17 серпня 2017, четвер

У пошуках втраченого членства в ЄС

коментувати
Перспектива членства навіть не майоріє на горизонті. Чим раніше ми це зрозуміємо, тим швидше перейдемо від нарації «ми нікому не потрібні» до побудови країни, яка потрібна нам

Минуло три роки після початку Євромайдану, а питання європейського майбутнього України й далі залишається без відповіді. Вкотре на дебатах у Варшаві українська сторона ставить те саме одвічне питання: а чи буде якийсь сигнал від ЄС? А що ЄС нам ще може запропонувати? А чим він нас може заохотити реформуватись? А чи ЄС усвідомлює, наскільки важливою є Україна? Або ще краще: дайте нам якийсь знак!

Думаю, на увагу заслуговує лише одне питання: а, може, ЄС вже давно дав нам знак – просто ми його не хочемо або не вміємо відчитати? Або ж  нам настільки не подобається відповідь, що ми відвертаємось від неї, затикаючи вуха як вередлива дитина. Лише маленькі діти перебувають у солодкому переконанні, що вони – центр всесвіту.

Україна свято переконана, що центр - якщо не всесвіту, то принаймні Європи – саме тут. То, може, настав час подорослішати й усвідомити кілька дуже важних речей.

По-перше, нещодавно переглянута Європейська політика сусідства чорним по білому дає до зрозуміння, що концепція ЄС по відношенню до східних партнерів змінюється: замість інтеграції тепер йдеться здебільшого про співпрацю. Отже, акцент переноситься на питання безпеки, економіки й енергетики. Настав кінець епохи безкінечних балачок про спільні цінності, демократію й верховенство права - замість цього буде чітка, конкретна й максимально ефективна секторна співпраця, яка має відбивати вкладені в нас кошти.

Україна свято переконана, що центр - якщо не всесвіту, то принаймні Європи – саме тут

По-друге, ЄС сам вважає, що переоцінив свою здатність впливати на трансформаційні процеси в нашому регіоні, тож тепер націлився на щось менш амбітне, але конкретне. Наприклад, на реформи.

По-третє, ЄС не думає про Україну як про центр всесвіту. На голову сьогоднішньої Європи випало так багато криз і загроз, що Україна у цьому переліку далеко не на першому і навіть не на другому місці (і немає на що тут ображатись).

По-четверте, варто, нарешті, усвідомити гірку правду: перспектива членства навіть не майоріє на горизонті. Чим раніше ми це зрозуміємо, тим швидше перейдемо від нарації «ми нікому не потрібні» або «нас ніхто не хоче» до побудови країни, яка потрібна нам.

І останнє, але не менш важливе: в рамках програми Східного партнерства ЄС надає нам безліч інструментів і грошей, аби втілювати конкретні й потрібні зміни – тільки їх треба вміти й хотіти використати. Це вже непогано й варто бути за це хоча б трохи вдячними.

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.