8 грудня 2016, четвер

Як НАТО планує стримувати Кремль

коментувати
Альянс ухвалив рішення, які завадять ревізіоністським мріям Путіна

На саміті НАТО у Варшаві 8-9 липня лідери альянсу, нарешті, усвідомили небезпеку кремлівського ревізіонізму і погодили заходи щодо його запобігання. На відміну від саміту в Уельсі 2014 року, коли «екзистенціальною загрозою для НАТО» було визнано лише ІДІЛ (але не хижа ядерна наддержава, що загрожує Європі), варшавський саміт в основному зосередився на загрозі, яку становить для альянсу, Європи і глобальної безпеки поведінка Москви.

Насамперед, потрібно оцінити загрозу. У фінальному комюніке варшавського саміту написано наступне: «Агресивні дії Росії, зокрема... проявлена Росією готовність домагатися політичних цілей за допомогою застосування сили є одним із джерел нестабільності в регіоні, являє собою фундаментальний виклик Північноатлантичному союзу, а також завдає шкоди євроатлантичній безпеці та загрожує нашій довгостроковій меті – свободі та миру в Європі». Дії Москви стали нагадуванням про те, що «найперший обов'язок Альянсу – захищати і обороняти територію, а також населення наших країн від нападів відповідно до статті п'ятої статті Вашингтонського договору».

Саме такої ясності не вистачало на саміті в Уельсі, де в основному використовувалося слово «запевнити»: НАТО необхідно запевнити» нових членів альянсу в тому, що вони захищені (ніби головна проблема – це занепокоєння країн Балтії, а не загроза ревізіоністської держави, яка ініціювала війну для зміни кордонів у двох європейських країнах).

Сьогодні НАТО говорить про стримування російської загрози і робить відповідні кроки. У Варшаві схвалено відправлення чотирьох батальйонів НАТО до Польщі та трьох балтійських країн, і ще чотирьох – до Болгарії та Румунії. Ці батальйони сформують солдати з США, Британії, Канади та Німеччини. У їхньому розпорядженні буде важке озброєння. З технічної точки зору, батальйони НАТО буде розгорнуто не на постійній основі. Однак, враховуючи той факт, що ротації проводяться безперервно, присутність сил НАТО в цих країнах буде постійною.

У Грузії та України є причини для того, щоб підбадьоритися за результатами варшавського саміту

Скептики відзначають, що батальйони альянсу не зможуть зупинити вторгнення за багатьма напрямками, де Росія розташувала свої війська. Аналогічні аргументи висувалися, коли в Німеччині розгортали майже 200 тис. американських солдатів для захисту від настання СРСР через Фульдський коридор. Однак логіка розгортання сил НАТО в Балтії така сама, як і за розгортання союзницьких сил в Німеччині під час Холодної війни. Розташовуючи сили США та інших союзників у Балтії, НАТО надсилає Кремлю чіткий сигнал: Москва не зможе ввійти, не вбивши цих солдат і не ризикуючи втягнутись у війну з альянсом. Розгортання згаданих батальйонів говорить Москві про те, що ст. 5 Статуту НАТО поширюється і на ці країни.

В ході саміту альянс схвалив потроєння розміру угруповання Сил реагування до 40 тис. солдатів і збільшення розміру Об'єднаної оперативної групи підвищеної готовності до 13 тис. військовослужбовців. Останні можуть розгорнутися протягом 2-3 днів – дуже важлива характеристика, яка потенційно може виявитися вельми корисною на перших етапах гібридної війни.

Рішення з розгортання нових сил на сході, а також здатність швидко відреагувати на можливу загрозу значно зміцнює позиції НАТО. Разом з тим, деякі, особливо представники нових членів, хотіли б бачити в кожній балтійській країні не батальйон (близько 1 тис. солдатів), а бригаду (близько 5 тис. солдатів). Крім того, деякі стратеги альянсу побоюються з приводу сучасних зенітних ракет і інших сил ВПС, які Кремль розташував у Калінінграді, на захід від країн Балтії. В разі конфлікту з Росією, ці сили можуть завадити НАТО дістатися Балтії. Тому альянсу потрібно бути обережним після реалізації прийнятих у Варшаві рішень.

НАТО також сконцентрувався на двох інших важливих напрямках політики стримування. Перший – гібридна війна. Сьогодні у альянсу є стратегія і конкретні плани дій для протистояння гібридній війні. У Варшаві кібербезпека була названа тією сферою, в якій НАТО потрібно "захистити себе". Настав час визначити кіберзагрози і почати робити кроки з їхнього усунення. Підтвердженням тому слугує інцидент, що стався напередодні варшавського саміту: російські хакери зламали пов'язані з НАТО сайти.

НАТО зробив кроки для зміцнення своїх вразливих місць, це правда. Але якщо з сушею все в порядку, то в Чорному морі – ні. І не всі члени НАТО це розуміють. Щоб знизити загрозу, яку являє собою мілітаризація Криму, НАТО необхідно посилити присутність військово-морських сил на Чорному морі.

Разом з тим, заходи, прийняті альянсом на варшавському саміті, повинні різко знизити ймовірність того, що Москва зробить в Чорному морі щось таке, що потягне за собою задіяння ст. 5. Можливо, саме вжиті НАТО кроки стали причиною для приборкання наступальної риторики Кремля: російський президент Володимир Путін визнав, що США є єдиною супердержавою в світі, Кремль зробив багато заяв про те, що Москва не має ніяких агресивних намірів щодо будь-кого з членів НАТО, багато західних експертів кажуть, що за останні кілька місяців їхні колеги в Росії стали куди більш відкритими до діалогу, ніж протягом останніх двох років.

Варшавський саміт також розглянув проблему безпеки в сірій зоні, особливо в Грузії та Україні, але ясності і конкретики у цьому питанні було набагато менше. У комюніке саміту НАТО черговий раз наголошує, що двері відкриті для нових членів, включаючи Грузію. Однак ні для кого не секрет, що в переддень зустрічі ключові чиновники західних країн попередили Тбілісі та Київ про те, що не потрібно тиснути на питання надання Плану дій щодо членства в НАТО.

Тим не менш, у Грузії та України є дві причини для того, щоб підбадьоритися за результатами варшавського саміту. Перш ніж пропонувати цим двом країнам сильну підтримку в протистоянні агресії Кремля, альянс повинен усвідомити цю загрозу і прийняти кроки щодо захисту своїх членів. Це і відбулося у Варшаві, тому минулий саміт стане історичною подією. Друга причина в тому, що підтримка альянсу для цих двох країн збільшується, хоча поки недостатня. Для обох країн розроблено програми військових навчань, які дозволять зробити їхні збройні сили більш різноплановими і сумісними з силами НАТО. Хоча Сполучені Штати не постачають Україні летальну зброю, вони надають більш складне обладнання, наприклад, зенітні батареї для ракет.

Не дивно, що багато  хто відзначив різницю у поглядах по відношенню до Росії серед членів альянсу: наприклад, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер заявив про те, що НАТО «брязкає зброєю», а прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці взяв участь у путінському «Давосі» в Санкт-Петербурзі. Все це, звичайно, доречно, але головна новина в тому, що і Німеччина, і Італія, і інші члени НАТО ухвалили рішення, які завадять ревізіоністським мріям Путіна.

Переклад НВ

Новое время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Джона Хербста. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал опублікований на Atlantic Council

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.