27 лютого 2017, понеділок

Як діти вчаться спілкуватися

коментувати
Від того, наскільки успішними були ваші перші соціальні зв'язки, залежить, чи будете ви щасливі у зрілому віці

Діти можуть бути чарівними, але при цьому зовсім не вміти слухати і поважати почуття інших. Як же їм у такому разі вдається через роки з гусениць перетворитися в соціальних метеликів, здатних на справжню дружбу, вірність і розуміння?

Хоча соціальний розвиток – тривалий процес, що триває і в підлітковому віці, наш ранній досвід формування соціальних зв'язків набагато важливіший, аніж може здатися. По суті, дослідження припускають, що він впливає на те, чи будемо ми здатні у зрілому віці поставити себе на місце іншої людини, а також на те, як ми будемо формувати стосунки.

Перші зв'язки

Немовлята вкрай вразливі і залежать від дорослих, на яких лягає відповідальність за задоволення дитячих потреб. Багато особливостей поведінки дитини, зокрема, чіпляння та плач, покликані привернути увагу тих, хто може про неї подбати. Спочатку немовля хоче уваги кого-небудь, хто здатний проявити турботу. Але приблизно з тримісячного віку його поведінка стає спрямованою на конкретних людей, що призводить до формування прихильності хоча б з одним з тих, хто про нього піклується, найчастіше – з батьками, до семи-восьми місяців.

Дослідження показують, що цей перший зв'язок може призвести до низки різних поведінкових моделей і прихильностей. Досвід постійної турботи сприяє формуванню спокійних прихильностей, тоді як ненадійна або відсутня турбота викликає у дитини невпевненість у прихильностях, які вона згодом формує.

Поведінка дітей, впевнених і не впевнених у своїх уподобаннях, може разюче відрізнятися. Приміром, впевнена у своїх прихильностях дитина засмучується, коли той, хто піклується про неї, йде, і радіє, коли повертається. Дитина, не впевнена у своїх уподобаннях, може реагувати на ту ж ситуацію більш неоднозначно. Впевненість у прихильностях асоціюється з більш високими показниками в декількох сферах, включно з розв'язуванням завдань і соціальною компетентністю.

Соціальні ролі закріплюють рух дітей траєкторіями: «популярний», «знехтуваний», «забутий»

Вчені, які вивчають теорію прихильностей, вважають, що саме перший наш зв'язок є основою для створення внутрішньої робочої моделі соціальних відносин, а також нашої ролі і цінності в них. Саме тому перший наш зв'язок впливає на те, як ми будуємо стосунки згодом – з однолітками, романтичними партнерами, а потім і з власними дітьми.

Ігри з однолітками і перші друзі

Діти починають цікавитися однолітками ще в дитинстві, спостерігаючи за іншими дітьми, показуючи їм іграшки або видаючи певні звуки. До дитячого садочка діти переходять від одиночної, або паралельної гри (поруч, але не разом) до реальних групових занять.

Раннє дитинство, ймовірно, найбільш фізично агресивний період у нашому житті, оскільки ми визначаємо стратегії отримання в інших того, що ми хочемо. Проте, є численні свідоцтва того, що у нас є підсвідомий інстинкт допомоги іншим. Одне з досліджень виявило, що діти допомагають незнайомим дорослим у багатьох ситуаціях, наприклад, у спробах дотягнутися до лежачого поза досяжністю об'єкта, тоді як дитинчата шимпанзе, наприклад, так не роблять.

Діти починають грати у великих групах приблизно у п'ять років. Саме в цей час їхні стосунки з однолітками починають нагадувати те, що у нас прийнято називати «дружбою». В цей же період у них з'являються найкращі друзі. У ранньому дитинстві та в дошкільному віці вони частіше дружать з дітьми однієї з ними статі: дівчатка формують пари або маленькі, тісні групки, тоді як хлопчики грають у великих, конкурентних групах. Це може призвести до того, що дівчатка починають цінувати соціальні зв'язки, тоді як хлопчики більше цінують свій статус усередині соціальної групи.

Хоча обидві статі можуть отримати позитивні ефекти завдяки цим відмінностям, дівчатка можуть також зазнавати більшого ризику емоційних розладів, а хлопчики – більшого ризику проблем, пов'язаних з агресією.

Те, наскільки успішно діти спілкуються з однолітками, пов'язане з їхніми когнітивними, поведінковими і соціальними навичками. Діти повинні бути в змозі пізнавати та правильно інтерпретувати поведінку інших, сприймати і приймати емоції (як свої, так і чужі), а потім вибирати правильну реакцію. В дослідженні були розглянуті відмінності між дітьми, різною мірою прийнятими однолітками. Популярні діти, коли говорять або роблять щось, зазвичай, залучають до цього всю групу, тоді як діти, виключені з групи однолітків, можуть ініціювати групові реакції. Діти, які порушують групові норми, наприклад, за допомогою агресії, стикаються з більш серйозним ризиком виключення з цієї групи.

Дружні стосунки, зав'язані в дитинстві, дозволяють нам попрактикуватися у важливих соціальних навичках. Друзі спілкуються один з одним більш інтенсивно, грають в ігри, які є складнішими та вимагають взаємодії, діляться думками і навчаються успішно розв'язувати конфлікти. Дослідження показують, що наявність друзів – важлива умова успішного життя в подальшому. Наявність постійного, близького друга сприяє зміцненню впевненості в собі і часто поліпшенню стосунків з родиною. Брак друзів у дитинстві веде до низки менш приємних наслідків: поганої успішності, безробіття і незадоволеності життям. Проте, інші фактори, такі як соціоекономічний статус, також грають у цьому свою роль.

Підліткові кліки і компанії

Приблизно з 11 років діти, зазвичай, формують великі «кліки», до яких входять представники однієї статі. Ця тенденція продовжується і в підлітковому віці. З часом спілкування з протилежною статтю стає інтенсивнішим, що веде до формування змішаних компаній, а також до зав'язування перших романтичних стосунків. Підлітки молодшого віку, зазвичай, вибирають партнерів, грунтуючись на соціальному статусі; ті, хто трохи старші, звертають увагу на такі характеристики, як особистість або цінності, а також шукають позитивні способи розв'язання конфліктів зі своїми партнерами.

Соціальні ролі можуть усталитися в процесі дорослішання, закріпивши рух дітей траєкторіями: «популярний», «знехтуваний», «забутий». Це означає, що деякі люди продовжують бути об'єктами цькування (або цькувати інших) в підлітковому і навіть у дорослому віці. При цьому наявність хоча б однієї взаємної дружби може захистити дітей від наслідків соціального відторгнення та інших неприємних життєвих моментів.

Стосунки з однолітками в підлітковому віці, зазвичай, є більш рівноцінними, ніж стосунки батьків і дитини, а також дають можливість дослідити свою ідентичність і отримати емоційну підтримку. Зв'язки з батьками залишаються важливими, і впевненість у своїх прихильностях дозволяє підліткам глибше дослідити новонабуту незалежність. І все-таки ці стосунки часто виростають з більш ранніх зв'язків. Ефекти першого зв'язку проявляються навіть у дорослому віці. Людям зі стабільними прихильностями характерні велика впевненість у собі; вони, зазвичай, більш адаптовані, вміють заводити соціальні зв'язки, а також здатні вступати в щасливі, довгострокові романтичні стосунки.

Переклад НВ

Вперше опубліковано на The Conversation. Републікування повної версії тексту заборонене.

Більше точок зору тут

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Алана Джеймс   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.