21 вересня 2017, четвер

Мрія про вигаданий «совок»

коментувати
Реальність радянського побуту стерта з пам'яті – останні чверть століття вихолостили весь негатив, дбайливо дозволивши людям вигадувати собі минуле

Прорадянська ностальгія – це не мрія про минуле. Це мрія про вигадане минуле. Її носій хоче повернутися в ту реальність, якої ніколи не існувало і саме тому він приречений залишатися незадоволеним, - пише журналіст Павло Казарін для Крим.Реалії.

«Ковбаса по 2.20», «горілка по 3,62», «полиці порожні, а холодильники повні» формули мрії про минуле надиво живучі. Уявлення про Радянський Союз – це такий собі мікс з фільмів Гайдая та Рязанова. В яких Шурик торжествує над симпатичними хуліганами, міліція ловить контрабандистів на живця-Нікуліна, а апофеоз несправедливості – це спекулянт у виконанні Міхалкова, у якого інтелігентний Басилашвілі відбиває Гурченко.

Реальність радянського побуту стерта з пам'яті – останні чверть століття вихолостили весь негатив, дбайливо дозволивши людям придумувати собі минуле. В цьому минулому немає черг за продуктами немає блату і дефіциту, муж государя розумний, а держава – дбайлива.

Вони продовжують розповідати про те, що СРСР був найбільш читаючою країною. І безглуздо їм пояснювати, що заповнені книжкові полиці, як і аншлаги в театрах, були все тим же проявом тотального дефіциту. Тільки мова про дефіцит розваг: в умовах відсутності або недоступності альтернатив люди розмітали книжки та квитки.

Я свідомо не говорю про свободу слова – ті люди, які сумують за Радянським Союзом, і зараз не вважають її відсутність якимось недоліком. Але навіть той споживчий рай, який вони собі ностальгічно придумують – адже він витканий з «Іронії долі» і «Дівчат», «Операції И» та «Москва сльозам не вірить». Якщо показати цим людям «Маленьку Віру», то вони будуть ображені в найкращих почуттях.

«Ковбаса по 2.20», «горілка по 3,62», «полиці порожні, а холодильники повні» формули мрії про минуле надиво живучі

Саме ці люди раз по раз ходять на вибори, голосуючи за найбільш ретроградні гасла. Вони відмовляються розуміти, що стара реальність довела свою неконкурентоспроможність ще в 1991 році, поховавши державу-носія. Вони мріють про минуле, позбавляючи своїх дітей майбутнього.

Проблема в тому, що навіть якщо їхня мрія здійсниться - вони залишаться незадоволені.

Вони вірять в Союз, дистильований від недоліків. Від тих реальних проблем, які в ньому були. Навіть якщо перенести їх в реальність сімдесятих – вони не зміняться. Тому що всі ті недоліки, які були органічним продовженням переваг, не прописалися в їхній пам'яті. Вони не повірять в автентичність побаченого і вважатимуть себе обдуреними.

Біда всіх цих людей в тому, що вони- апріорі протестне голосування. Вони нездатні голосувати за позитивну порядку: тільки за ту, що буде оголошувати майбутнє плацдармом для воскресіння минулого. Того самого, яке дивиться на нас з радянських фільмів, але якого ніколи не було в реальності.

Вони ностальгують не стільки про епоху, скільки про вік. Це встигло змішатися до стану повної непомітності – пам'ять про комсомольську юність, власну молодість, відчуття перспектив і горизонтів проектується на державний устрій. І будь-яка реконструкція не поверне їм здоров'я і силу, а тому вони все одно будуть похмурі та ображені.

Будь-яка політична сила, яка вирішить цю хвилю осідлати, приречена. Тому що на цю електоральну групу можна підсісти – так само, як можна підсісти на героїн. Все, що буде зроблено – виявиться недостатнім. Все, що буде здійснено – половинчастим. Навіть тотальна історична реконструкція (неможлива в принципі) не задовольнить їх. Тому що вони живуть мрією про вигадане минуле.

А тому не варто метати бісер.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.