4 грудня 2016, неділя

Задній хід Москви. Що відбувається з кримчанами

коментувати
Якщо погоджуватися – то залишається ілюзія, що твоя думка просто збіглася з найвищим рішенням. І що РФ діє і в твоїх інтересах, а не тільки у своїх власних

Місце Сергія Міняйла в Севастополі зайняв Дмитро Овсянніков. Все це – на тлі рішення ЦВК РФ про заборону прямих виборів голови міста. Показова ілюстрація того, що щирість для Кремля є небезпечнішою, ніж лояльність, - пише журналіст Павло Казарін для Крим.Реалії.

Тема прямих виборів мера Севастополя мусувалася весь 2014 рік – одразу після анексії. Вважалося, що Україна не погоджувалася на цей формат через побовання, що севастопольці проголосують за промосковського кандидата. Але ось сталася анексія, Україна захищається від «русского міра», Москва безальтернативна для півострова. Здавалося б – жодних перешкод.

Але прямі вибори знову опинилися під забороною. А все тому, що Москві потрібна не щирість, а лояльність. Тому що перше не гарантує другого. Тому що завтра севастопольці можуть вважати креатуру Кремля недостатньо патріотичною і проголосувати за когось іще.

Кремль сам вирощував таке «вільнодумство» у кримчан – цьому сприяла публічна позиція Москви, що раз у раз стверджувала, що Крим змінив прапори самостійно. Що війська лише «допомагали забезпечувати демократичний процес». Що операція щодо зміни юрисдикції – справа рук лише й винятково власне кримчан. Захід у це не повірив, але ось частина власне мешканців півострова – дуже навіть так.

І коли вони і справді почали вважати себе архітекторами нового стану справ – Москві довелося вмикати задній хід. Рубати ініціативу з місць. Зрізати найбільш активних. Зсаджувати з поїзда тих, хто вирішив, що крокувати можна й не шеренгою.

Найжахливіше відчуття в житті – це відчуття безпорадності. Коли з твоєю думкою ніхто не рахується. Коли ти нуль, nihil, ніщо

Найбільш кон'юнктурні в Криму встигли відчути і зрозуміти новий тренд. І тепер вибрали нову стратегію. Яка вкладається у формулу «угодівство».

Тепер вони намагаються в усьому погоджуватися з Москвою на випередження. Знаходять виправдання будь-якій державній дурості чи підлості. Не піддають сумнівам будь-яке рішення і заяву – яким би цинічним воно не було. Ідеальні піддані. Напевно, їх навіть якось можна зрозуміти.

Тому що найжахливіше відчуття в житті – це відчуття безпорадності. Коли від тебе нічого не залежить. Коли з твоєю думкою ніхто не рахується. Коли ти нуль, nihil, ніщо. Пил під колесами імперської колісниці. Людина, імені якої не знають, тому що з тобою немає сенсу про щось говорити.

Кримчани сьогодні опинилися в державі, яка найменше готова до когось прислухатись – включно з ними ж самими. І тепер проросійські активісти намагаються погоджуватися з Кремлем тотально і беззастережно – просто щоб довести самим собі правильність того, що сталося в лютому-березні 2014-го. Адже інакше є ризик виявити, що твоя думка нікому не цікава. А якщо погоджуватися – то залишається ілюзія, що твоя думка просто збіглася з найвищим рішенням. І що Кремль діє і в твоїх інтересах, а не тільки у своїх власних.

Тому ті, хто мріяв про Росію, будуть погоджуватися з Москвою до останнього. У всьому. Завжди. Інакше це рівнозначно визнанню власної нікчемності. Тієї самої, яка для самого Кремля давно є аксіомою, що не потребує доказів.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.