9 грудня 2016, п'ятниця

За що британці зненавиділи ЄС

коментувати
Істеблішмент довгий час налаштовував виборців проти Євросоюзу, перекладаючи на нього відповідальність за власні помилки

Проголосувавши за те, щоб покинути Європейський Союз, Сполучене Королівство влаштувалj бунт настільки рішучий, що він може потрясти – і потенційно навіть знищити – весь європейський проект. Насправді, інші країни Європи (переважно північні, як-от Данія, Фінляндія, Нідерланди та Швеція) можуть послідувати британському прикладу. Але проти чого бунтують ті, хто хотів би піти?

ЄС був створений у період після Другої світової війни, як спосіб нарешті відмовитися від багатовікового минулого постійних конфліктів у Європі. Після двох жорстоких воєн, коли амбіції конкуруючих національних держав відігравали центральну роль, європейці прийняли інтернаціоналізм за основу нового політичного порядку, який мав бути захищений за будь-яку ціну.

Для цього необхідно було створити наднаціональні органи, які прив'язали б європейців один до одного і в ім'я інтеграції ввели обмеження для окремих країн. Європейські суди стали відповідати за захист верховенства права, а нові інституції, такі як Європейський центральний банк, отримали контроль над економікою.

В результаті Європа незабаром перетворилася на няню, яка скиглить, оскільки постійно говорила країнам, що їм не можна робити. Відчуваючи, що вони обмежені в здатності займатися економічними проблемами, з якими стикаються, країни ополчилися на Європу і почали проводити антиєвропейські кампанії, стверджуючи, що зіткнулися з несправедливим, навіть жорстоким ставленням. Мрія легкого процвітання через інтеграцію, здавалося, померла.

Потім з'явилися побоювання з приводу міграції та мобільності. Економіки, що динамічно розвиваються, на кшталт Великої Британії, були стурбовані припливом робітників з менш успішних країн. ЄС, що вимагав від усіх залишатися відкритими для міграції з інших держав-членів, був схожий на маніакального господаря, котрий закликає, щоб всі гості на вечірці спілкувалися, хочуть вони того чи ні. Але багато європейців просто не бажали «знайомитися з новими людьми».

Британці, немов розгнівана дитина, якого повчає зарозумілий директор, вирішили, що «вони їм покажуть»

Звичайно, на відміну від пошуку нових друзів, важливість економічної міграції – це не питання особистих преференцій. Але прихильникам проєвропейської кампанії у Великій Британі так і не вдалося розв'язати проблему міграції чітко і переконливо. Прем'єр-міністр Девід Кемерон пристрасно заявляв, що Європа має важливе значення для безпеки Великої Британії, але йому не вистачило сміливості сказати, що міграція вигідна країні, і що навіть такі поважні інституції, як Національна служба охорони здоров'я, залежать від іноземців, від лікарів до прибиральників, що забезпечують їхнє функціонування.

У будь-якому разі, найненависнішою особливістю європейської інтеграції стало не це. Національні політичні установи настільки занурилися в ЄС, що відірвалися від людей. Міністри фінансів розмовляли з іншими міністрами фінансів частіше, ніж з власними колегами, не кажучи вже про виборців.

Оскільки практично всі основні партії підхопили цю звичку, єдиним засобом для вираження невдоволення електорату стало голосування за сили, які виступають проти істеблішменту, багато з яких зробили опозицію ЄС головним принципом своєї платформи. Зовсім недавно, у травні 2015 року, багато традиційних виборців лейбористів кинули свою партію, щоб проголосувати за Партію незалежності Великобританії (UKIP), яка була одним з основних прихильників Brexit.

Звичайно, лідери істеблішменту вже давно намагалися врятувати свої шкури за рахунок нагнітання невдоволення ЄС. Вони заявляли, що саме Євросоюз вимагав, щоб національні уряди проводили непопулярну чи провальну політику. Метою було змусити виборців перенести свій гнів на ЄС.

Хоча партії істеблішменту і критикували Євросоюз, загалом вони не хотіли втрачати привілеїв, які давало їм членство. Під час референдуму у Великій Британії обидві великі партії підтримували варіант «залишитися», хоча внутрішній розкол і мав місце. Велика частина Лейбористської партії активно виступала за Європу, але її лідер, Джеремі Корбін, ентузіазму з цього приводу не відчував. Однак розкол Консервативної партії був набагато глибшим.

Тож британські виборці пішли на голосування з відчуттям, що ЄС підвів їх, і що без виходу національні лідери не зможуть захистити їхні інтереси. Але є ще одна група, проти якої протестували британські виборці: «експерти».

Буквально кожен економіст попереджав, що Brexit матиме серйозні наслідки: від негайного шоку (курс фунта дійсно досяг 31-річного мінімуму) до більш довгострокових проблем, пов'язаних з торгівлею. Політологи підкреслювали ризики у сфері безпеки. Навіть футбольні боси стверджували, що британським клубам буде краще в Європі.

Проблема в тому, що цитування експертів здавалося багатьом виборцям проявом поблажливості. З огляду на те, що ЄС і так сприймався як проект, що приносив непропорційно великі вигоди елітам (а, можливо, і як проект, що приносив вигоди тільки елітам), це не дивно. Багато британців, немов розгнівана дитина, яку повчає зарозумілий директор, вирішили, що «вони їм покажуть».

До голосування за Brexit підштовхувало відчуття, що політичні та економічні еліти» були корумповані і, крім того, неправильно оцінювали можливі наслідки виходу з ЄС. Цю гіпотезу ще потрібно перевірити – причому на тлі розколу і взаємної недовіри. Час харчування критикою скінчився. Тепер прихильникам Brexit доведеться довести, що вони зробили правильний вибір, виробивши дієве рішення, яке дозволить зберегти політичну і економічну стабільність Великої Британії. На жаль, вони ризикують з'ясувати, що альтернативи Європі немає.

Переклад НВ

Copyright: Project Syndicate/Mohammed Bin Rashid Global Initiatives, 2016.
www.project-syndicate.org

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Гарольд Джеймс   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.