26 вересня 2017, вівторок

Чому Україна залишається бідною?

коментувати
Основний рецепт для нас – це тотальна трансформація всієї державної системи в країні. Не зміна фасаду, не ремонт і навіть не заміна конструкцій, а повноцінна зміна правил гри

У книзі “Чому нації занепадають?” всесвітньовідомі економісти Дарон Аджемоглу та Джеймс Робінсон доводять, що багатство нації визначається не культурою, географічним розташуванням чи розумовими здібностями представників влади, а інститутами, які притаманні цьому суспільству. В першу чергу, мова йде про економічні та політичні інститути, тобто те, як здійснюється державна влада і розподіляється суспільне надбання.

Давайте з цієї точки зору поглянемо на те, що відбувається в Україні і, що більш важливо, що потрібно зробити, щоб змінити ситуацію.

Головна відмінність, яка є між бідними і багатими країнами – це їхні інститути. Більшість з них – надбання багатолітнього процесу еволюції державної та правової думки, боротьби за права різних класів, пошук компромісу тощо. Саме так розвивалися інститути, які на сьогодні притаманні успішним країнам. Інститути бідних країн формувалися в інший спосіб. Наприклад, в Україні вони насаджувалися ззовні так само як в Латинській Америці та більшості країн Африки та Азії. Їхня основна мета – збагачення панівного класу та збереження статус-кво у суспільстві.

Для України характерними є інститути бідності. Чому так сталося? Більшість українських державних інститутів народилися ще за часів Союзу і за останні 25 років змінили лише фасад. Політична і правова думка розвивалася в умовах залежності від зовнішніх умов. По суті, фундаментальні якості інститутів тих часів зберігаються і нині, а тому зберігають статус-кво, вигідне обмеженому колу зацікавлених осіб. Саме тому реформи приречені на провал, тому що повноцінна руйнація системи означає проблеми для теперішньої владно-політичної еліти.

Головна відмінність, яка є між бідними і багатими країнами – це їхні інститути

Якщо подивитися збоку на ситуацію в Україні та державах Центральної Європи, які теж пережили соціалістичний досвід, одразу стає видно разючу відмінність. Реформи в цих державах відбулися швидко і на першому постсоціалістичному етапі. В Україні цей процес продовжується сьогодні і триватиме ще не один рік. Там, де старі інститути зруйнували і створили нові, ми спостерігаємо впевнений поступовий економічний ріст, надходження інвестицій, зростання добробуту населення. Навпаки, в Україні консервація ситуації призвела до зростання бідності.

То що ж ми можемо вдіяти?

Основний рецепт – це тотальна трансформація всієї державної системи в країні. Не зміна фасаду, не ремонт основних елементів конструкції і навіть не заміна самих конструкцій під виглядом капітального ремонту, а повноцінна зміна правил гри. На цьому, зокрема, наполягав український економіст Богдан Гаврилишин. Він, знаючи як і чому розвиваються багаті країни, наполягав на тотальній перебудові України, адже лише такий підхід матиме свої плоди.

Те, що відбувається сьогодні, не можна назвати трансформацією. Та й навіть реформою важко назвати як би голосно з екранів телевізорів чи постів у Facebook доводили окремі псевдореформатори. Україна сьогодні потребує цілковитої зміни політичних та економічних інститутів на зразок найбагатших країн світу. Вони мають гарантувати систему стримувань і противаг, закласти основи правової держави, забезпечити неухильне дотримання прав власності, а також рівність прав і можливостей.

Лише такий глобальний підхід здатен врятувати країну і вирвати її з порочного кола бідності.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.