12 грудня 2017, вівторок

Нотатки економіста. Кому потрібно скоротити фінансування

коментувати
Україна занадто багато витрачає на неефективну систему правоохоронних органів

Традиційно, коли заходить дискусія про скорочення бюджетних витрат, то соціальні видатки часто критикують через їхню неефективність, що неважко, адже соціальні видатки часто неефективні у високорозвинених країнах. Проте видатки правоохоронних органів, які навіть за поверховим аналізом є дуже неефективними, на жаль, перебувають практично поза увагою широкої громадськості. Частково це виправдовується поточним станом де-факто війни з РФ, реформами поліції та навіть боротьбою з корупцією, мовляв, у такій ситуації само собою зрозуміло, що правоохоронним органам потрібно збільшувати фінансування. І чим більше, тим краще.

Міністерство внутрішніх справ – неефективне, занадто велике

Система правоохоронних органів в Україні успадкована з радянських часів і практично не зазнавала глибоких змін. Результатом цього є порівняно великі витрати на утримання правоохоронців (в основному за рахунок чисельності персоналу) за низької їх ефективності. Так, сукупні витрати на забезпечення правопорядку в країнах ЦСЄ в 2014 році становлять в середньому менше 2,0% ВВП, в той час як в Україні витрати за цією категорією в 2014 році склали 2,8% ВВП. При цьому порівняно з іншими країнами рівень довіри до правоохоронних органів в Україні є стабільно низьким.

Зокрема, у 2014 році у нашій країні нараховувалося 387 поліцейських на 100 тис населення. Це більше, ніж середній європейський показник (340 поліцейських на 100 тис) та майже удвічі більше, ніж рекомендовано ООН – 222 поліцейських на 100 тис.

Проте порівняно велика кількість працівників МВС в Україні не транслюється у суспільне благо – органам внутрішніх справ довіряють все менше протягом останніх п’яти років, а рівень недовіри до органів правопорядку сягнув 65% за даними дослідження World Values Survey. Кількість правопорушень також залишається великою. Тобто наразі видатки на поліцейські функції є недостатньо ефективними.

У 2014 році у нашій країні нараховувалося 387 поліцейських на 100 тис населення

Крім завеликої кількості людей, що працюють в органах, не показуючи суттєвого позитивного результату, у МВС кошти витрачаються неефективно, зокрема, досить суттєві кошти йдуть на фінансування непрофільних функцій. Так, продовжують фінансуватися радянські рудименти у вигляді галузевих пільг та непрофільних підрозділів. Такі видатки є спадком радянської системи, коли кожне відомство створювало довкола себе функціональну екосистему з соціальних, спортивних та виробничих функцій та різноманітних пільг.

Так, традиційно, однією з найбільш непрозорих та корупційних схем в МВС є будівництво та придбання житла для співробітників, на що цього року з бюджету виділено 419,3 млн грн. Необхідність фінансування такої статті на нашу думку неочевидна. Тим паче що схема розподілу житла серед співробітників непрозора, що дає можливість корупційного заробітку особам, які приймають рішення про виділення житла.

Також неочевидна необхідність оплачувати за рахунок платників податку шкільну та позашкільну освіту дітей співробітників МВС, на яку в поточному році витратять 84,5 млн грн.

Одночасно платники податків утримують паралельну МОЗ мережу відомчих поліклінік, санаторіїв та баз відпочинку, котрою МВС володіє ще з радянського часу. У поточному році, згідно з бюджетом відомства, на них буде витрачено 919,9 млн грн. Ці кошти могли бути значною мірою заощаджені при заміні цієї схеми на медичне страхування, або переведенні обслуговування співробітників МВС до державних лікарень.

Зовсім вже дивним, як для правоохоронного відомства є утримання та фінансування фізкультурно-спортивного товариства «Динамо», що не мають нічого спільного з охороною правопорядку, але обійдеться платникам податків в 18,5 млн грн. Хоча при приватизації майна цього товариства, котре включає 3 гірськолижні комплекси, кілька кінно-спортивних баз, bmx – трасу, більше 20 стадіонів, готелі, та інші об’єкти, могла б навпаки принести значні доходи державному бюджету як у вигляді коштів отриманих за приватизацію, так і у вигляді податків отриманих від нових, ефективних власників.

Прокуратура – найбільша кількість найдорожчих працівників

Органи прокуратури в Україні також характеризуються надмірною кількістю персоналу. Зростання чисельності прокурорів в попередні роки було зумовлено не функціональною необхідністю, а політичними міркуваннями та природнім розширенням, характерним для безконтрольних бюрократичних організацій.

В результаті, на 2014 рік Україна мала найбільшу з усіх європейських країн кількість прокурорів – 12474 осіб або 27,4 на 100 тисяч населення, в той час законом передбачено граничну кількість у 15000. У Німеччині цей показник – 6,5, у Молдові – 20,9, в середньому в Європі – 10 і навіть у Росії – 22,8 прокурори на 100 тис. населення . Водночас, по новому закону України про прокуратуру, загальна чисельність працівників органів прокуратури має становити 15 000 осіб зі зменшенням кількості прокурорів з 1 січня 2018 року до 10000 осіб або 21,9 прокурорів на 100000 осіб. Сума витрат на прокуратуру передбачена в бюджеті 2016 року складає 0,16% від ВВП і може бути скорочена як за рахунок фонду заробітної плати, так і за рахунок скорочення обслуговуючого персоналу та інфраструктури (будівель, техніки, автомобілів).

Також серед усіх правоохоронних органів в 2016 році на прокуратуру припадає найвища частка бюджетних асигнувань на одного працівника (219 134 грн), що більше навіть за такі важливі на даний момент відомства як ЗСУ (182 171 грн) чи СБУ (167 742 грн). При цьому прокуратурі, на відміну від збройних сил, не потрібно закупати та обслуговувати значну кількість технічних засобів та транспорту. Це свідчить про значний перекос в видатках на діяльність прокуратури та необхідність їх перегляду.

СБУ – занадто секретно

На жаль, проаналізувати ефективність видатків СБУ наразі неможливо, оскільки детальний бюджет відомства є непублічним. До того ж, інформація про контррозвідки інших країн закрита, через що неможливо порівняти їхню структуру. Проте, як і в кожного силового відомства, в СБУ існує система відомчих лікарень, санаторіїв та баз відпочинку, необхідність утримання котрих сумнівна.

Очевидно, що неефективність – спільна проблема всіх правоохоронних органів. Тому реформа правоохоронних органів з урахуванням міжнародного досвіду та приведення кількісних та якісних параметрів системи правопорядку до міжнародно визнаних стандартів, окрім покращення ситуації з захистом прав і свобод, також може заощадити державному бюджету в майбутньому значні кошти.

Для країни в стані війни ці кошти точно не будуть зайвими.

Нотатки економіста – щотижнева колонка Центру економічної стратегії

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.