10 грудня 2016, субота

Чому завалилася кримська мрія про Росію

коментувати
До колишніх проблем – на зразок корупції та ентропії – додалися ще неофеодалізм і влада, яка сприймає поступки як приниження

У травні на сайті президента України з'явилася петиція, яка закликає викопати канал на перешийку, щоб позбавити півострів Крим від приставки «пів». 91 підпис з необхідних 25 тисяч – ініціатива швидше нагадує осяяння, що відвідує людину, яка святкує в самий розпал травневого застілля. Втім, на метафоричність образу це ніяк не впливає, - пише журналіст Павло Казарін для Крим.Реалії.

Тому що до цього Крим ставав островом тільки в романі Василя Аксьонова. У тому самому, де Біла армія в Громадянську відступила на територію півострова, а потім залпи британського дредноута по наступаючому пролетаріату знищили перемичку з материком. І на довгі десятиліття Крим перетворився на цілком собі острівний Тайвань на тлі сусіднього радянського левіафана.

Той книжковий «острів Крим», який побачив світ в 1981 році, був головною мрією півострова про себе. Крим без більшовиків і репресій, без депортацій та Другої світової, без метастаз соцреалізму і філософії «будуємо не розумом, а серцем, не боячись зробити помилку». Це був опис ідеальної російськомовної країни, в якій критерієм якості вважався не розмір території, а якість життя населення.

Навіть падіння літературного «острова Криму» було цілком лицарським. Він не програвав Радянському Союзу, який його поглинав, а приносив себе в жертву. Добровільно прирікав себе на роль «щеплення якості», яке повинне було зсередини переробити неповоротку і безглузду систему: концентрована «ідеальна Росія» всередині радянського Голема. Цей роман любили в Криму всі ті, хто двадцять три пострадянські роки присвятив себе єдиному завданню – мріяти про Росію.

Росія, дана у відчуттях, виявилася зовсім несхожою на Росію з телевізора

І два роки тому їх мрія збулася – прийшла армія і замінила одні прапори на інші. Оновила вивіски, покажчики та підручники історії. Принесла георгіївські стрічки і скасувала українську мову. Оголосила регіон головним сакральним сенсом всієї тисячолітньої історії країни. Якщо це не джекпот, то що тоді джекпот?

Але на цьому все і закінчилося. Тому що до колишніх проблем – на зразок корупції та ентропії – додалися ще неофеодалізм і влада, яка сприймає поступки як приниження. Росія, дана у відчуттях, виявилася зовсім несхожою на Росію з телевізора.

У романі Аксьонова Крим врятувало саме те, що він був відділений від материка протокою – водна перешкода стала бар'єром на шляху Червоної армії та радянських цінностей. А тепер уже українські жартівники створюють петиції закликають зробити те ж саме, щоб захистити Україну. Знову-таки від чужої армії і чужих цінностей.

Півострів звик ставити знак рівності між собою і своїм книжковим прототипом. Звик до думки, що саме він наслідує у того цивілізованого «давида», який межує з радянським «голіафом». Але я не здивуюся, якщо рано чи пізно самовідчуття облаштованої ойкумени, що ділить спільний кордон з неефективним големом, перекочує до України.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.