11 грудня 2016, неділя

Кремлівський повідець. Що планує Росія

коментувати
Доля українських полонених тепер використовується як таран для просування російського порядку

Лист Олега Сенцова, який він написав з російської в'язниці, говорить сам за себе. У ньому він просить «не витягувати нас з в'язниці за будь-яку ціну». Аргументуючи це тим, що «перемога від цього не наблизиться». Мужній вчинок мужньої людини – особливо в контексті всього того, що розповідав про умови утримання українських політв'язнів Геннадій Афанасьєв. Той самий, який на собі відчув всю архітектуру російської в'язниці – пише журналіст Павло Казарін для Крим.Реалії.

Ми не знаємо, чи є у Олега Сенцова можливість відстежувати всі нюанси російсько-українського порядку, але він дуже точно визначив її головний зміст. Який, за великим рахунком, зводиться до простої формули – використовувати долю українських полонених як розмінну карту у війні. Українські громадяни потрібні Росії не для того, щоб обмінювати їх на своїх полонених і не для того, щоб звільняти прихильників «ЛДНР» з українських СІЗО. Ці люди Росії якраз не цікаві. Єдина логіка Кремля полягає в тому, щоб використовувати українських громадян, які перебувають у полоні на Донбасі і в самій Росії в якості зброї проти України.

Кожного разу, коли Київ пропонує бойовикам обміняти полонених – вони відмовляються. Більше того – вони висувають в якості головної умови для обміну повноцінну амністію для самих себе. Справа не в цифрах – Україна може пропонувати будь-які обмінні коефіцієнти – 1 до 10, або 1 до 30, але це ні на що не впливає. Тому що стратегія у Москви зовсім інша.

Кремлю потрібно, щоб Україна амністувала колабораціоністів в окупованому Донбасі. З тим, щоб ті мали можливість взяти участь у виборах у регіоні. Більше того – бойовики вже говорили про те, що в цих виборах не повинні брати участь вимушені переселенці, які виїхали після війни в інші регіони України. По суті, ставка робиться на те, що вибори, які будуть проходити під контролем самих бойовиків, повинні легалізувати колективного «захарченка-плотницького». Щоб створити з Донбасу непідконтрольний Києву анклав, який буде жити за рахунок країни, виконуючи роль повідка, кінець якого буде в руках у Москви.

Кремлю потрібно, щоб Україна амністувала колабораціоністів в окупованому Донбасі

Кремль робив ставку на такий сценарій з того самого моменту, як були підписані Мінські угоди. Його план в тому, щоб перетворити Донбас на «троянського коня»: такий собі поводок для українського суверенітету, який до того ж буде мати право вето на ключові рішення української столиці. Щоб знову перетворити Україну на той самий буфер і територію невизначеності, роль якої країна виконувала останні 23 роки.

Коли стало зрозуміло, що Київ не має наміру наслідувати цей сценарій – Москва вирішила використати в якості об'єкта шантажу українських полонених, доля яких тепер використовується як таран для просування російського порядку. І будь-які мітинги під адміністрацією президента України з вимогою прискорити обмін полонених – грають на руку Москві. Тому що, по суті, закликають Київ погодитися на будь-який сценарій, за підсумком якого українські громадяни опиняться вдома.

Більше того – якщо якісь неофіційні українські представники, які проштовхують ідею «повернення громадян за будь-яку ціну», поїдуть на окупований Донбас, то, швидше за все, їм навіть віддадуть кілька українських бійців. Лише для того, щоб ці самі емісари, повернувшись в Київ, могли з подвоєною силою просувати тему договороздатності бойовиків і впертості українського керівництва.

План простий – чим частіше і голосніше ці меседжі будуть звучати в українському порядку – тим вище шанс, що суспільство, яке втомилося від війни, буде вимагати від чиновників поступок. І мало хто захоче розбиратися в тому, які саме поступки і до чого вони можуть призвести. Люди не калькулятори – вони нерідко віддають перевагу емоціям. І кожного разу програють тим, хто продовжує дотримуватися холодного розрахунку.

Судячи з усього, Олег Сенцов все це чудово розуміє. І його лист – найкращий доказ того, що людина може сидіти в російській в'язниці – і бачити загальний контекст того, що відбувається. А може бути на волі, роздавати десятки інтерв'ю в день – і не розуміти, що її просто використовують.

Тому що добрі наміри самі по собі не значать нічого. Важливий контекст. Спасибі Олегу, що він нам про це нагадав.

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.