9 грудня 2016, п'ятниця

Ставимо на паузу. Що буде з Донбасом та Мінськими домовленостями

коментувати
Чи планує Київ виконувати Мінські угоди, що думають про продовження санкцій щодо Росії на Заході та в чому полягає контргра Путіна

Український парламент не проголосував за конституційні зміни у другому читанні. Отже, запускається сценарій, згідно з яким Київ ставить Мінські угоди на паузу, не відмовляючись при цьому їх виконувати. Для цього шукаються юридичні аргументи — наприклад, звернення до Конституційного суду за роз'ясненням, що ж таке "наступна регулярна сесія".

З політичної точки зору логіка Києва зрозуміла: ми не можемо виконувати 11‑й пункт домовленостей, поки не виконано 1‑й (повне припинення вогню). Тобто проблема не в тому, що для ухвалення рішення бракує 300 депутатських голосів — просто у президента Петра Порошенка немає вагомих аргументів для проштовхування цих змін. Тому була задіяна юридична казуїстика. Передбачається, що перше читання документ вже пройшов, але тепер потрібно відтермінувати його голосування у другому. Хоча очевидно, що рішення Конституційного суду про прочитання формулювання "наступна сесія", м'яко кажучи, буде натягнутим.

Інша справа, як це сприймуть західні партнери України. Поки після візиту Порошенка до канцлера Німеччини Ангели Меркель можна зробити висновок, що голові української держави вдалося пояснити нашу позицію. Меркель досить різко підкреслила, що Росія не виконує Мінських угод і санкції проти неї буде продовжено. Дипломатичні сигнали, що надходили раніше, також натякали на те, що західні партнери — не тільки Німеччина, але Франція і США можуть прийняти подібну аргументацію з боку України.

Наступний раунд санкцій і є метою номер один для Києва. Ще на півроку, починаючи з 31 липня. Москва спробує зробити все можливе, щоб уникнути такого сценарію, тому нам необхідно бути готовими, особливо в період оцінки дії санкцій. Орієнтовно це відбудеться в травні. Що означає бути готовими? Розуміти, що Захід все одно потребуватиме голосування щодо конституційних змін і просування вперед щодо проведення виборів у Донбасі. Я спілкувався із західними дипломатами, тому можу сказати: вони розуміють, що Мінські угоди є несправедливими та що Україна йде на серйозні поступки, але для них це єдина можливість зберігати єдність ЄС щодо санкцій.

Число тих, хто виступає за відділення Донбасу, становить лише 4%

Крім того, нам доведеться докласти максимум зусиль для поліпшення ситуації на підконтрольній Україні території на сході — двох третинах Донбасу. Тут вже сталися великі зміни, оскільки, як показало опитування фонду Демократичні ініціативи, число тих, хто виступає за відділення цих територій, становить лише 4%. Також якщо раніше тут переважала регіональна ідентичність, то зараз більшість опитаних асоціюють себе з Україною. Але цього недостатньо. Потрібно, щоб тамтешні мешканці побачили реальні переваги перебування в складі України. Мова про соціально-економічне становище та стабільність.

Важливо і покарати винних у сепаратизмі. На жаль, відбулася низка випадків, коли людей, причетних до проведення референдуму, суди виправдовували. Про справу Штепи [Нелі Штепи, екс-мера Слов'янська], яка затягується і краю їй не видно, я взагалі мовчу. Це неприпустимо.

Загалом бачу два головні сценарії для окупованого Донбасу. Перший — продовження сформованої ситуації та розуміння, що третину Донбасу ми не контролюємо. Умовно кажучи, придністровський сценарій, що включає в себе два підсценарії: нерегулярні сутички уздовж лінії фронту або ж досягнення повного перемир'я, але без відновлення українського контролю над окупованими територіями. Цей сценарій не є найгіршим варіантом, оскільки Україна не нестиме відповідальності за події на непідконтрольних їй територіях. Але в такому разі постає питання: чи вдасться продовжити санкції?

Другий базовий сценарій — реінтеграція. На це спрямовані дипломатичні зусилля Києва, цього хоче від нас Захід. Але, на жаль, Путін провадить контргру. Господар Кремля прагнутиме того, щоб територія формально була визнана українською, але реальний контроль залишався за його маріонетками.

Текст опубліковано у журналі "Новое Время" від 5 лютого 2016 року в рамках теми випуску "Що коли Донбас завтра наш". Републікацію повної версії заборонено

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.