22 листопада 2017, середа

Суспільство, яке не змінюється

коментувати
"Всі однакові" і "нічого не змінюється" – це не діагноз, а сповідь. Люди всього лише розповідають нам про те, як вони влаштовані

Суспільство перестає бути життєздатним в той момент, коли рівень цинізму в ньому починає зашкалювати. У цей момент воно розпадається, перестає реагувати на зовнішні подразники. Потрясіння будь-якого масштабу не викликає в ньому колективного почуття: ні скорботи, ні єднання, ні солідарності. Суспільство атомізується, починаючи складатися з окремих людей, між якими немає ніяких ниток. І в цей момент з цим суспільством можна робити все що завгодно, пише Павло Казарін для Крим.Реалії.

«Всі однакові» – це формула єдності в роз'єднаності. Той, хто так говорить, лише намагається знайти виправдання власної інертності. Він виступає адвокатом ліні і безпринципності, небажання виходити з зони комфорту і щось змінювати. Люди без ідеалів з її допомогою відмовляють іншим у їх наявності.

Міркування про те, що «нічого не змінюється» – це сповідь. Цинізм – це ціннісна концепція, ідея якої полягає в запереченні вищих мотивів у людини. Вона заснована на зневірі в краще в людині, на прийняття в розрахунок тільки гіршого в ній. І в кожному конкретному випадку це не більше ніж проекція свого внутрішнього світу на навколишню реальність.

Якщо ви чуєте "нічого не змінюється" – значить перед вами стоїть людина, яка не змінюється

Іронія в тому, що невіра в цінності – це головний зміст і сучасної Росії. Тієї самої, яка не втомлюється повторювати, що брехня і обман – це альфа і омега світового устрою. Що Росія в цьому сенсі не порушує правила і не переходить червоні риски, а лише вчиняє нарівні з іншими. Тому будь-який докір з приводу Криму, боротьби з незгодними або лицемірства про Донбас вона парирує умовною формулою «сам дурень».

Оптика «зради» в тому, що нормою оголошується її порушення. Найвищою чеснотою – розчарування. Таке собі цинічне примружування зверху в той момент, коли хтось намагається говорити про подолання. Мовляв, «знаємо – плавали», «нічого не змінюється», «тут так заведено». І кожен такий зарозумілий вердикт нагадує явку з повинною.

Тому що людина слабка і судить про інших по собі. Свої погляди і переконання вона сприймає як норму і мірку, за якою оцінює інших. А тому для неї «змінюватися» світ починає лише тоді, коли вона сама робить щось нове. Щось, що виносить її за межі звичного. Щось, що змінює її уявлення про базис.

Опис навколишнього світу – це дзеркало власних відчуттів. Те, як людина описує реальність – це відображення її внутрішнього устрою. У складної людини світ складний, у легкої – легкий, у доброї – чуйний, у скупої – підступний.

І тому, якщо ви чуєте «нічого не змінюється» – значить перед вами стоїть людина, яка не змінюється. Нехай себе не узагальнює.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.