано на Reuters

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.