11 грудня 2016, неділя

Як ЦРУ в 90-х помилилося щодо України

коментувати
Як ЦРУ в 90-х помилилося щодо України
Служба розвідки, яка передбачила, що країна може розпастися на дві частини, виявилася неправа

Текст написано у співавторстві з колишніми послами США в Україні Стівеном Пайфером и Вільямом Тейлором

Двадцять п'ять років тому, після сімдесяти років радянського панування і понад трьохсот років правління Росії, Україна нарешті стала незалежною. Це сталося після загальнонаціонального референдуму, на якому понад 90% українських виборців обрали незалежність. Кожна частина країни, зокрема Крим, серед населення якого на той момент було понад 60% етнічних росіян, вибрала незалежність більшістю голосів.

Нова незалежна держава зіткнулася з величезними викликами. Відколеться російськомовний Схід від проєвропейського Заходу, або ж Україна створить власну національну ідентичність, що враховує регіональні відмінності? Не менш важливим було те, чи вдасться Україні подолати панування пострадянських еліт і створити життєздатну демократію і ринкову економіку? Чи стане незалежність де-юре незалежністю де-факто?

Ми активно займалися розробленням політики, пов'язаної з Україною і Росією в середині 1990-х років. Озираючись назад, ми розуміємо, що деякі з наших побоювань в той час були перебільшені. Горезвісна служба розвідки ЦРУ передбачила, що Україна може розпастися на дві частини, виявилася неправа. Українським політикам, незважаючи на безліч недоліків, значною мірою вдалося згладити істотні відмінності в світогляді між Сходом і Заходом країни.

Україна також провела гідну захоплення роботу зі стримування нетолерантних демонів свого не настільки віддаленого минулого. Антисемітизм і непрості відносини між українцями і поляками були характерною рисою життя в Україні протягом багатьох століть. Сьогодні ж діалог між етнічними українцями та євреями, а також між українцями і поляками, став характерною рисою сучасного українського життя. Заяви Москви в 2014 році, що до влади в Києві прийшли фашисти, і що в країні лютує антисемітизм, виявилися не більше ніж кремлівськими фантазіями. За останні два роки екстремістським націоналістичним політикам не вдалося домогтися успіху в українській політиці.
.

Києву вдалося загнати Москву в патову ситуацію. Це велике досягнення України

На жаль, як для України, так і для народу Росії президент РФ Володимир Путін проводить все більш авторитарну внутрішню політику, а його зовнішня політика і зовсім стала імперською. Це стало серйозною проблемою для Києва. У певному сенсі, Путін, схоже, і сам спирався на помилковий аналіз ЦРУ 1990-х років, коли почав свою таємну війну і підігрівання сепаратизму в Донбасі. Небажання більшості етнічних росіян і російськомовних в Донбасі приєднатися до справи Путіна пояснює, чому Кремлю довелося відправити в регіон регулярні армійські підрозділи в серпні 2014 року, а потім і в лютому 2015 року, щоб зберегти так звані «Донецьку і Луганську народні республіки». Насправді, незаконне захоплення Путіним Криму і війна в Донбасі посприяли формуванню сучасного українського самосвідомості і патріотизму, які стали двигуном, що підштовхує країну до Європи, подалі від імперської Росії.

Коли навесні 2014 року керовані Росією сепаратистські сили рушили на захід від Донецька, спостерігачі говорили, що Україна не має ні сил, ні коштів, щоб зупинити їх. Але в червні 2014 року новообраний президент Петро Порошенко почав контрнаступ, припинити який змогли тільки регулярні російські війська. З тих пір, по суті, Києву вдалося загнати Москву в патову ситуацію. Це велике досягнення України.

Але не все в Україні так райдужно. З моменту здобуття незалежності Українаі, за великим рахунком, не щастило з реформаторським керівництвом. Характерною особливістю політичної системи і економіки стала корупція, і, отже, економічне зростання в країні йде повільно. Україна має активне, перспективне громадянське суспільство, яке змушує країну до змін, хоча й повільним, нерівномірним темпом. Помаранчева революція, здавалося, обіцяла великі реформи, але, хоча президент Віктор Ющенко був демократом, з корупцією він не боровся.

Євромайдан і вибори, що відбулися після нього, привели до влади Порошенка і найбільш реформаторські уряд і парламент в історії України. Новому уряду вдалося домогтися багато чого. Серед досягнень – перехід на ринкові принципи формування цін на газ, усунення основного джерела корупції в країні і надзвичайне скорочення дефіциту бюджету. Уряд також створив прозору систему державних закупівель та провів велику реформу банківської системи. Проте, реформи не проведено так швидко, як було потрібно, і корупція продовжує залишатися головним бичем України.

Якби не агресія з боку Кремля, Україна мала б більше шансів на проведення таких необхідних реформ. Але зараз їй потрібно знайти спосіб впоратися з обома завданнями одночасно.

Сполучені Штати повинні допомогти їй в цьому. Демократична, реформована Україна, яка зберігає свою територіальну цілісність і незалежну політику, вигідна США. Протягом цих двадцяти п'яти років Вашингтон надавав істотну підтримку Україні, і йому варто продовжити її підтримувати, і в той же час тиснути на Київ, щоб він проводив реформи. Успіх України важливий не тільки для українців; він – запорука існування стабільної і безпечної Європи, а саме це було метою зовнішньої політики США з самого закінчення Холодної війни.

Переклад НВ

Новое время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Джона Хербста. Републікація повної версії тексту заборонена.

Оригінал опубліковано на Atlantic Council

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.