11 грудня 2016, неділя

Узбекистан після Карімова

коментувати
Можливо, ми виявимо через якийсь час новий консенсус еліт – і будемо заучувати нове прізвище узбецького президента. Або ж країна скотиться в тривалу фазу боротьби за владу

На приїжджого Узбекистан справляє враження країни застиглого часу. Для туриста цей регіон виглядає привабливо: східна екзотика в пострадянській обгортці, дешеве громадське харчування і копійчане таксі, недорогі готелі та розвинена інфраструктура, промтоварний дефіцит уживається з продуктовою різноманітністю. Але над усім цим панує відчуття швидких, а головне – неминучих і незворотних змін, - пише журналіст Павло Казарін для Крим.Реалії.

Під час моїх поїздок до Ташкенту, Бухари та Самарканду місцеві розповідали про культ особи місцевого президента Іслама Карімова. Йому не ставлять пам'ятники як в Туркменістані, а вздовж доріг не висять білборди з його портретами, але опозиції в цій колишній радянській республіці немає як явища: ідеологічні відмінності декількох наявних партій – суто косметичні. До того ж, у розповідях місцевих миготять згадки про специфіку особистості Карімова. Кажуть, що його авторитарність доповнюється експресивністю – невдалому міністру може стати в нагоді вміння ухилятися від попільнички, що летить у нього прямо під час засідання. Якщо глава держави підвищить голос на чиновника – це рівноцінно наказу про звільнення.

Ситуація доходить до того, що його власні міністри і голови районних адміністрацій бояться перепитувати і уточнювати найвищі розпорядження. Зрештою президентська рекомендація «привести парк до ладу» може призвести до тотальної вирубки багаторічних платанів, після чого під час повторного візиту оскаженілий незрозумілістю сановників глава держави звільняє їх з посад. Тому що він насправді мав на увазі «встановити урни», але ніхто не зважився перепитати і уточнити.

При цьому в радянському Узбекистані Карімов безжально тиснув будь-які паростки ісламських доктрин. Релігійне життя проходить під пильним контролем адміністративного апарату. Все це доповнюється пропагандою в кращих традиціях невибагливого радянського ідеологічного кіно. Ось один із сюжетів фільму місцевого телебачення: молодий лейтенант приїжджає з дружиною по закінченні училища у віддалений гарнізон, рекомендує себе з кращого боку і старанно навчає бійців. Самев цей час через гори пробирається банда бородатих ісламістів, які починають нещадно глумитися над мирними жителями. Доблесна армія громить чужинців за допомогою лояльного місцевого населення. У фіналі всі щасливі, мир переміг, а головна інтрига сюжету полягала в тому, що під маркою експорту віровчення бородані займалися наркоторгівлею. Невибаглива художня цінність стрічки заповнюється ідеологічно вивіреним курсом, який за Карімовим вважався гарантією хиткої стабільності в країні.

Якщо з першою особою держави щось станеться, багатотонна надбудова впаде, ховаючи під собою всіх, хто роками проривався нагору

При цьому Узбекистан, який лише за радянських часів отримав нинішні географічні кордони, багато в чому залишається поліанклавною територією. Ташкентські узбеки вважають за краще одружуватися лише на своїх землячках, точно такої ж лінії поведінки дотримуються жителі Самарканда і Бухари. І ця клановість дає свої результати – у вищому керівництві країни є свої групи земляцтв, яких від явної боротьби з конкурентами утримує лише хиткий статус-кво і фігура чинного президента.

Багаторічна позиція шпагату між інтересами США і Росії призвела до того, що узбецьке керівництво не цурається таких рухів, які навряд чи пробачили б будь-якій іншій республіці колишнього Союзу. Влада країни відібрала завод «Деу» у Південної Кореї, пивзавод «Балтика» у росіян, а за відмову посилити тиск на емігрантів до Туреччини представників ісламського руху Узбекистану всіх представників турецького бізнесу за тиждень вигнали з країни. Незважаючи на всю резонансність вчинків, керівництву республіки це фактично «зійшло з рук». Хіба що великі інвестори тепер значно обачніше вибирають середньоазійську країну для своїх капіталовкладень.

Взагалі, місцевому бізнесу не позаздриш. Головна загроза для підприємців – чиновники. Дрібному бізнесу вони заважають перерости в середній, а середні і великі підприємці завжди наражаються на ризик відбирання власного бізнесу. Тут високий рівень тіньової економіки, а демонструвати достаток не прийнято не через національні традиції скромності, а через цілком обґрунтоване бажання не розкривати власну заможність.

З тіньовою економікою держава теж намагалася боротися – зі змінним успіхом. Всі, хто офіційно оформлений, отримують зарплату на картку. Причому в банкоматі можна отримати лише половину суми – все інше доведеться витрачати лише безготівково. Розрахунок у держави простий – змусити перейти в правове поле всю багатомільйонну армію ринкових торговців. З одного боку, результат є – в Ташкенті на ринку багато продавців приймають оплату через термінал. Але сказати, що таке рішення стало панацеєю, буде перебільшенням.

У країні зберігаються два валютні курси. Один – офіційний: знудьговані тітоньки в нечисленних кіосках пожвавлюються лише при появі законослухняних туристів з далекого зарубіжжя. Усіх інших на кожному кроці чекають вуличні міняйли, які пропонують туристам продати долари майже вдвічі дорожче від офіційних розцінок. Офіційно ж купити валюту в країні й зовсім не вийде, єдиний вихід – це йти на уклін до того-таки сумнозвісного «чорного ринку».

Держава взагалі звикла досить щільно контролювати щоденну сутолоку буднів. Двічі на тиждень дільничні роблять поквартирний обхід з перевіркою паспортного режиму – в тому ж Ташкенті заборонено прописуватися іногороднім узбекам. Служба в міліції і армії вважається престижною – крім досить високих за місцевими мірками зарплат вона гарантує головну преференцію за місцевими середньоазіатськими мірками – здобуття влади. Що, своєю чергою, тягне за собою як повагу сусідів, так і можливості «додаткового заробітку».

Але головне відчуття, яке залишається після поїздки в Узбекистан, – це відчуття хиткості наявного стану речей. Країна збудована за пірамідальним принципом, але ця геометрична фігура перевернута і спирається на землю не широкою основою, а гостроносою верхівкою. Якщо з першою особою держави щось станеться, багатотонна надбудова впаде, ховаючи під собою всіх, хто роками проривався нагору. І навіть традиційне чиношанування узбецького менталітету зовсім не може вважатися гарантією від потрясінь.

Відхід Іслама Карімова може втілити в життя найрізноманітніші сценарії. Можливо, ми виявимо через якийсь час новий консенсус еліт – і будемо заучувати нове прізвище узбецького президента. Можливо, цього не станеться – і країна скотиться в тривалу фазу боротьби за владу, а ісламське підпілля, до того ж, сприйме відхід Карімова як шанс для боротьби зі світським державним апаратом.

І якщо сценарій нестабільності візьме гору, то це позначиться зокрема і на Кримі. Тому що в Узбекистані досі живе кілька десятків тисяч кримських татар. Йдеться про тих, хто до останнього не прагнув репатріюватися на півострів, не бажаючи залишати налагоджений ще в радянський час побут. Але якщо система піде шкереберть, то цілком можливо, що Крим зіткнеться з новою хвилею вимушених переселенців, до яких можуть додатися ті етнічні узбеки і представники змішаних сімей, які вирішать знайти спокійніше місце для самих себе.

Зрештою, радянські гордіїві вузли так ніхто остаточно і не розв'язав. І тепер ми можемо стати свідками того, як час почне їх розрубувати.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.