8 грудня 2016, четвер

Азія: 5 помилок мандрівника-початківця

Перед тим як зрозуміти, до якої країни Азії вирушити, турист змушений "перелопатити" чимало інформації. В результаті, це може призвести до того, що вибір буде зроблений неправильно, а відпустка пройде не так, як хотілося б

Жертви фотошопу. Як ми вирішуємо, до якої країни хочемо вирушити? Багато хто дивиться картинки в Facebook і Instagram, різні відеофільми, навіть художні, на кшталт "Їсти, молитися, кохати". Але технічний прогрес нині дозволяє також поліпшити реальність такою мірою, що вона перетворюється на щось, чого не існує в природі.

Наприклад, якщо, надивившись красивих картинок, ви вирішили відправитися на острів Пхіпхі в Таїланді, приїхавши, виявите, що вся рівнинна частина острова забудована естетично жахливими гестхаусами і кафе, каналізація тече з гір прямо на пляж, човнярі нахабні, а на пляжі людей більше, ніж на київському вокзалі. Ні в якому разі, це не означає, що не потрібно їхати до Таїланду, це означає, що Таїланд - такий, як він є.

Те саме з Індією, яка у всіх художніх фільмах виглядає чистою й атмосферно, просто в аеропорту вас зустрічають йоги, які сидять у позі лотоса, а з неба небесний нектар ллється в посуд, зроблений з  кокосового горіха. На щастя мандрівників, індійська реальність не така нудна. Так, тут не допоможе і роман "Шантарам", який взагалі має мало спільного з дійсністю міста Мумбаї.

За милими картинками завжди стоїть реальність, вона може бити по очах бідністю і необлаштованістю, як у М'янмі, Камбоджі, Лаосі та Індії, може вражати модерном, як Сінгапур, Малайзія, Гонконг, заворожувати, як в горах Тибету або на островах Філіппін та Індонезії. У будь-якому випадку, проста стаття у Вікіпедії розповість про країну або місто більше, ніж фото з Instagram, де всі картинки відредаговані користувачами і "поганого не покажуть". Головне у виборі - створити об'єктивне уявлення про місце, куди ви прямуєте в свою першу самостійну подорож.

В тій чи іншій країні вам можуть нашкодити власні уявлення про світ, які ви привезли з собою

Треба також знати, що деякі країни більш популярні, ніж інші, лише через активно проведені рекламні кампанії, на які витратився уряд. Відео, що рекламують пам'ятки Індії, Філіппін і Таїланду, дуже вдалі, в той час, як рекламні ролики Китаю та Індонезії не такі "круті". А в реальності - всі ці країни дуже цікаві для мандрівників. Пам'ятайте, що у деяких урядів просто немає грошей, щоб виступити по CNN, але це зовсім не означає, що місце вашої мрії не знаходиться на їх території.

Читання відгуків. Зазвичай, перед тим як вирушити в подорож, навіть у групову - люди читають відгуки, звіти про аналогічні тури або цікавляться думкою друзів.

Я багато разів спостерігав, як читання цих масивів інформації збиває людей з пантелику. Днями випадково почув, як одна знайома, прочитавши відгуки, вирішила не їхати в храм змій на о. Пенанг (Tokong Ular). Мовляв, нічого цікавого, звичайний серпентарій. Оскільки я знаю, що їхати туди точно необхідно, переконав її, перераховуючи всіх змій, що живуть там, і показуючи руками товщину пітонів, що мешкають в цьому місці. Вона змінила плани, з'їздила і залишилася задоволена. Де ще ви можете побачити отруйних змій, що вільно повзають буддійським храмом?

Ще раз. Відгуки пишуть не всі люди, а лиш ті, хто любить писати відгуки. Найчастіше відгуки пишуть ті, хто залишився чимось незадоволений, і роблять це настільки щиро, що мимоволі починаєш вірити, і картина спотворюється. Чужа картина світу ніколи не зможе замінити досвід, який ви отримаєте, якщо побачите все на власні очі.

Особливо історія з відгуками - рев'ю стосується готелів. У всіх бюджетних готелях в Гонконзі ви знайдете відгуки про те, що кімнати дуже маленькі і викликають напади клаустрофобії. Як правило, такі люди ставлять низькі оцінки і пишуть, що ніколи в житті не повернуться в це місце. Насправді, вони просто не знають, що всі 200 гестхаусів в цьому районі мають точно такі ж кімнати, і взагалі, всі гонконгці живуть у невеликих приміщеннях. Тобто, на такі відгуки не потрібно звертати уваги. Що ж тоді варто врахувати? Дуже просто: розташування, відсутність шахрайства з грошима, клопи, погано працює сантехніка та інші прилади. Моя порада - не читати відгуки російською мовою, ці люди дуже емоційні і залежать від настрою. Також варто звернути увагу на велику кількість однакових позитивних відгуків - це ознака того, що готель наймає людей для написання хороших рев'ю. Конкуренція змушує.

Я, наприклад, з великою недовірою ставлюся до відгуків в Foursquare, особливо тих, що стосуються азіатських ресторанів. Їх в основному пишуть люди, незадоволені їжею, а ми багато разів переконувалися, що відгуки несправедливі.

Поспіх. До нас в компанію неодноразово зверталися клієнти приблизно з такими заявками: "У нас є 14 днів, ми хочемо подивитися Філіппіни, В'єтнам, Камбоджу, Лаос і Таїланд, на все є $2000, нас 3 людини". Звичайно, коли ви дивитеся на карту цієї частини Азії, може здаватися, що 14 днів - оптимальна тривалість, але в дійсності, для того, щоб подивитися Філіппіни, знадобиться два-три місяці, це країна 7000 островів. Можливо, два тижні достатньо, щоб побачити Камбоджу та Лаос, але і це буде поверхневе знайомство. Таїланд і В'єтнам - великі країни з фантастичною кількістю цікавих місць на будь-який смак.

Головне, що потрібно зрозуміти. Не варто поспішати. Ви їдете подорожувати до Азію не востаннє. Навіть якщо вам здається, що у вас більше ніколи не буде відпустки, грошей, бажання або чогось ще. Все це буде, вам зараз 20,30, 40 років і є достатньо часу, щоб побачити весь світ. Поспіх призводить до того, що ви мало що зрозумієте, не зможете насолодитися в повній мірі, витратите значно більше грошей, ніж якщо б ви спокійно розглянули одну - дві країни. Також при плануванні потрібно враховувати: якщо у вас або вашої групи немає досвідченого гіда, переміщатися ви будете досить повільно, бо погано орієнтуєтеся на місцевості. У таких випадках завжди краще закладати додаткові дні, інакше ризикуєте пропустити заплановані літаки і поїзди, що не раз відбувалося з моїми знайомими.

Стереотипи. В тій чи іншій країні вам можуть зашкодити власні уявлення про світ, які ви привезли з собою. Блукаючи по індійських селах на півночі, ви можете підтвердити свій стереотип про те, що Індія - бідна країна з неписьменним населенням, де зберігається жорстка кастова система. Щоб позбутися стереотипів, можна сходити в молодіжний клуб або театр в Делі, прочитати про індійської програми освоєння космосу, проектах будівництва надшвидкісних залізниць, зайти на територію одного з сучасних внз в Пуні або Бангалорі. Рекомендується також відвідати Кочін, де середній рівень життя значно вищий, ніж у Києві.

Слідування стереотипам часто змушує мандрівників писати в Facebook, що все саме так, як вони думали, в результаті чого омани передаються їх друзям і друзям друзів. Дивно, але також побутує думка, мовляв, все, що виробляється в Китаї -  дешеві підробки, або неякісний товар. І навіть, коли люди вже в Китаї, їм важко зрозуміти, що в Китаї є десятки брендів мобільних телефонів і сотні брендів одягу, а батьківщина чаю - не Лондон. Тобто те, що продається в мішках на базарі та фасується руками, і є справжній чай.

Досі багато хто вважає, що всі ісламські країни однакові, скрізь діють суворі правила і дрес-код. Тому, наприклад, можуть відмовитися від поїздки в Малайзію чи Індонезію. Насправді ж, в цих країнах ісламські правила поширюються тільки на мусульман, а представники інших вірувань і туристи можуть поводити себе так, як хочуть. Тобто все не так, як в Ірані або в Катарі. Втім, про Ірані також існує безліч стереотипів, які не мають нічого спільного з цією насправді безпечною і дружньою країною.

Поширені у початківців мандрівників і стереотипи щодо їжі. Зокрема, вуличної. Часто вони намагаються їсти там, де бачать європейців, іноді це може бути фатальним, загрожує отруєнням і розладом шлунку. Бувають і випадки, коли місцева їжа теж досить небезпечна, хоча й рідше. Вихід один - дивитися, де їдять представники місцевого середнього класу, де стоять черги в місця з середніми і низькими цінами. Головне - не слідувати своїм помилкам і не боятися їсти за брудним столиком на вулиці, якщо там стоїть черга з місцевих на 30 хвилин. Вони щось знають і не просто так там стоять. Не бійтеся все пробувати.

Інформація від місцевих. В Азії з вами постійно спілкуються незнайомі люди, найчастіше це продавці, таксисти, рикші, бармени. Вони завжди намагаються повідомити вам різну інформацію, розповісти про логістику, запропонувати свої послуги, поділитися міркуваннями про безпеку в країні, втручаються у ваш ретельно розроблений план. Наприклад, в Малайзії і на Філіппінах таксисти зазвичай розповідають приїжджим, що всюди крадуть сумки і треба бути напоготові, не ходити вечорами і так далі. Насправді ж, ця інформація є правдою відсотків на десять, не більше. Бармени і продавці можуть розповісти, як важко кудись поїхати або перетнути якийсь кордон, що неможливо винайняти житло. Пам'ятайте, багато хто з цих людей у більшості країн Азії навіть не закінчив школу, ледь вміють читати і їх уявлення про світ вкрай обмежені,вони  ніколи не були за кордоном, в інтернеті тільки розкладають пасьянси. Відповідно, слухати їх треба скептично і всю отриману інформацію або ігнорувати, або перевіряти.

Всі ж знають, яку нісенітницю несуть зазвичай таксисти в Києві, навіть постять це в фейсбук. Звідки ви взяли, що охоронець у Малайзії розумніший за київського таксиста, хіба що він краще говорить англійською. У будь-якому випадку, вам доведеться приймати рішення, оскільки дійсність може відрізнятися від початкового плану, і тут не можна покладатися на інформацію, отриману від некомпетентних людей.

Нерідко інформація про пересування також навмисно спотворюється представниками турбізнесу або працівниками готелів. Зазвичай, в надії, що ви замовите у них квитки або екскурсії. Для перевірки цього є інтернет, можна зазирнути в wikitravel або на форуми відомих путівників, просто скористатися пошуком, бажано англійською мовою. Так можна дізнатися, де знаходиться вокзал, автовокзал і порядок цін на квитки.

Загалом, не варто витрачати багато часу на читання відгуків, розповіді про різних місцях, краще прочитати одну дві оглядові статті про країну і заощадити час, щоб навчитися добре збиратися в дорогу. Про те, як пакувати рюкзак, в наступних випусках.

ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Євген Іхельзон   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.