5 грудня 2016, понеділок

Чому блокувати Крим уже пізно

коментувати
Минулого року раптова масштабна блокада могла б стати чинником значно потужнішої дестабілізації позицій окупаційної влади в Криму

Нещодавно голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров з трибуни Верховної Ради України публічно анонсував старт довгострокової акції, спрямованої на продовольчу економічну блокаду анексованого Російською Федерацією Кримського півострова. Зокрема, у межах запланованої акції передбачається блокада всіх транспортних маршрутів, що з'єднують материкову Україну з півостровом, і перешкоджання постачанню продовольства вантажним транспортом, тоді як обмежень для проїзду легкового транспорту бути не має. Також Чубаров заявив про можливий старт разом із продовольчою також енергетичної блокади Криму. Хоча, за словами самого Рефата Чубарова, нині деталі такого варіанту блокади не обумовлені, його використання могло б істотно посилити ступінь відчутності наявної блокади. Адже, як відомо, залежність Криму від постачання електроенергії з України куди серйозніша і вагоміша, ніж залежність від імпорту продовольства.

Загалом намір кримськотатарських активістів за узгодженням із українською владою блокувати півострів можна тільки привітати як цілком виправданий і логічний з огляду на незаконну анексію півострова Росією. Однак ухвалення такого рішення тільки зараз, за півтора роки після власне анексії, м'яко кажучи, істотно запізнилося. Чому рішення про блокаду Криму необхідно було ініціювати ще минулого року?

Перш за все, блокада економічного характеру є дуже чутливим питанням. Вона може спровокувати досить гостру хвилю громадського обурення і засудження як прояв кричущої негуманності щодо людей, які мешкають на території Криму. Цілком можна очікувати засудження цієї політики з боку кримчан (серед яких також чимало українських громадян), які не розуміють або не бажають розуміти політичного підґрунтя для рішення про масштабну блокаду півострова. Засудити Київ можуть і міжнародні правозахисні та гуманітарні організації, а разом з ними і західні європейські посадовці, яким нові осередки соціальної напруги та нестабільності в Україні не потрібні. Російські влада та медіаресурси докладуть максимум зусиль для того, щоб представити для внутрішньоросійської та міжнародної аудиторії блокадну ініціативу України як черговий прояв «агресивного фашизму київської влади» щодо жителів Криму.

РФ буде подавати блокаду як черговий прояв «агресивного фашизму київської влади»

На тлі такої похмурої перспективи можна із високою ймовірністю припустити, що у разі ініціювання Україною повномасштабної блокади Криму по «живих слідах» невдовзі після анексії цієї території Російської Федерацією навесні минулого року, ступінь розуміння та підтримки такої політики з боку західних держав і організацій була б дуже високою. Тепер, коли пристрасті навколо анексії Криму вщухли, а кримське питання явно відійшло на другий план міжнародного порядку денного, будь-які маніпуляції, спрямовані на зміну статус-кво в регіоні, які потенційно можуть спричинити ескалацію конфлікту, сприйматимуться Заходом як неособливо прийнятний варіант розвитку подій. Донбаський конфлікт на сьогодні привертає більше уваги, і проблематика Криму вже не є для Заходу пріоритетною.

По-друге, блокада або принаймні загроза її застосування може, ба навіть – має використовуватися як інструмент тиску на позицію іншої сторони в конфлікті. Уразливість Криму (економічна та енергетична) і як наслідок – можливість Києва використовувати цей аспект у переговорах з Москвою дійсно відкривають першому можливість суттєво зміцнити свої стратегічні позиції в переговорах за суміжними актуальними питаннями деескалації конфлікту в Донбасі та мінського процесу в цілому. Але час грає проти України. Минулого року, коли хаотичний сепаратистський заколот у Донбасі ще не встиг оформитись у стійкіші протодержавні анклави ДНР/ЛНР зі значним військовим потенціалом, тиск на Москву за допомогою загрози повномасштабної блокади Кримського півострова був би значно результативнішим та ефективнішим, ніж зараз. На сьогодні істотний перегляд зафіксованого мінськими угодами статус-кво здається малоймовірним, а компроміси можливі хіба що тільки в частині військової деескалації конфлікту в Донбасі, та й то, як показує досвід переговорів, не особливо стійкі.

Зрештою нинішній Крим здається значно підготованішим до блокадних дій з боку України. Представники російської окупаційної влади в Криму, як про це свідчать заяви тих-таки Аксьонова та Константинова, не висловлюють особливої стурбованості можливістю продовольчої блокади з боку України. Очевидно, що така блокада може спровокувати додатковий ріст цін на певні товарні позиції в Криму, але не несе фундаментальних проблем для окупаційної влади. Минулого року раптова масштабна блокада півострова могла б послужити чинником значно потужнішої соціально-економічної, ба навіть – політичної дестабілізації позицій окупаційної влади в Криму. Сьогодні можливість створити відчутні проблеми для них може хіба що енергетична блокада, але, як вже зазначалося вище, можливість її імплементації поки не узгоджена на вищому рівні в Києві.

Таким чином, стратегічний момент використання сценарію блокади Криму (або загрози такої) безповоротно втрачений. Однак навіть зараз запуск такого сценарію масштабної блокади економічного та енергетичного характеру може зміцнити переговорні позиції України в контексті найактуальнішого на сьогодні питання врегулювання конфлікту в Донбасі за участю Москви.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.