19 сiчня 2017, четвер

Світ чекає криза

коментувати
Чому ситуація у світовій економіці стає все гірше

Ситуація у світовій економіці стає все гірше. Давайте почнемо з Європи, другої за величиною економіки в світі. Європейська політична і монетарна спілки відмінно виглядали на папері. Європа, населення і економіка якої за розмірами приблизно порівнянні з економікою і населенням США, не мала конкурентної переваги, оскільки за десятків різноманітних валют при міжнародній торгівлі з'являлися витрати на конвертацію, і кожна валюта сама по собі не могла змагатися з американським доларом за статус резервної валюти.

Існували також важливі міркування не економічного характеру. Німці страждали від примар минулого; в ХХ столітті вони почали дві світові війни, і об'єднана Європа здавалася їм способом зменшити ризик нових війн в Європі.

Економічний та монетарний союз здавалися досить логічним шлюбом наймогутніших держав Європи після Другої світової, але виявилося, що заручини так і не стали шлюбом. Точніше, залишилася цивільним шлюбом. Члени монетарного союзу прийняли спільну валюту – євро. Вони погодилися підкорятися єдиному Центральному банку, таким чином виступивши гарантами боргів один одного.

Хоча договори встановили обмеження дефіциту бюджету (обмеження, які, за іронією долі, першою перевищила Німеччина), кожна країна продовжувала витрачати свої гроші, як хотіла. Деякі були відносно скромні (наприклад, Німеччина); інші (Португалія, Ірландія, Італія, Греція та Іспанія) вдарилися в гульні, як студенти, які нещодвно випустились та щойно отримали свою першу кредитку з дивно низьким відсотком і безкоштовною футболкою в комплекті.

Європейський союз являє собою сукупність держав, які дуже відрізняються одна від одної. У них різні культури, мови (що перешкоджає мобільності робочої сили, що призводить до диспаритету продуктивності праці в країнах на кшталт Греції та Німеччини), темпи економічного зростання, заборгованості та історія. Німеччина, наприклад, пережила гіперінфляцію на початку ХХ століття, і, таким чином, до питання інфляції ставиться з параноїдальним жахом.

Ми не знаємо, чи буде Brexit ще одним сірником, який просто прогорить, або ж від нього розгориться багаття

Тепер давайте звернемося до Brexit, британського референдуму з питання виходу з ЄС. Іронія в тому, що Великобританія не має і половини проблем, з якими доводиться стикатися більшості країн Євросоюзу. Оскільки вона не є членом Єврозони, країна зберегла свою валюту і центральний банк.

Основне невдоволення Сполученого Королівства щодо членства в ЄС пов'язане з проблемою імміграції. Оскільки договори перетворили ЄС на зону без кордонів, то, коли Німеччина впустила біженців з країн Близького Сходу і Північної Африки, вона, по суті, прийняла одностороннє рішення впустити цих біженців у всі країни союзу. Високий рівень безробіття, стагнація заробітної плати і тероризм стали серйозною проблемою для країн ЄС, і зрозуміло, чому громадян Великобританії це турбує.

Чесно кажучи, мене більше непокоїть ситуація в Італії, ніж у Великобританії. Італія є третьою за величиною економікою в ЄС, а її борг становить 132% від ВВП, поступаючись лише грецькому (171%). Сімнадцять відсотків італійських банківських кредитів є необоротними.

Якби Італія не була членом Єврозони, вона могла б просто додрукувати ліри і таким чином допомогти своїм банкам. Але вона відмовилася від такої можливості, ставши членом монетарного союзу. Гірше того, в 2014 році ЄС прийняв закон, що забороняє урядам рятувати свої банки; так що весь тягар наслідків, можливо, доведеться ділити акціонерам, кредиторам і тим, хто розмістив у банках свої депозити. Якщо ЄС не прийме новий закон, що скасовує закон 2014 року, або італійський уряд не візьме ситуацію в свої руки, порушивши європейське законодавство, ми можемо невдовзі побачити, як італійці, по яких вдарила криза, виходять на вулиці і вимагають Italexit.

Націоналізм – справа дуже емоційна. Це гра з нульовою сумою, підхід ми проти них. Додайте імміграційні проблеми до економічних, і неважко зрозуміти, як Європа перетворилася на суміш, яка готова спалахнути від одного-єдиного сірника. І оскільки емоції часто не відрізняються логікою, майбутні рішення країн ЄС не обов'язково будуть корисні для континенту.

З урахуванням того, що ситуація в Європі така комплексна і вибухонебезпечна, ми не знаємо, чим буде Brexit – ще одним сірником, який просто прогорить, або ж сірником, від якого розгориться багаття.

Китай – третя за величиною економіка в світі, яка зараз переживає найбільший борговий міхур, що ми побачимо протягом свого життя. З 2007 по 2014 рік борг країни збільшився вчетверо – з $7 до $28 трильйонів. За той же період його економіка потроїлася з $3,5 трлн до $10,5 трлн. Ці числа вражаючі, і вони вказують на беззаперечний факт: всім своїм зростанням з 2007 року Китай був забезпечений за рахунок позик. Дива в цьому ніякого не було.

Але буде гірше, набагато гірше. Ці числа також показують, що на кожен новий $1 боргу припадав тільки цент зростання ВВП. Якби не неймовірний борг, міхур китайського надвиробництва, який вже був роздутий перед 2007 роком, луснув би вже багато років тому.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Віталія Каценельсона. Републікування повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.