21 вересня 2017, четвер

Мрії збуваються. Як Трамп зустріне Путіна

коментувати
На саміті G20 Трамп нарешті насолодиться своїм довгоочікуваним рукостисканням з Путіним

У президента США Дональда Трампа зараз напевне голова йде обертом: в кулуарах саміту G20 в Гамбурзі він нарешті зустріне Володимира Путіна - свого російського колегу і ідеал сильного лідера.

Для людини, яка досягла такої вершини як пост президента США, зберегти здатність і бажання поклонятися яким би то не було героям - велика рідкість. Але ще більш рідкісний (а то й безпрецедентний) випадок - коли все це шанування адресовано лише одному іноземному лідеру. Ймовірне втручання Путіна в президентські вибори 2016 року, можливо, сприяло перемозі Трампа, хоч і завдало шкоди його президентству.

Трамп висловлював своє захоплення Путіним задовго до виборів і, здається, навіть фантазував про зустріч з ним. Мрія була сильною. Вона змусила Трампа стверджувати, що зустріч насправді відбулася на конкурсі «Міс Всесвіт» в Москві в 2013 році. (Перед конкурсом Трамп питав думку своїх підписників в Твіттері, чи відвідає Путін цей конкурс, і якщо так, то чи стане він «новим кращим другом Трампа»).

Трамп висловлював своє захоплення Путіним задовго до виборів

Цей міф був розвінчаний, але Трамп не збирався відмовлятися від своєї мрії. У 2015 році він натякав, що вони з Путіним ділили кімнату для гостей в американській програмі «60 хвилин», для якої обидва давали інтерв'ю. Однак швидко відмовився від своїх слів, оскільки інтерв'ю записувалися на різних континентах, це можна було легко перевірити. Потім Трамп заявив, що розмовляв з Путіним по телефону - ще одна історія, від якої він пізніше відмовився, заявивши, що говорив з наближеними до Путіна.

У будь-якому випадку фантазія Трампа тепер стане реальністю. Але поки ведеться активне розслідування втручання Росії в передвиборну кампанію Трампа, зняття будь-яких санкцій, навіть самих незначних, які ввів ще Барак Обама - не найрозумніша ідея. Хоча існують чутки, що Трамп може вчинити саме так. А враховуючи, що він не особливо дружить з розсудливістю, такий сценарій здається не таким вже нереальним.

Якби Трамп дійсно прийняв таке рішення, у Путіна, звичайно, з'явився б привід для святкування. Але поки цього не сталося, виникає питання, чи вважає Путін виправданими ті очевидні спроби Росії допомогти Трампу стати президентом.

Трамп, безумовно, сіє хаос по всьому Заходу. Російські генерали, як ми можемо припустити, радіють кожного разу, коли Трамп відмовляється підтримати статтю 5 НАТО - наріжний камінь колективної оборони - отруюючи замість цього альянс, лаючи інших лідерів за недостатні суми витрат на оборону.

Серйозну невизначеність викликали також розбіжності Трампа з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, яка після травневого саміту Великої сімки заявила, що Сполучені Штати більше не можуть вважатися надійним партнером. Несподівано опинившись на чолі процесу по врегулюванню української кризи, Німеччина, безсумнівно, відчуває певну невпевненість, в той час як Росія - певну радість.

Однак явна прихильність Трампа теорії хаосу в управлінні державою, ймовірно, не дуже хороша для Росії. Особливо в той час, коли її економіка після трьох років санкцій і низьких цін на нафту буквально задихається. Путін почав провалити свою частину угоди з російським середнім класом - «ви мовчите, а я продовжую покращувати ваш спосіб життя». Виникаюча в результаті тривожність все частіше проявляється на вулицях міст Росії. Ще одне джерело невизначеності - це останнє, чого хоче Путін і чого потребує економіка Росії.

Звичайно, малоймовірно, що зростання невдоволення може вплинути на плани Путіна переобратися наступної весни. Насправді він розуміє, що у нього практично не залишилося вибору, окрім як зайняти пост президента на все життя заради власної безпеки.

Але без такої всеохоплюючої угоди, яка забезпечить Путіну легітимність міцнішу, ніж якісь вибори, стає все складніше тримати в узді різні групи російської еліти. Підозрілі члени цих груп цілком можуть почати ставити під сумнів довгострокову життєздатність системи, побудованої Путіним.

Ніхто не знає, що станеться, а всі ці питання привертають все більше уваги. У 1998 році, за рік до того, як Путін став президентом, мало хто за межами Росії (та й всередині країни, якщо вже на те пішло) колись чули про нього. В результаті підриву легітимності Бориса Єльцина в останній рік його перебування на посаді президента на політичній карті Росії з'явився екс-полковник КДБ.

В основі близькості Трампа і Путіна лежить те, що обидва вони, по суті, є прихильниками сили. Але ця близькість - як і їхні стосунки, якими б вони не були - може стати тим, що послаблює їх.

Точно так же, як передбачуване втручання Путіна в американські вибори завдало шкоди президентству Трампа, відбившись в рекордно низьких рейтингах схвалення, хаотична поведінка Трампа зашкодила позиції Путіна, і так підірваній його економічною безгосподарністю. Тепер Путіну доводиться ще частіше озиратися - на виклики з вулиці і, можливо, на виклики зсередини.

На саміті G20 Трамп нарешті насолодиться своїм довгоочікуваним рукостисканням з Путіним. Але дуже скоро, як Трамп, так і його автократичний герой можуть почати шкодувати про те, що вони колись так шукали один одного.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Ніни Хрущової. Републікація повної версії тексту заборонена.

Copyright: Project Syndicate, 2016.
www.project-syndicate.org

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.