23 лютого 2017, четвер

Давайте поговоримо про Крим без істерик

коментувати
Чому не варто звинувачувати Київ у всіх нещастях, які відбуваються на анексованому півострові

А ви помітили, що в Україні обговорення дій російських силовиків у Криму зазвичай закінчується риторичним рефреном «Куди дивиться Київ?». Часом здається, що у свідомості людей російські прапори досі майорять над півостровом тільки і виключно через недогляд Банкової, - пише Павло Казарін для Крим.Реалії.

Давайте відкладемо, хлопці, патетику і подивимося на факти. Вони досить прості.

Чи є у Києва сьогодні важелі тиску на Кремль? Ні, їх немає. Єдине, що є в арсеналі української влади, – це публічні заяви і ноти протесту. Можна вважати це дієвим інструментом впливу на Москву? Навряд чи.

Більш того, точно такі ж офіційні заяви міжнародних урядових і неурядових організацій не мають для Кремля ніякої ваги. Анексія Криму стала для Росії історією про розрив із системою міжнародного права. Україна може ініціювати десятки документів, які засуджують дії Москви в Криму, але це жодним чином не позначиться на діях російських силовиків на півострові.

Скажу більше – Москва ніколи не йде на поступки в ситуації прямого тиску. Адже, починаючи з лютого 2014 року, Росія бореться саме за право вважатися сувереном і чинити так, як їй заманеться, без огляду на чиїсь вимоги. Саме за це суверенне право не вибачатися і не визнавати помилок їхали воювати в Донбас люди з далеких «бурятій». І в російській матриці прийняття рішень поступка може існувати лише тоді, коли це внутрішнє бажання першої особи, а будь-який натяк на те, що рішення приймається під тиском, цю можливість множить на нуль.

У свідомості людей російські прапори майорять над Кримом виключно через недогляд Банкової

Навіть якщо пофантазувати, що у Києва є якісь інструменти примусу Кремля до миру, то сам переговорний процес міг бути тільки непублічний. Щоб дати Москві можливість представити свою нову політику на півострові як результат внутрішнього рішення, а не зовнішнього примусу. Тобто навіть якщо б Київ міг тиснути на Москву, він міг би робити це лише кулуарно. Без розголосу і публічних заяв. І українські користувачі соцмереж все одно залишилися незадоволені.

Але таких важелів у Києва все одно немає.

А раз так, то для кого звучать всі ці «Куди дивиться Київ?» До кого звернений сарказм з приводу порушення на материку кримінальних справ за фактом кримських обшуків і затримань?

Врешті-решт, ніхто ж не пише подібного, коли ми чуємо про порушення прав українських громадян в окупованому Донбасі. І це при тому, що там коїться куди більше свавілля, ніж у Криму. І якщо є розуміння, що юрисдикція Києва на сході не поширюється далі лінії фронтового розмежування, то чому вона повинна поширюватися на південь від кордонів Херсонській області?

Що може Київ? Взяти в заручники російських громадян і не випускати до того часу, поки Москва не піде на поступки? Збивати цивільні авіалайнери, що летять транзитом над територією України? Ні, правда, поясніть мені – що?

Все вищесказане аж ніяк не скасовує того факту, що Київ досі не виробив політику щодо Криму. Що «кримські» держоргани існують здебільшого лише на папері і навіть в медіасфері не народжують інформаційних приводів. Але навіть якщо б вони працювали ефективно, то могли б вирішувати лише два завдання: документувати порушення в Криму і допомагати тим, хто вирішив переїхати на материк. Впливати на кримську повсякденну реальність все одно було б не в їх силах.

А тому давайте без ілюзій. І без істерик.

Друкується з дозволу Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа, 2101 Коннектикут-авеню, Вашингтон 20036, США

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.