17 серпня 2017, четвер

Як НАТО планує стримувати Кремль

коментувати
Альянс ухвалив рішення, які завадять ревізіоністським мріям Путіна

На саміті НАТО у Варшаві 8-9 липня лідери альянсу, нарешті, усвідомили небезпеку кремлівського ревізіонізму і погодили заходи щодо його запобігання. На відміну від саміту в Уельсі 2014 року, коли «екзистенціальною загрозою для НАТО» було визнано лише ІДІЛ (але не хижа ядерна наддержава, що загрожує Європі), варшавський саміт в основному зосередився на загрозі, яку становить для альянсу, Європи і глобальної безпеки поведінка Москви.

Насамперед, потрібно оцінити загрозу. У фінальному комюніке варшавського саміту написано наступне: «Агресивні дії Росії, зокрема... проявлена Росією готовність домагатися політичних цілей за допомогою застосування сили є одним із джерел нестабільності в регіоні, являє собою фундаментальний виклик Північноатлантичному союзу, а також завдає шкоди євроатлантичній безпеці та загрожує нашій довгостроковій меті – свободі та миру в Європі». Дії Москви стали нагадуванням про те, що «найперший обов'язок Альянсу – захищати і обороняти територію, а також населення наших країн від нападів відповідно до статті п'ятої статті Вашингтонського договору».

Саме такої ясності не вистачало на саміті в Уельсі, де в основному використовувалося слово «запевнити»: НАТО необхідно запевнити» нових членів альянсу в тому, що вони захищені (ніби головна проблема – це занепокоєння країн Балтії, а не загроза ревізіоністської держави, яка ініціювала війну для зміни кордонів у двох європейських країнах).

Сьогодні НАТО говорить про стримування російської загрози і робить відповідні кроки. У Варшаві схвалено відправлення чотирьох батальйонів НАТО до Польщі та трьох балтійських країн, і ще чотирьох – до Болгарії та Румунії. Ці батальйони сформують солдати з США, Британії, Канади та Німеччини. У їхньому розпорядженні буде важке озброєння. З технічної точки зору, батальйони НАТО буде розгорнуто не на постійній основі. Однак, враховуючи той факт, що ротації проводяться безперервно, присутність сил НАТО в цих країнах буде постійною.

У Грузії та України є причини для того, щоб підбадьоритися за результатами варшавського саміту

Скептики відзначають, що батальйони альянсу не зможуть зупинити вторгнення за багатьма напрямками, де Росія розташувала свої війська. Аналогічні аргументи висувалися, коли в Німеччині розгортали майже 200 тис. американських солдатів для захисту від настання СРСР через Фульдський коридор. Однак логіка розгортання сил НАТО в Балтії така сама, як і за розгортання союзницьких сил в Німеччині під час Холодної війни. Розташовуючи сили США та інших союзників у Балтії, НАТО надсилає Кремлю чіткий сигнал: Москва не зможе ввійти, не вбивши цих солдат і не ризикуючи втягнутись у війну з альянсом. Розгортання згаданих батальйонів говорить Москві про те, що ст. 5 Статуту НАТО поширюється і на ці країни.

В ході саміту альянс схвалив потроєння розміру угруповання Сил реагування до 40 тис. солдатів і збільшення розміру Об'єднаної оперативної групи підвищеної готовності до 13 тис. військовослужбовців. Останні можуть розгорнутися протягом 2-3 днів – дуже важлива характеристика, яка потенційно може виявитися вельми корисною на перших етапах гібридної війни.

Рішення з розгортання нових сил на сході, а також здатність швидко відреагувати на можливу загрозу значно зміцнює позиції НАТО. Разом з тим, деякі, особливо представники нових членів, хотіли б бачити в кожній балтійській країні не батальйон (близько 1 тис. солдатів), а бригаду (близько 5 тис. солдатів). Крім того, деякі стратеги альянсу побоюються з приводу сучасних зенітних ракет і інших сил ВПС, які Кремль розташував у Калінінграді, на захід від країн Балтії. В разі конфлікту з Росією, ці сили можуть завадити НАТО дістатися Балтії. Тому альянсу потрібно бути обережним після реалізації прийнятих у Варшаві рішень.

НАТО також сконцентрувався на двох інших важливих напрямках політики стримування. Перший – гібридна війна. Сьогодні у альянсу є стратегія і конкретні плани дій для протистояння гібридній війні. У Варшаві кібербезпека була названа тією сферою, в якій НАТО потрібно "захистити себе". Настав час визначити кіберзагрози і почати робити кроки з їхнього усунення. Підтвердженням тому слугує інцидент, що стався напередодні варшавського саміту: російські хакери зламали пов'язані з НАТО сайти.

НАТО зробив кроки для зміцнення своїх вразливих місць, це правда. Але якщо з сушею все в порядку, то в Чорному морі – ні. І не всі члени НАТО це розуміють. Щоб знизити загрозу, яку являє собою мілітаризація Криму, НАТО необхідно посилити присутність військово-морських сил на Чорному морі.

Разом з тим, заходи, прийняті альянсом на варшавському саміті, повинні різко знизити ймовірність того, що Москва зробить в Чорному морі щось таке, що потягне за собою задіяння ст. 5. Можливо, саме вжиті НАТО кроки стали причиною для приборкання наступальної риторики Кремля: російський президент Володимир Путін визнав, що США є єдиною супердержавою в світі, Кремль зробив багато заяв про те, що Москва не має ніяких агресивних намірів щодо будь-кого з членів НАТО, багато західних експертів кажуть, що за останні кілька місяців їхні колеги в Росії стали куди більш відкритими до діалогу, ніж протягом останніх двох років.

Варшавський саміт також розглянув проблему безпеки в сірій зоні, особливо в Грузії та Україні, але ясності і конкретики у цьому питанні було набагато менше. У комюніке саміту НАТО черговий раз наголошує, що двері відкриті для нових членів, включаючи Грузію. Однак ні для кого не секрет, що в переддень зустрічі ключові чиновники західних країн попередили Тбілісі та Київ про те, що не потрібно тиснути на питання надання Плану дій щодо членства в НАТО.

Тим не менш, у Грузії та України є дві причини для того, щоб підбадьоритися за результатами варшавського саміту. Перш ніж пропонувати цим двом країнам сильну підтримку в протистоянні агресії Кремля, альянс повинен усвідомити цю загрозу і прийняти кроки щодо захисту своїх членів. Це і відбулося у Варшаві, тому минулий саміт стане історичною подією. Друга причина в тому, що підтримка альянсу для цих двох країн збільшується, хоча поки недостатня. Для обох країн розроблено програми військових навчань, які дозволять зробити їхні збройні сили більш різноплановими і сумісними з силами НАТО. Хоча Сполучені Штати не постачають Україні летальну зброю, вони надають більш складне обладнання, наприклад, зенітні батареї для ракет.

Не дивно, що багато  хто відзначив різницю у поглядах по відношенню до Росії серед членів альянсу: наприклад, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер заявив про те, що НАТО «брязкає зброєю», а прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці взяв участь у путінському «Давосі» в Санкт-Петербурзі. Все це, звичайно, доречно, але головна новина в тому, що і Німеччина, і Італія, і інші члени НАТО ухвалили рішення, які завадять ревізіоністським мріям Путіна.

Переклад НВ

Новое время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Джона Хербста. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал опублікований на Atlantic Council

Більше думок тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.