7 грудня 2016, середа

Британська королева та її пекельні гості

коментувати
Китайці вирішили, що їх країна стала світовим лідером. Тепер вони вимагають особливої поваги до себе і висловлення васальної відданості з боку сусідів

«Її величність – мила дівчина, але сказати їй нічого», - заспівав Пол Маккартні майже півстоліття тому. Зараз, на 90-му році життя, королева Єлизавета II раптово почала демонструвати готовність розвінчати цей міф.

На вечірці у весняному саду на території Букінгемського палацу в добре вихованій обстановці британський монарх розкритикувала людей, які супроводжували китайського президента Сі Цзіньпіна під час його державного візиту до Лондон в 2015 році. У записаній розмові з командиром Служби столичної поліції, Люсі Д'Орсі, королева назвала китайських чиновників «дуже грубими» і поспівчувала Д'Орсі, якій «не пощастило» мати з ними справу.

Для початку, за словами Д'Орсі, китайські чиновники перервали зустріч з нею і Барбарою Вудвард, британським послом у Китаї, загрожуючи скасувати весь візит. Що стосується королеви, її спільна поїздка з Сі Цзіньпіном в Лондонський торговий центр в запряженому кіньми екіпажі була, мабуть, практично зірвана співробітником китайських спецслужб, який виступав в якості офіційного перекладача.

Зрозуміло, зіткнення культур під час міжнародних візитів найвищого рівня – явище нерідке. У 2009 році, коли перша леді США Мішель Обама поклала руку на спину королеви під час прийому, британські медіа висловили невдоволення, відзначаючи, що суверена можна торкатися тільки у випадку, якщо той сам протягне вам руку. Джорджа Буша критикували за те, що після промови в 2007 році він підморгнув у бік королеви. (Напевно, тільки японський імператор очікує від своїх гостей неухильного наслідування до болю деталізованих ритуалів).

У будь-якому випадку, існують куди більш гучні приклади прояву поганих манер з боку державних функціонерів. Багато хто чув про інцидент, коли російський президент впустив свого великого чорного лабрадора в одну кімнату з Ангелою Меркель, чия боязнь собак була загальновідома, під час їх першої зустрічі. На фотографіях інциденту видно, що Путін посміхається своєму жорстокому жарту, наче шкільний задирака.

Будь-яка зустріч світових лідерів може з легкістю закінчитися дипломатичною катастрофою

Ці помилки не завжди бувають навмисними. Лорд Едуард Галіфакс, міністр закордонних справ Британії дуже високого зросту, майже передав своє пальто Адольфу Гітлеру, прийнявши хирлявого фюрера за прислугу. Американського президента Джорджа Буша знудило під час державного банкету в Японії – прямо на прем'єр-міністра Кііти Міядзаву. Очевидно, навіть у випадках, коли про зловмисність і мови не йде, кожна зустріч світових лідерів може з легкістю закінчитися дипломатичною катастрофою.

З урахуванням цих обставин, можна сказати, що життя під одним дахом протягом тривалого часу – найнебезпечніший підхід щодо світових лідерів, хоча випадок з Черчіллем та Рузвельтом став винятком. Американський і британський лідери, схоже, створили найміцнішу політичну дружбу за час 24-денного перебування Черчілля в Білому Домі в 1941 році.

По суті, цей візит породив одну з найбільш знаменитих фраз Черчілля. Коли Черчілль знаходився в одній з ванних кімнат Білого Дому, Рузвельт раптово в'їхав у кімнату в своєму інвалідному візку, щоб обговорити відносної терміновості питання. Усвідомивши свою помилку, він спробував якомога швидше покинути кімнату. Але перш ніж йому це вдалося, оголений Черчілль підвівся і заявив: «Прем'єр-міністру Британії нема чого приховувати від президента США!».

Тим, хто приймав молодого царя Петра I в рамках його знаменитого «великого посольства» в Європу в кінці сімнадцятого століття, пощастило куди менше. Петро і його соратники не тільки не змогли досягти своєї головної дипломатичної мети – пошуку союзників для протистояння Османської імперії; вони також залишили ряд поважних будинків, в яких зупинялися під час поїздки, у неймовірному стані.

Деякі читачі можуть сказати, що онуку Микити Хрущова, який, як помилково стверджують, стукав черевиком по столу під час засідання Генасамблеї ООН в 1960 році, не варто торкатися теми манер світових лідерів. Але недавня поведінка китайців має важливе значення.

Що стосується дипломатичної безцеремонності, то тут у китайців давно є свій «стиль». Відомо, що Мао Цзедун під час свого візиту в СРСР відмовлявся користуватися унітазом, який розміщувався в наданих йому кімнатах, віддаючи перевагу привезеному з собою з Китаю нічному горщику. Можливо, як припустив нещодавно ВВС, він побоювався, що Сталін буде збирати та аналізувати його фекалії, щоб визначити темперамент Великого Керманича.

Але манери китайських чиновників, продемонстровані під час їхнього останнього візиту до Лондону – особливий сорт зарозумілості, який може слугувати підказкою щодо того, як китайці оцінюють сьогодні становище своєї країни у світі. Схоже, вони вірять, що Китай знову став «Серединним королівством», зайнявши центральне місце у світовій системі, і тепер вимагають особливої поваги до себе і висловлення васальної відданості з боку сусідів.

Коріння ієрархічного сприйняття світу китайцями дуже глибокі. Їх у своїх книгах досліджує Янь Сюетун, який, можливо, є найкращим сучасним стратегом цієї країни. За словами Яня, дії Китаю завжди вважаються моральними, так як відображають правильний «порядок» міжнародної системи. Будь-хто, хто їх не визнає або, гірше того, насмілюється кинути виклик цій ієрархії, неправий.

Яскравий приклад такого ставлення – заява колишнього міністра закордонних справ Китаю Ян Цзечі, який тепер є членом Державної ради (виконавчий орган центральної влади). На саміті ASEAN в 2011 році Ян дорікнув приймаючим саміт в'єтнамцям та іншим членам ASEAN за те, що вони відмовляються визнавати суверенітет Китаю в Південно-Китайському морі, сказавши: «Китай – велика країна, а інші країни – маленькі, це очевидний факт».

В цьому відношенні не дивно, що китайські чиновники у Великобританії не надали королеві належної поваги. На їхню думку, британський суверен отримав те, чого заслуговує другосортна держава.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Ніни Хрущової. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Більше точок зору тут

Copyright: Project Syndicate, 2016.
www.project-syndicate.org

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.