9 грудня 2016, п'ятниця

Кнопка для всіх. У чому сенс суспільного мовлення

коментувати
Суспільне мовлення створює інтелектуальний та інформаційний простір
Фото: Адміністрації президента

Суспільне мовлення створює інтелектуальний та інформаційний простір

Україна ще ніколи не була настільки близька до створення суспільного мовлення. Настільки близька, що варто відповісти на головне питання: навіщо воно?

У чому сенс суспільного мовлення?

У тому, щоб приватний комерційний або політичний інтерес не монополізував всю владу над інформаційним простором. Це важіль впливу на порядок денний для країни. У кращому разі суспільне мовлення дозволяє обговорювати важливі питання, в гіршому — знижує здатність приватних гравців нав'язувати суспільству те, що вигідне небагатьом, під виглядом того, що це цікаве всім. Суспільне мовлення — засіб проти перетворення олігархічних воєн на мильні опери для мас.

За українських умов великого переходу від цінностей виживання до цінностей самореалізації (а це — загальнолюдський шлях розвитку, який у нашому разі співпадає з європейською інтеграцією) суспільне мовлення стає киснем для тих, хто йде вперед. Воно створює інтелектуальний та інформаційний простір, який не зміг би з'явитися природним чином.

Для кого робляться програми на каналах суспільного мовлення?

Проста відповідь — для всіх. Але це не зовсім так. Місія суспільного мовлення спрямована на все суспільство, але часто це взаємодія із безліччю малих груп. Наприклад, новини суспільних мовників в ЄС і Північній Америці часто вже не настільки видовищні, як у приватних мереж, і як наслідок, менш популярні. Однак наявність на сусідній кнопці суспільного мовника досить ефективно стримує приватні канали від спокуси безмежного конструювання альтернативної реальності: глядач завжди може порівняти висвітлення подій.

Це засіб проти перетворення олігархічних воєн в мильні опери

При цьому консервативність правил обробки інформації та регламентованість процедур дає суспільному мовленню більший рівень довіри, ніж приватним каналам. У прямій сутичці приватний канал, звісно, яскравіший, але не переконливіший. У кожному разі безліч людей не будуть регулярно вмикати суспільне, проте вони також у виграші. І це причина того, чому для суспільних мовників має значення не їхній рейтинг, а рівень впливу на інформаційний простір.

Програми суспільного значення — як-от політичні дебати — не завжди популярні у глядачів. Цінність суспільного мовлення не в тому, що громадянин обов'язково перегляне такі дебати, а в тому, що у громадянина є можливість доступу до подібного контенту. Це схоже на лікарню — вона зазвичай нам не потрібна. Але краще, щоб вона була в зоні досяжності.

Інший спосіб впливу на суспільство — створення контенту для меншин. Ми часто припускаємо, що це релігійні або етнічні групи. Не тільки. Одна з великих меншин, яка не отримує інформаційного сервісу належної якості, — це сучасний український середній клас. Програми, орієнтовані на людей молодого чи старшого віку, особливі групи (наприклад, ветеранів), на мандрівників або книголюбів — це класичний набір будь-якого сильного суспільного мовлення.

Як суспільне мовлення впливає на інших гравців інформаційного простору?

Якщо коротко — то через своє безсмертя. Якщо уявити собі збори всіх гравців, то суспільне за ідеальних умов має перевагу — воно переживе кожного з присутніх, і зрештою останнє слово буде за ним. Цей фактор добре усвідомлений у розвинених демократіях. Така влада над ринком дозволяє суспільному мовленню встановлювати стандарти і рамки для всіх його учасників.

Однак за українських умов великі олігархічні ЗМІ чітко усвідомлюють свою комерційну невразливість. Адже якщо великий телеканал втратить зв'язок із рекламним ринком, на допомогу завжди можуть прийти пов'язані гроші з ринку політичної корупції, оскільки власник захоче зберегти свій статус. Вкладення у ЗМІ потім можна повернути через ту само систему корупції, а от повернути статус гравця з вирішальним голосом у разі втрати вже не вдасться.

За таких умов у політиків із коаліцій у владі завжди є спокуса не дозволити суспільному мовленню стати самостійним. Саме тому відбувається цими днями передання контролю над керівництвом колишнього державного ТБ і радіо від Кабміну до наглядової ради (8 представників від політиків і 9 — від громадських організацій) — провідний фактор тактичної незалежності суспільного мовлення.

Які ризики чекають на нас попереду?

Суспільне мовлення відкриває величезні можливості. Але його існування — як їзда на велосипеді: щоб не впасти, потрібно постійно крутити педалі. Суспільне мовлення буде працювати за умови сумлінного та професійного менеджменту і творчих кадрів, належного фінансування, незалежності від влади чи опозиції, підтримки глядачів і слухачів. Загалом це телебачення і радіо не тільки для тих, хто нагорі.

Колонка опублікована в журналі "Новое Время" від 6 листопада 2015 року. Републікування повної версії тексту заборонено

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.