17 листопада 2017, п'ятниця

Кримське мовчання

коментувати
Ви їх не бачите – у них анонімні акаунти без фото. Ви їх не чуєте – вони мало коментують і лайкають

Статистика твердить, що дедалі більше людей використовують соцмережі як джерело новин. І для багатьох точно так само соцмережі стають термометром настроїв, пише Павло Казарін для Крим.Реаліі.

І в цьому проблема.

В епоху зародження Інтернету вважалося, що він дозволить всім спілкуватися з усіма. У реальності все виявилося строго навпаки – мережа створила розрізнені інформаційні лакуни, які один з одним часом зовсім не перетинаються. Люди лайкають те, що їм подобається, соцмережі, орієнтуючись на це, перенастроюють вашу стрічку, і ті, з ким ви незгодні, в результаті, зникають з вашого горизонту. Це загальна проблема того ж Фейсбуку.

Але крім загальної проблеми є і приватні.

Якщо український користувач соцмереж вирішить подивитися, про що пишуть кримчани, то, найімовірніше, вирішить, що всі жителі півострова аплодують новій реальності. Більш того – він переконається, що по градусом своєї непримиренності вони обганяють навіть найбільш завзятих українофобів у Москві. І після цього український користувач транслюватиме свої спостереження як доказ того, що «Крим втрачений».

Вони мовчать, щоб до них на світанку не постукалися хлопці з ФСБ

Але в тому й особливість півострова, що виміри соцмереж тут нерелевантні.

Тому що всі кримчани сьогодні виявилися розділеними на дві групи. Одна з них – це ті, хто зумів влаштуватися після анексії: пішов на держслужбу, змінив присягу, працює на російські ЗМІ. Всі ці люди за ступенем своєї радикальності дадуть фору будь-якому московському шовіністу. Тому що вони спалили мости – якщо завтра півострів змінить прапор, то ці люди будуть змушені покинути Крим. Просто щоб не стати фігурантами кримінальних справ в Україні.

Їх агресія і радикальність – лише спосіб підбадьорювання самих себе. У них немає ілюзій щодо тієї долі, яка їх чекає в разі повернення Криму під юрисдикцію України. І тому ці люди в кращих традиціях антимайдану загрожують масовими розстрілами навіть учасникам московських антикорупційних протестів. Кричать про «почерк Вашингтона», про «не сміти розгойдувати човен», про «вигодованців Сороса» та інші конспірологічні марення.

Вони кричать – їх чують. У загальнокримському медіаполі ці голоси лунають практично монопольно. І тому у спостерігача створюється відчуття, що весь Крим точно такий же, як ці персонажі –г готовий воювати за царя і нову батьківщину.

Помилкове відчуття.

Тому що поряд з першою групою є і друга. Ті, хто після анексії «пішов під радари». Ті, хто чекає повернення України. Ті, хто не прийняв нову реальність і намагається не стикатися з державою. Ті, хто з огляду на різні причини не може дозволити собі виїхати на материк. «Ви маєте право зберігати мовчання: все, що ви скажете, буде використано проти вас у суді».

Ви їх не бачите – у них анонімні акаунти без фото. Ви їх не чуєте – вони мало коментують і лайкають. Зате вони чують і бачать вас – і уважно ловлять все, що на материку пишуть про Крим, сподіваючись у цих словах знайти те, що звернене до них.

Вони мовчать, щоб до них на світанку не постукалися хлопці з ФСБ. Вони мовчать, щоб не потрапити в щелепи російського правосуддя. Вони мовчать, тому що пам'ятають, що заклик до порушення територіальної цілісності Росії (під який потрапляє проста констатація, що Крим – це Україна) може позбавити свого автора волі на п'ять років.

Щоразу, коли вам захочеться Крим узагальнити, – згадайте про це.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.