7 грудня 2016, середа

Життя під новим прапором. Про що мовчать кримчани

коментувати
Кримське суспільство зовсім не таке однорідне, як його намагається показати Москва

Будь-яке соцопитування, яке проводять у Криму після анексії, віддає лукавством. Просто тому, що в Кримінальному кодексі РФ є конкретні статті, за допомогою яких можна покарати респондента за надмірну щирість. І тому в будь-якому опитуванні важливіше не те, про що говорять люди, а те, про що вони воліють мовчати, - пише журналіст Павло Казарін для Крим.Реалії.

Порівняно нещодавно у Крим приїхали соціологи з російського центру «Открытое мнение». Вивчали настрої, заміряли лояльність, запитували про Росію та Україну. Їхній звіт на 45 сторінках повинен переконати читача, що півострів мало чим відрізняється від інших російських регіонів. Але це тільки в тому разі, якщо не придивлятися уважно до цифр.

Перше. Півострів залишається регіоном з негативною селекцією. Виїхати звідси хочуть 10% населення, причому йдеться перш за все про наймолодших і найосвіченіших респондентів. Серед молоді віком до 25 років покинути Крим хоче кожен третій, причому цей показник зростає пропорційно до рівня освіти респондента. «Орієнтовані на від'їзд, природно, налаштовані більш критично до навколишньої дійсності», – змушені резюмувати російські соціологи. По суті, цифри підтверджують: російський Крим не зміг змінити реальність, в якій найбільш амбітні, критично мислячі й освічені змушені думати про переїзд.

Друга. На відміну від російських регіонів, кожен третій житель півострова воліє вважати себе кримчанином (35%), у той час як в РФ регіональна ідентичність трапляється лише в 9% опитаних. «Громадянами Росії» себе в Криму вважають менше половини опитаних (43%), що відрізняється від реальності російських регіонів, де аналогічний пункт вибрали 55% респондентів. Чим молодший респондент, тим рідше він ототожнює себе з РФ і тим частіше – з Кримом.

Люди шукають альтернативні способи підкреслити свою власну інакшість у рамках російської реальності

Але найцікавіше, що в Криму близько 9% громадян обрали пункт «громадянин світу, житель планети Земля». Власне соціологи називають це несподіванкою. Але, можливо, вони просто не можуть або не бажають бачити ще одне пояснення такій відповіді. У ситуації, коли самоідентифікація в рамках відповіді «громадянин України» є небажаною, люди шукають альтернативні способи підкреслити свою власну інакшість у рамках російської реальності. Причому у звіті прямо говориться, що «серед українців, кримських татар та представників інших національностей частка респондентів з космополітичною самоідентифікацією виявилася ще вищою – 11-15%». До того ж, серед кримських українців частка тих, хто вважає себе «громадянами РФ» – лише близько 28%.

Третє. Досить часто люди, які не готові безпосередньо висповідатися про ставлення до нових прапорів, знаходять непрямі способи натякнути про свої настрої. Соціологи зазначають, що «респонденти української національності порівняно рідше вибирають варіант «цілком задоволений», відповідаючи на питання про рівень життя. Особливо яскраво це проявляється в середовищі кримських татар, які, описуючи своє сприйняття нинішнього життя, частіше за інших говорять про те, що вони не задоволені, і рідше за інших – що задоволені новою реальністю. Характерно, що в цей же тренд потрапила оцінка зміни свого добробуту з моменту анексії: серед кримських татар поліпшення відзначили лише 28%, в той час як серед росіян цей показник дорівнює 53%.

Власне соціологи констатують: «Заздалегідь можна було припустити, що кримські татари будуть розходитися в думці з іншими групами населення Криму. Ця гіпотеза підтвердилася. Кримські татари різко відрізняються від інших в оцінці Росії, України і місцевої, кримської, ситуації. Тут у два з гаком рази більше, ніж загалом за вибіркою, тих, хто обрав варіант «у чомусь задоволений, у чомусь - ні» щодо ситуації в Криму, а також висловив незадоволення місцевим станом справ. Відповідно, і задоволення цієї національної групи можна виявити значно рідше». І ще один промовистий факт: коли кримських татар просять висловитися щодо ситуації в Україні, вони воліють відмовчуватися (33% обрали пункт «важко відповісти»).

Четверте. Примітний розділ зі списком проблем, які непокоять кримчан. На першому місці очікувано – «зростання цін на продукти харчування» (83%). Потім йдуть дороги, ЖКГ, медицина і пенсії. Але при цьому кожен третій як проблему назвав «розрив зв'язків з Україною», кожен четвертий – «приїзд великої кількості нових мешканців». Мабуть, ця частина респондентів не дає спокою проросійським кримчанам, 17% яких визнали проблемою півострова те, що «частина жителів Криму не хочуть жити в Росії».

Власне російські соціологи зазначають, що «розрив зв'язків з Україною вибрав як важливу проблему кожен третій (31%) кримчанин, але серед тих, хто вважає себе українцями – вже 52%».

П'яте. Серед кримчан зросло число тих, хто воліє дізнаватися новини з розмов із рідними, друзями і колегами. На подив соціологів, цей пункт виявився на другому місці (66%) після російського ТБ (84%). Українські телеканали як джерела отримання інформації використовують 18% респондентів, а ще 2% назвали українське радіо. При цьому інтернетом не користуються 28% кримчан, а щоденно заходять у мережу 57%.

Резюме. Кримське суспільство зовсім не таке однорідне, як його намагається показати Москва. Самоідентифікація по лінії «росіянин» і «українець» набуває не лише етнічних відмінностей, але й ціннісних. Це ілюструється тим, що до анексії «українцями» називали себе 25% кримчан, а після – лише 16% (решта воліли змінити ідентичність, яка відтепер стала ототожнюватися не тільки з формальними ознаками, але і з ціннісними). Кримські татари залишаються тією групою в Криму, яка демонструє явний скепсис і невдоволення щодо нової реальності.

Проукраїнські настрої кримчани не афішують, але їх можна відстежити за непрямими відповідями. Такими, як ототожнення з регіональною («кримчанин») або загальносвітовою («громадянин світу») ідентичностями. Якщо ж питання має прямий характер (як, наприклад, прохання охарактеризувати ситуацію в Україні), то значна частка опитаних воліє уникати відповіді.

Розрив з Україною як проблему сприймає кожен третій кримчанин. Причому проросійські респонденти усвідомлюють, що анексію сприймають далеко не всі жителі Криму, і кожен шостий опитаний вважає це потаємне неприйняття нових прапорів проблемою. І у них є всі підстави для занепокоєння, якщо врахувати, що 20% жителів півострова вважають за краще отримувати інформацію з допомогою українського ТБ і радіо.

Вже доводилося писати про те, що кримське населення поділяється на три групи. Частка ядерних проросійських настроїв – до 40%. Частка ядерних проукраїнських – близько 20%. Решта 40% – це ті кримчани, яким все одно, під якими прапорами жити, які зосереджені на питаннях побутового виживання і можуть ситуативно як долучитися до першої групи, так і до другої.

І якщо читати соцопитування між рядками, то ця статистика продовжує підтверджуватися.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.